Виші із високим ступенем ризику: що це означає і скільки їх в Україні?

Список закладів вищої освіти за ступенями ризику у 2023 році оприлюднено на сайті ДСЯО.

Так, до вузів з високим ступенем ризику потрапили Національний авіаційний університет, Київська муніципальна академія музики імені Глієра та Київський університет туризму, економіки та права, а також Одеський державний університет внутрішніх справ.

Що означає «ступінь ризику» вищого навчального закладу?

Як уточнила директор департаменту контролю у сфері вищої, професійної вищої та освіти дорослих Наталія Вітранюк, рівень ризику не вказує на якість вищої освіти.

«Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освiти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступiнь ризику»,

– пояснила Наталія Вітранюк.

Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу.

«Ці списки – можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу»,

– пояснила директор департаменту контролю.

Згідно із законодавством, вишi з високим ступенем ризику повинні перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, з незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

Загалом до рейтингу потрапили 290 закладів вищої освіти. 28 вишів віднесли до високого ступеня ризику (10%), 186 – до середнього (64%) та 76 – до незначного (26%).

Степені ризику українських вишів: критерії оцінки

Критеріями оцінки закладів освiти стали:

• кількість претендентів вищої освіти за останні три роки;
• кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному вебсайті вищої освіти, визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.

Список українських вишів з високим ступенем ризику

У виші з високим рівнем ризику потрапили:

1. Міжнародна академія екології та медицини (Київ);
2. Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв);
3. Київський інститут бізнесу та технологій (Київ);
4. Бердянський державний педагогічний університет (Бердянськ);
5. Східноєвропейський слов’янський університет (Ужгород);
6. Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси);
7. Київська муніципальна академія музики імені Глієра (Київ);
8. Київський університет права НАН України (Київ);
9. Морський інститут післядипломної освіти імені контрадмірала Федора Федоровича Ушакова (Херсон);
10. Херсонський економічно-правовий інститут (Херсон);
11. Кам’янець-Подільський податковий інститут (Кам’янець-Подільський);
12. Інститут екології економіки та права (Київ);
13. Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет» (Київ);
14. Європейський медичний університет (Дніпро);
15. Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (Київ);
16. Інститут психології та підприємництва (Київ);
17. Університет сучасних знань (Київ);
18. Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут «Бейт-Хана» (Дніпро);
19. Київський хореографічний коледж (Київ);
20. Київський університет туризму, економіки та права (Київ);
21. Національний авіаційний університет (Київ);
22. Міжнародний університет бізнесу та права (Херсон);
23. Донецький національний медичний університет (Ліман);
24. Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг);
25. Полтавський університет економіки та торгівлі (Полтава);
26. Дніпровська академія музики (Дніпро);
27. Луганська державна академія культури та мистецтв (Київ);
28. Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса).

За словами Наталії Вітранюк, якщо кількість зауважень із кожною перевіркою навчального закладу не змінюється, то ДСЯО повідомляє про це вищий орган управління.

«У переважній більшості вузів йдеться про Міністерство освіти і науки. По-перше, ми пропонуємо перевірити навчальний заклад на предмет дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, оскільки самі ми не маємо на це повноважень. По-друге, розглянути діяльність директора або ректора на предмет виконання умов контракту»,

– уточнила директор департаменту.

Читайте також: Школа на воєнному станi: нестача вчителів та безпечний освітній простір.

За матеріалами life.pravda.com.ua