В Одеському театрі юного глядача – затишна та тепла прем’єра

Режисер запропонував зануритися у чарівний світ снів та марень, провідниками в який стали непосидючі Дрімоти та їхні друзі Кіт, Дрімко та Сонько. Кожен з них відповідає за певний етап сну та має свій характер. Актори, задіяні у виставі – молоде покоління театру, вони ще не стали батьками, втім це не завадило їм увійти у цю роль. Дівчата, із всією ніжністю, на яке здатна материнська душа, співають акапельно мелодійні колискові різних часів та регіонів, в тому числі і ті, які звучали у сім’ї Олександра Давлатяна. Сцена оформлена як кімната, де засинає дитина. Через напівморок на сцені, ми добре бачимо інсталяції, дитячих снів зітканих із світла та малюнків юних художників.

Час, коли лунає колискова пісня, це час абсолютного єднання матері та дитини, і не важливо, чи знає мати музичну грамоту, чи є в неї голос – для малечі немає в світі звуків приємніших. І в неспокійні часи, саме таке єднання, відчуття захищеності потрібно відчувати дітям якнаймога довше. Ця година, проведена в глядацькому залі театру, допоможе відновити ці емоції, навіть, якщо ви вже давно не дитина.

Наступні прем’єрні покази «Колисанки» відбудеться 4 лютого.

Читайте також: Одеська Музкомедія: перша прем’єра у воєнний час, ще й «циркова» (фото).

Фото авторки