В березні виповнюється 385 років від дня народження гетьмана Івана Мазепи (1639-1709) — постаті непересічної, суперечливої й таємничої. Першу лекцію про нашого Мазепу прочитав доктор історичних наук, професор Тарас Гончарук. Подія відбулася в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського.
«Від Богдана до Івана не було гетьмана!» — так «трактує» діяльність Івана Мазепи відоме українське прислів’я. Проте, як наголошує пан Гончарук, досі тривають численні суперечки навкруги цієї видатної постаті. А ще є оці самі «білі плями» навколо його біографії, які заважають багатьом і багатьом «пізнати» усю велич Івана Мазепи.
Навіть його день народження — 20 березня — це «умовна» дата. Бо ж дослідниками називаються й інші дати…
Внутрішня політика гетьмана була спрямована на створення української держави західноєвропейського зразка, формування аристократичної верхівки українського суспільства, закріплення прав та привілеїв українських міст та монастирів.
Крім того, Іван Мазепа опікувався станом освіти, науки, мистецтва та релігії, мав славу опікуна і захисника православної церкви, відзначився як щирий меценат. Про це повідомляють нам численні Універсали самого гетьмана.
Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви.
Його дитинство припало на час Хмельниччини й Руїни. Змалку навчався військової справи, їздив верхи, фехтував. Освіту здобув у Києво-Могилянської колегії… Протягом життя опанував вісім іноземних мов….
Його постать, як розповідає Тарас Гончарук, овіяна легендами. Потім вони й стануть «джерелом» для багатьох тих самих «білих плям» у біографії гетьмана: «було чи не було?!»
От вам тільки один приклад, який наводить лектор.
Під час служби при дворі Яна II Казимира Іван Мазепа мав конфлікт зі шляхтичем Яном-Хризостомом Пасеком, що ледве не закінчився дуеллю. Що потім? Ян-Хризостом Пасек видає власні «Спомини», які, м’яко кажучи, дуже далекі від правди. Що ж писав автор «Споминів»? Мовляв, коханкою Мазепи була дружина визначного магната Речі Посполитої. Коли чоловік дізнався про це, наказав своїм служникам зловити винуватця, прив’язати до дикого коня та пустити степом…
Отак і народжуються легенди: історик Сергій Павленко, вивчаючи реалії 1660-х років, дійшов висновку, що вся ця пікантна історія — міф… Але ж вона увійшла в художню літературу, художники навіть писали картини на цю «тему». І так далі: мовляв, Мазепа навіть якийсь час працював натурником у художників Європи… Це теж легенда. От вам й «поширення відомостей про Івана Мазепу»…
Перша лекція, присвячена постаті Мазепи, була присвячена державницьким здобуткам гетьмана.
Булава гетьмана Лівобережної України до рук Івана Мазепи потрапила 1687 року. Метою Мазепи було об’єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини й Ханської України в складі єдиної Української держави.
Він мріяв про встановлення міцної автократичної гетьманської влади у державі європейського типу — зі збереженням традиційної системи козацького устрою.
Як розповідає Тарас Гончарук, про діяльність Івана Мазепи як державника нам відомо з Універсалів Мазепи, які зберіг для нас час.
Це численні документи про виділення українській шляхті земель під устаткування рудень, селітряних заводів, ковальських цехів…
Крім земельних наділів і дозволів на торги, промисли, млини, а також на право збору різних податків, гетьман Мазепа видає чимало Універсалів монастирям, звільняючи їх від тих чи інших податків і повинностей, а також забороняючи полковій та сотенній адміністрації втручатися у внутрішні справи монастирських володінь…
Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки соборів, споруджених у стилі українського бароко. Зібрані від податків кошти гетьман вкладав у розбудову Києво-Печерської лаври, будівництво великого муру довкола неї та інші церковні проєкти… До речі, відоме українське бароко ще називається, як розповідає Тарас Гончарук, «мазепинським бароко»…
Розвиток торгівлі та промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міст, зокрема його купецької верстви, опікувався становищем селян, міщан і, звісно ж, козаків.
— За двадцять два роки, а це дуже багато, гетьманування Мазепи, мирними були тридцять шість днів, — додає Тарас Гончарук.
Але то вже тема інших лекцій історика про гетьмана Івана Мазепу…
Фото авторки
В Одесі обговорили питання збереження культурної спадщини міста. Профільна комісія міської ради жорстко розкритикувала звіт… Read More
Омбудсман Дмитро Лубинець відреагував на інцидент із потягом «Львів — Чернівці», який виїхав, забувши у… Read More
У ніч проти 17 жовтня російські війська знову атакували Одеську область. Під ворожим ударом опинилася… Read More
Алекс Лопес із Бразилії знайшов в нашій газеті прізвища своїх предків і звернувся до редакції… Read More
У суботу, 17 жовтня, в Одесі та Одеській області запроваджуються стабілізаційні відключення електроенергії. Розпорядження щодо… Read More
У ніч на 17 жовтня країна-агресор Росія здійснила одну з наймасованіших атак по території України,… Read More
