Вулиці Велика та Мала Арнаутські в Одесі: хто такі арнаути та чому їхніми іменами назвали знамениті вулиці

Ключові моменти:

• Мала Арнаутська в радянський період носила ім’я революціонера та радянського дипломата Вацлава Воровського
• Арнаутами спочатку називали албанських переселенців, а згодом — багатьох православних вихідців із Балкан
• Після російсько-турецької війни XVIII століття арнаути масово переселялися на південь сучасної України
• Саме завдяки цим переселенцям в Одесі з’явилися Велика та Мала Арнаутські вулиці, а також десятки інших топонімів регіону

Назви Велика та Мала Арнаутські з’явилися в Одесі ще наприкінці XVIII століття й нагадують про переселенців із Балкан, які брали участь у заселенні Північного Причорномор’я. Матеріал підготовлено на основі авторського дослідження Валерія Боянжу, історичних відомостей про арнаутів та документів епохи після Кючук-Кайнарджійського мирного договору 1774 року.

Хто такий Вацлав Воровський і чому його ім’я носила Мала Арнаутська

У Приморському районі Одеси тривалий час існувала вулиця Воровського. Після декомунізації їй повернули історичну назву — Мала Арнаутська.

Вацлав Вацлавович Воровський (1871–1923) був революціонером, більшовиком та одним із перших дипломатів радянської держави. Народився у дворянській родині, однак ще під час навчання виявляв опозиційні настрої, писав антиурядові вірші та брав участь у нелегальних зібраннях.

Після закінчення університету долучився до революційного руху. Його неодноразово заарештовували, висилали, а згодом він емігрував до Женеви, де співпрацював із ленінською газетою «Искра».

У 1903 році Воровський таємно прибув до Одеси для підпільної діяльності. Він підтримував контакти між більшовиками та польськими лівими організаціями, а також займався закупівлею зброї для революційних груп.

Після встановлення радянської влади працював дипломатичним представником у Данії, Швеції та Норвегії. Згодом очолював Державне видавництво, а з 1921 року представляв СРСР в Італії.

У травні 1923 року Воровський прибув до Лозанни як член радянської делегації на міжнародній конференції. Там його застрелив Моріс Конраді — швейцарський громадянин і колишній білогвардієць, який втратив рідних під час революційних подій у Росії.

Після замаху Конраді заявив, що вважає свій вчинок боротьбою проти більшовизму. Суд присяжних виправдав його, що призвело до дипломатичного конфлікту між СРСР та Швейцарією.

Читайте також: Його повісили в Одесі, потім назвали вулицю, а згодом усе скасували: історія одного революціонера

Хто такі арнаути: походження назви відомих одеських вулиць

Тепер повернемося до історії самої Малої Арнаутської та людей, які дали назву цій і Великій Арнаутській вулиці.

Слово «арнаути» походить від турецького Arnavutlar, що означає «албанці». Спочатку так називали албанських переселенців, однак із часом термін став ширшим і почав використовуватися щодо багатьох православних вихідців із Балканського регіону.

В Османській імперії арнаутами часто називали християн, які проходили військову службу. Після завершення російсько-турецької війни 1768–1774 років та підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору частині православного населення запропонували переселитися на нові землі Північного Причорномор’я.

Серед переселенців були греки, албанці, болгари, серби, молдовани та волохи. Багато з них служили не лише в армії, а й на кораблях Чорноморського флоту.

Існує популярна міська легенда, згідно з якою на місці сучасної Великої Арнаутської проживали моряки-арнаути, а на Малій Арнаутській — піхотинці та кавалеристи.

Де жили арнаути на півдні України

Арнаути селилися компактними громадами. Держава надавала їм землі за умови проходження військової служби чоловіками.

Саме тому на території сучасної України виникла велика кількість населених пунктів і географічних назв, пов’язаних з арнаутами. Серед них — Арнаутівка в Одеській області, Арнаутове у Кропивницькому та колишнє селище Арнаути поблизу Херсона, яке нині відоме як Камишани.

Греки та албанці зарекомендували себе як вправні землероби, рибалки, моряки, ремісники та торговці. Вони зробили помітний внесок у розвиток південних регіонів України.

Слід арнаутів зберігся не лише в топонімах. Наприклад, на півдні країни досі добре відомий сорт ярої пшениці арнаутка.

За сучасними оцінками, в Україні проживають тисячі етнічних албанців, переважно в Буджаку та Приазов’ї. Саме ці громади продовжують зберігати історичну пам’ять про своїх предків — арнаутів.

Читайте також:

• 610 чи 231: скільки років Одесі насправді — розгадуємо таємницю віку нашого міста
• Фортеця, порт, зерно: якою була Одеса 609 років тому (фото, ілюстрації)

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса