Як 7 тисяч газет перетворилися на 100 тисяч підписників у Фейсбук і мільйони глядачів: виданню «На пенсії» 21 рік

Сьогодні «На пенсії» — це не лише газета про пенсії. Видання пише про соціальні виплати, пільги, здоров’я, права старших людей, побут, сад і город, цифрові сервіси та інші питання, з якими українці стикаються щодня. Офіційно «На пенсії» виходить у друкованому вигляді з 2005 року, а з 2014-го працює як онлайн-медіа. Видання входить до складу приватного підприємства «Інформаційне агентство “Центр медіа”», до якого також належить «Одеське життя».

«Одеське життя» простежило історію колеги: від першого номера, який засновник Геннадій Чабанов фактично готував разом із родиною, до сучасного медіа з великою цифровою аудиторією.

Перший номер робили буквально «на колінках»

Історія «На пенсії» почалася восени 2005 року. Ідея була досить простою: дати старшим людям зрозумілі пояснення пенсійного законодавства, соціальних і юридичних питань.

На той час журналіст Геннадій Чабанов побачив попит на таку інформацію. Але майбутня газета не мала великої редакції чи серйозного стартового бюджету.

Перший номер він готував фактично разом із родиною: сам писав і редагував тексти, йому допомагали дружина та донька-школярка, а знайомі допомогли з версткою. Друк першого номеру засновник оплатив власними коштами.

8-сторінковий номер здали до друку 3 жовтня 2005 року. А вже наступного дня, 4 жовтня, газета вийшла у світ. Перший наклад становив 7 тисяч примірників. Читачі розкупили його за кілька днів.

Через три місяці газета вже була всеукраїнською

Спочатку «На пенсії» виходила раз на два тижні й поширювалася тільки в Одеській області.

Але експеримент виявився вдалим. Уже з 1 січня 2006 року газета почала виходити по всій Україні — у роздріб і за передплатою.

Згодом вона стала щотижневою. Основний випуск мав 12 сторінок, а одеський — 20.

Разом із розвитком газети змінювався і її зміст. Пенсійні питання залишалися основою, але читачам були потрібні не лише роз’яснення законів. Так у виданні з’явилися тематичні додатки «Здоров’я», «Дача», «Пільги», «Гроші», «Смачно».

Фактично газета поступово перетворювалася на видання про повсякденне життя старших українців.

Найбільший наклад — 75 тисяч примірників

У найкращі роки тижневий наклад «На пенсії» доходив до 75 тисяч примірників.

Газету читали в різних регіонах України, зокрема на Донеччині, Луганщині, в Криму, Запорізькій та Херсонській областях.

Тільки в Донецьку свого часу було понад 10 тисяч читачів «На пенсії».

Війна та окупація територій змінили цю картину. Частину аудиторії газета фізично втратила: доставляти друковане видання туди, де точаться бойові дії або встановилася окупаційна влада, стало неможливо.

Сьогодні друкований наклад становить понад 30 тисяч примірників на тиждень.

Але є показник, який добре пояснює, чому газета продовжує жити: навіть люди, які більше не можуть отримувати її регулярно, пам’ятають про «На пенсії». В редакції розповідали історію 80-річної жінки з окупованої території, яка попросила доньку, що приїхала на підконтрольну Україні територію, привезти їй хоча б один номер газети.

У 2014 році в «На пенсії» з’явився сайт

Наступним великим етапом став інтернет.

З 2014 року працює сайт napensii.ua. Тепер інформацію, яку раніше читач отримував лише з газети, можна було отримувати щодня та значно швидше.

Онлайн-видання поступово розширило тематику. Сьогодні тут є пенсійна справа, пільги, субсидії, здоров’я, гроші, споживчі питання, дача, рецепти, юридичні консультації, цифрові сервіси та історії людей.

При цьому принцип залишився тим самим: складні правила пояснювати простою мовою.

Саме це, схоже, і дозволило друкованому виданню безболісно перейти до нової реальності. «На пенсії» не відмовилася від паперу, але перестала бути лише паперовою газетою.

Від газети — до медіа до багатьох платформ

Сьогодні «На пенсії» присутня одразу на кількох майданчиках. Є друкована газета і сайт. Є Facebook, Telegram та YouTube.

Причому цифрова аудиторія вже давно не обмежується людьми пенсійного віку. Медіакіт видання показує, що основне ядро аудиторії сайту — люди віком від 45 до 65 років і старші, але матеріали читають також молодші українці. Це закономірно: питання пенсій, пільг, здоров’я та соціальних виплат часто цікавлять не лише самих пенсіонерів, а й їхніх дітей.

У 2024 році сайт «На пенсії» зафіксував 167 мільйонів переглядів сторінок. А в серпні 2026 року Facebook-сторінка видання перетнула позначку у 100 тисяч підписників. Для редакції це стало окремою важливою віхою.

YouTube-канал «На пенсії» запрацював у 2023 році. Там редакція розбирає пенсійні та соціальні питання у відеоформаті — ще один спосіб пояснити складне тим, кому зручніше слухати, а не читати.

Довідка ОЖ

– Сайт видання “На пенсії”: https://napensii.ua/uk/

– Сторінка у Фейсбцуці: https://www.facebook.com/napensii/

– Канал на Ютубі: https://www.youtube.com/@Na-Pensii

– Підпісний індекс: 76385 (загальноціональний); 08270 (одеський регіональний випуск)

Іноді журналістика заводить дуже далеко

За 21 рік у видання накопичилося чимало незвичайних історій. Одна з найцікавіших сталася вже цього року.

У червні 2026-го журналіст «На пенсії» Дмитро Бакаєв поспілкувався з директором музею спіритичних дощок у американському Салемі. Розмова була присвячена знаменитій дошці Уїджа, якій приписують здатність передбачати майбутнє.

Серед іншого журналіст попросив поставити дошці питання, яке сьогодні хвилює мільйони українців: коли закінчиться війна. Дошка не відповіла. Але на цьому історія не закінчилася.

Після публікації директор музею захотів отримати друкований номер газети зі статтею. Редакція надіслала його разом із подарунком — виготовленою українськими майстрами вручну спіритичною дошкою з українськими орнаментами.

У результаті і газета, і дошка стали частиною музейної експозиції в Салемі. Так українське

Цікаві факти з 21-річної історії «На пенсії»

• У 2014 році наклад «На пенсії» розстріляли сепартисти на блокпосту на Донеччині через карикатуру на Путіна. Художники-карикатуристи й сьогодні залишаються частиною команди видання.
• За майже 20 років «На пенсії» випустила 1000 номерів. Для газети, яка пережила зміну медіаспоживання, пандемію та повномасштабну війну, це окрема історична позначка.
• Теми газети часто підказували самі читачі. Саме за їхніми численними проханнями редакція свого часу навіть запустила окреме видання — «Пенсійну телепрограму».
• Сьогодні команда «На пенсії» працює не лише з Одеси. Журналісти готують матеріали з різних міст України та з-за кордону, а над питаннями пенсій і соціальних прав працюють профільні консультанти та юристка.
• «На пенсії» створює власний музейний проєкт. Редакція збирає підшивки, фотографії, вирізки, речі та історії своїх читачів, щоб зберегти не лише історію газети, а й пам’ять про покоління українців.

Що буде далі

За 21 рік змінився не тільки формат «На пенсії». Змінилися самі читачі, технології, країна і теми, які їх хвилюють. Але основне завдання залишилося: допомагати людині розібратися в тому, що відбувається навколо неї.

Сьогодні це означає вже не лише пояснювати пенсійне законодавство. Потрібно розповідати про нові соціальні правила, цифрові сервіси, здоров’я, гроші, побут, права та можливості старших людей.

І робити це там, де читачеві зручно: на сторінках газети, на сайті, у Facebook, Telegram чи YouTube. Саме тому наступний етап для «На пенсії» — не вибір між папером та інтернетом. Це розвиток усіх форматів одночасно.

У 2005 році все почалося з 7 тисяч примірників. Через 21 рік у видання вже є паперова газета, всеукраїнський сайт, велика соціальна аудиторія на Фейсбуці та Ютубі й історія, яка одного разу навіть перетнула океан.

І, схоже, це ще не остання глава.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Комісія Верховної Ради відвідала «Одеське життя»: про що журналісти розповіли нардепам

Вже 100 тисяч читачів у Facebook: що робить спільноту «Одеського життя» особливою