У Курсаках під землею тече річка, а посеред приватного сектору збереглася унікальна споруда XIX століття. Як виник цей маловідомий район Одеси та звідки взялася його загадкова назва?
Курскаки - будинок
Ключові моменти:
Курсаки — одна з тих одеських місцевостей, назву яких знають далеко не всі містяни. Їхні межі не мають офіційного закріплення, а сучасна забудова приховала чимало слідів старих хуторів, садиб і водотоків.
Цей матеріал створено за відео проєкту «Одеські історії» на YouTube-каналі «Одеського життя». Ми зібрали в одному тексті головні факти про історію Курсаків, походження району, його природні особливості, колишні маєтки та сучасні межі.
Курсаки складно назвати окремим районом у формальному адміністративному сенсі: їхні межі офіційно не затверджені. Водночас це цілком реальна одеська місцевість із проспектом Святослава Ріхтера, площею Дерев’янка, приватним сектором, великими торговельними об’єктами та залізницею. Поруч розташований Одеський аеропорт.
Але сучасний вигляд Курсаків приховує значно давнішу історію. І починається вона з води.
Курсаки пов’язані з Водяною балкою, русло якої сьогодні значною мірою заховане під землею, у бетонних галереях і трубах.
У районі Балківської Водяна балка відокремлюється від напрямку вулиці. Колись тут існував невеликий водостічний ставок, який приймав підземну та дощову воду. Старожили згадували, що у 1970-х роках у ньому водилися карасі, жаби й черепахи.
Під час реконструкції ставок замінили трубою та закрили асфальтом. А справжній витік Водяної балки розташований ближче до Курсаків.
Тут знаходиться водороздільне плато: вода з нього стікає в різні боки, формуючи частину гідрографічної системи Одеси. Через це місцеві ґрунти були вологими та родючими — і саме ця особливість визначила подальшу історію території.
У XIX столітті значна частина сучасних Курсаків була пов’язана з дачею Жана-Батиста Рубо, уродженця Марселя, який приїхав до Одеси 18-річним юнаком.
У 1828 році йому відвели під садівництво хутір площею близько 30 десятин. Згодом Рубо придбав сусідні землі й створив велике господарство.
Масштаби садів вражали: близько 250 тисяч виноградних кущів, розсадник зі 120 тисячами французьких чубуків, тисячі фруктових і лісових дерев. Тут росли вишні, груші, абрикоси, яблуні, дуби, ясени, в’язи, акації, тополі та волоські горіхи.
Родюча земля дозволила Рубо займатися сільським господарством у масштабах, незвичайних для південного степу. Він став купцем першої гільдії, гласним міської думи та одним із перших почесних громадян Одеси.
Рубо також розробив плуг для обробітку твердих південних ґрунтів і займався вдосконаленням пшеничного насіння.
Історія Рубо пов’язана й з одеським порто-франко. У XIX столітті місто було оточене митною межею, яка контролювала переміщення товарів.
Одна з таких ліній проходила неподалік дачі Рубо. Сьогодні про неї нагадує назва Кордонної вулиці.
Тут були рови та вали, а перевезення товарів через межу вимагало документів. Для великого господарства це створювало додаткові труднощі.
Рубо не дочекався скасування порто-франко: він помер за сім років до ліквідації цієї системи. Після його смерті маєток почав переходити від одного власника до іншого.
Читайте також: Вулиця М’ясоїдівська в Одесі: чому так називається, чим знаменита та як з’явилася відома пісня
У 1860-х роках колишню дачу Рубо від залізничної лінії відокремив насип. Перші поїзди вирушили в напрямку Балти, а залізниця стала важливою частиною місцевого ландшафту.
Насип споруджували вручну з піску й глини, шар за шаром ущільнюючи ґрунт. У ньому потрібно було передбачити проходи для води, людей, возів і худоби.
Один із таких проходів зберігся на території Курсаків. Це кам’яна водопропускна споруда XIX століття з косою аркою — конструкцією, яку використовували там, де водотік перетинав насип не під прямим кутом.
Вона має масивні кам’яні оголовки, еліптичну арку та гвинтову кладку цегли. Таке рішення допомагало правильно розподіляти навантаження від насипу.
У суху погоду через споруду могли проходити люди, вози й худоба, а під час дощів руслом усередині текла вода. Для пішоходів уздовж стіни передбачили піднятий прохід.
Стара галерея пережила понад півтора століття й досі залишається однією з найцікавіших маловідомих споруд Курсаків.
Після Рубо територія продовжила змінювати власників. Одним із останніх приватних господарів став Микола Вишинський.
На початку XX століття карти Одеси вже позначали цю територію як хутір Вишинських. Згодом землю поділили на довгі прямокутні квартали для оренди або продажу.
Із хутором пов’язаний популярний міський міф: його іноді називають місцем народження Андрія Вишинського — радянського прокурора та одного з організаторів сталінських репресій.
Однак документальних підстав для такого зв’язку немає. Андрій Вишинський справді народився в Одесі 1883 року, але походив із родини заможного провізора. До хутора Вишинського його біографія стосунку не має.
Натомість планування колишнього хутора залишило реальний слід: його квартальна структура значною мірою збереглася в сучасній забудові.
Сучасна назва місцевості закріпилася значно пізніше.
У 1960-х роках між вулицями Радісною, Святослава Ріхтера та Гастелло сформувався трикутник індивідуальної забудови. Землю отримали працівники заводу важкого кранобудування імені Січневого повстання — «Краян».
Тут з’являлися одноповерхові будинки та фінські будиночки. Саме цей трикутник одесити поступово почали називати Курсаками.
А ось походження самої назви залишається загадкою.
Одна версія пов’язує її з польським словом «kursak» — бігун або втікач. Інша шукає коріння у тюркській лексиці. Є також версія про грека на прізвище Курсак, який нібито володів великими землями та торгував водою.
Ще одна гіпотеза пов’язує назву з породою голубів — курсаків. Жодна з версій не має достатнього документального підтвердження.
Сьогодні Курсаки стали частиною великого міського простору, але приватний сектор зберігає інший ритм життя.
За парканами тут досі можна побачити курей, качок і городи. Вулиці мають переважно «рослинні» назви — Геранева, Платанова, Гранатна, Дубова.
Від сусідніх Черемушок Курсаки відрізняються характером забудови й повсякденним життям. Тут багато СТО, шиномонтажів та автомийок, а приватні будинки нагадують про час, коли територія була хутором і садибами.
Це частина мільйонного міста, яка досі зберігає риси старого передмістя.
Важливим елементом району став Іванівський шляхопровід. Його звели 1967 року, і міст завдовжки близько 360 метрів забезпечив зв’язок Курсаків з іншими частинами Одеси та аеропортом.
З часом споруда почала потребувати капітального ремонту. Після обстеження її визнали аварійною, а рух важкого транспорту обмежили.
Курсаки опинилися в центрі й іншої транспортної історії. У 2011 році міська влада планувала провести ділянку траси Північ — Південь через приватну забудову.
Проєкт передбачав знесення 36 приватних домоволодінь. Мешканці виступили проти та відстояли свої будинки. У результаті магістраль так і не пройшла запланованою лінією через приватний сектор.
Історія Курсаків повертає нас до того, з чого все почалося, — до води.
Підземні водотоки створили умови для родючого землеробства. На цих ґрунтах виросли сади Рубо, згодом виникли хутори, робітничі селища та приватна забудова. Старі дороги, залізниця, квартали хутора Вишинського й сучасні вулиці поступово склали район, який сьогодні називають Курсаками.
Багато найцікавіших деталей залишилися майже непомітними: під землею продовжує жити історія Водяної балки, у залізничному насипу збереглася стара інженерна споруда, а походження самої назви досі залишається відкритим питанням.
Курсаки — місце, де природна історія, старі господарства, залізниця, робітничі поселення та сучасний приватний сектор наклалися один на одного.
У відео проєкту «Одеські історії» можна побачити детальний маршрут Водяної балки від витоку до устя, старі карти та їхнє порівняння із сучасною місцевістю, історію магазину Рубо на Рішельєвській, подробиці його торгівлі, конструкцію залізничної водопропускної галереї на місці та сучасну прогулянку вулицями приватного сектору Курсаків.
Перегляньте відео «Одеські історії», щоб побачити Курсаки наживо та дізнатися більше про маловідомий район Одеси.
Хто може отримати субсидію на дрова у 2026 році, які доходи врахують, які документи потрібні… Read More
В Одесі під час тривалих повітряних тривог або відключень електроенергії частина школярів зможе продовжувати уроки… Read More
Проблеми з багатогодинними пробками на міжнародній трасі М-15 Одеса — Рені, зокрема на ділянці біля… Read More
Арцизька громада поступово оновлює водомережі та очисні споруди попри війну. Розповідаємо, скільки коштів вкладають у… Read More
У середу, 26 серпня, Одесу та область накриє атмосферний фронт, який принесе із собою довгоочікувану… Read More
Звичайна планова перевірка або випадково пошкоджена копійчана пломба сьогодні є приводом для того, щоб нарахувати… Read More
