Статті

В’язальний фронт: як українські майстрині рятують життя нашим воїнам

14 червня 2005 року в Парижі вперше відбулося незвичайне свято — Всесвітній день в’язання на публіці, який започаткувала в’язальниця-француженка Даніель Лендес. Свято має свою емблему, на якій зображено дві в’язальні спиці на тлі карти Європи, й нині Всесвітній день в’язання проходить більш ніж у 350 містах планети.

В Україні в’язання набуло публічності внаслідок російсько-української війни. Це плетіння маскувальних сіток як один із масових видів волонтерства, до якого долучилися десятки тисяч охочих як в Україні, так і за кордоном. Під маскувальними сітками воїни ЗСУ «ховають» від ворогів бойову техніку, бліндажі та окопи. Такий захист рятує життя українських бійців. Щоправда, сітки зношуються або рвуться, у бойові підрозділи прибуває нова техніка, якій необхідне захисне покриття, тож фронт щодня потребує нових сіток.

Упродовж воєнного часу вітчизняні майстрині встановили поки що незареєстрований світовий рекорд з безперервного в’язання (плетіння) маскувальних сіток і теплих шкарпеток для наших захисників.

На півночі Одещини маскувальних виробів найбільше сплетено на Савранщині, Любашівщині та Ананьївщині.

— До плетіння сіток у Троїцькому долучився весь культурний бомонд. Для весняного та літнього сезонів плетемо маскувальні засоби зеленого кольору, восени — жовтого, взимку — білого, — розповів директор Будинку народної творчості Любашівської громади Олександр Славинський. — З передової від наших земляків регулярно надходять замовлення. Тож робота не припиняється, а загальна довжина вив’язаних маскувальних сіток вимірюється кілометрами.

У Любашівському Будинку культури маскувальні засоби майструє ціла бригада в’язальників, як і в інших культурних закладах громади. Їхні вироби також негайно відправляються на фронт.

Савранські сітки їдуть на передову

У Савранській громаді маскувальні сітки для ЗСУ почали плести з перших днів війни. Небайдужі жителі громади, сільгоспвиробники, приватні підприємці всіляко допомагають у придбанні матеріалу, а жителі громади невтомно виготовляють сітки.

В Ананьєві найбільш активно та продуктивно трудяться над створенням захисних засобів волонтери з ГО «Великі серця».

— Щотижня ми використовуємо для плетіння сіток 2-3 рулони матерії, вартістю 3800 гривень кожен. А виплітаємо 800 квадратних метрів маскувальних сіток. Залежно від замовлень військових, їх розмір коливається від двох до десяти метрів довжиною та шириною чотири-вісім метрів, – розповіла очільниця «Великих сердець» Ганна Самотей.

Кікімора

Днями за кошти, зібрані під час акції «Останній дзвоник без квітів», Ананьївським ліцеєм №1 в сумі 6990 гривень, Ананьївським  ліцеєм №2 (5600 гривень), Ананьївською музичною школою (1500 гривень) передано волонтерам на флізелін для виготовлення маскувальних сіток. Закуплено три рулони матеріалу, і вже сплетено перші метри сіток.

У відділі культури міськради бухгалтер Надія Барова вив’язала партію «кікімор», а зараз виготовляє кавери (маскувальні чохли на шоломи). Також невтомно в’яже корисні камуфляжні речі для військових ще одна співробітниця — Леся Петрова.

Як плести маскувальну сітку

Надія Барова майструє кавер

Плетіння професійної маскувальної сітки включає два етапи. Перший – щільно натягнути рибальську сітку на каркас. Другий – безладно вплести тканинні смужки в сітку.

Щоб створити професійну маскувальну сітку «змійкою», потрібно:

  • Міцно прив’язати один кінець тканинної смужки до рибальської сітки.
  • Хаотично обплести тканиною один-два вічка сітки.
  • Дов’язати новий шматок тканини до переднього.
  • Довільно вплітати тканину, доки 60 % сітки не будуть обплетені.

Волонтери також використовують техніку «бахрома». Або поєднують плетіння «змійкою» та «бахромою».

Share
Юрій Федорчук

Народився в селі Острожани Жашківського району Черкаської області. Свою трудову біографію розпочав у 1977 році рибалкою на підприємстві «Гірський Тікич» (Черкащина). Працював формувальником на Київському заводі залізобетонних виробів. Був учасником бойових дій в ДРА (Афганістан). Після здобуття вищої освіти в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті почав працювати у журналістиці. Був власкором газети «Одеські вісті». За плідну журналістську діяльність відзначений Почесними відзнаками та грамотами. Лауреат премії ім. Р.М. Палецького, лауреат Всеукраїнської премії ім. С.І. Олійника, лауреат конкурсу «Українська мова - мова єднання».

Останні статті

  • Статті

Чи можна отримувати підвищену пенсію померлого чоловіка або дружини

До редакції газети «Одеське життя» звернулась читачка, яка розповіла, що чоловік отримував її «наукову пенсію»… Читати далі

2024-06-27
  • Новини

Прогноз синоптиків на 28 червня: літня спека

Завтра, у п'ятницу, 28 червня 2024 року, в Одесі та Одеській області після дощів та… Читати далі

2024-06-27
  • Одеська область
  • Статті

Марія Палесіка: пережила голодомор, заслання, але співає і любить життя

Цю жінку доля почала випробовувати на міцність ще змалку, коли вона з матір’ю була відправлена… Читати далі

2024-06-27
  • Статті

Банкомат не видає готівку: що робити?

В Україні почастішали ситуації, за яких банкомати не видають готівку, але кошти з рахунку списуються.… Читати далі

2024-06-27
  • Статті

Шакали дедалі частіше нападають на свійських тварин

На фермі біля села Долинське Ренійської громади шакали проникли в отару, подолавши залізобетонну огорожу, і… Читати далі

2024-06-27
  • Новини

Відключення світла 28 червня: чи дурять українців енергетики?

Завтра, у п'ятницю, 28 червня 2024 року, на одеситів знову чекають стабілізаційні відключення, попереджають у… Читати далі

2024-06-27