Чи справді на Одещині побільшало вовків, шакалів і лисиць, наскільки небезпечними вони стали для селян і чому мисливці обурилися словами одеської волонтерки? А ще — як минули перші вихідні сезону та скільки сьогодні коштує зібратися на полювання.
Інструктаж перед полюванням
На півночі Одещини мисливський сезон 2026–2027 років розпочався на тлі суперечок про чисельність диких хижаків і доцільність їхнього відстрілу. Журналіст «Одеського життя» Юрій Федорчук поспілкувався з мисливцями Любашівщини та Миколаївки, які розповіли про напади вовків і шакалів на свійських тварин, пояснили свою позицію в конфлікті з одеською волонтеркою Яною Тітаренко та поділилися враженнями від перших днів полювання. Також він з’ясував, скільки коштують спорядження, дозвільні документи й організація мисливського виїзду.
Ключові моменти:
Мисливський сезон 2026-2027 років в Україні проходить в умовах значних обмежень та підвищеної відповідальності. Торік повноцінне полювання на копитних, хутрових звірів і пернату дичину дозволялося лише в Закарпатській, Миколаївській та Черкаській областях. Цьогоріч з 26 вересня воно відкрито на Одещині. Наказ ухвалили Одеська ОВА та ОТУ «Одеса».
Як розпочався сезон для мисливців півночі Одещини, чому висловлювання одеської волонтерки їх обурило та скільки коштує зібратись на полювання – розповідає «Одеське життя».
На запитання «любите ви тварин чи ні», мисливці відповідають, що вони найбільше зацікавлені у здоровій та збалансованій популяції диких тварин, бо безконтрольне її зростання значно шкодить усій екосистемі краю.
– Стрімкий приріст фіксується серед диких кабанів, шакалів, лисиць, вовків та єнотоподібних собак, – прокоментував голова Любашівської організації Українського товариства мисливців і рибалок Сергій Курдванівський. – Зокрема, в наших угіддя вовчиця привела чотирьох вовченят, ще дві пари хижаків вільготно себе почувають. Лисиць й не порахувати, а жирок нагулюють кілька сотень диких кабанів. Від такої навали дичини серед популяції тварин починаються хвороби, зокрема, сказ, африканська чума свиней. Також це і боротьба за кормову базу, міграції. Копитні завдають значної шкоди сільгоспугіддям, лісовим насадженням, городам селян. Часто звірі безбоязно господарюють на дорогах та на подвір’ях у селах. Тому регулювання чисельності мисливських видів – це не про безжальне знищення диких тварин, це про відповідальне управління природними ресурсами й убезпечення екосистеми від поширення небезпечних хвороб.
На переконання мисливців, природа не повинна бути безконтрольною, а насамперед збалансованою. Також неабияке обурення у них викликало висловлювання одеської волонтерки Яни Тітаренко, яка поставила під сумнів достовірність даних про збільшення чисельності хижаків, при цьому охочих полювати вона пропонує перевірити на спроможність воювати в лавах ЗСУ.
Відомо, що більше 100 тисяч мисливців країни доєдналися до Сил Оборони України, з яких добра сотня мисливців з Любашівщини. Особисто Сергій Курдванівський воював з перших днів війни, а після важкого поранення повернувся на свій природоохоронний пост.
– Для діючих військових та ветеранів війни полювання на дичину – це своєрідне відновлення, – зауважив Сергій Курдванівський.
А висловлювання екозахисниці про «хижаків на папері» спростував голова мисливсько-рибацької спільноти з селища Миколаївка Володимир Лукашевич. Він розповів, що вовків і шакалів розвелося багато, вони завдають людям чимало збитків. Так, у селі Софіївка вовча зграя пошматувала двох бичків, яких селяни утримували, щоб продати, а на виручені кошти прикупити паливо на зиму або продукти харчування. Щоночі хижаки навідуються й в інші села, щоб поживитися домашніми тваринами.
В Україні мисливство має давні традиції. Завдяки тому, що в українських лісах, степах та водоймах водиться чимало звірів і птиці, цей вид промислу досі є популярним. Тому мисливці півночі Одещини з радістю сприйняли звістку про відкриття повноцінного полювання на перелітну і степову птицю, зайців, парнокопитних та хижих звірів.
Мисливсько-рибальське підприємство Любашівської районної організації УТМР разом зі своїми сусідами отримали необхідні дозвільні документи для початку сезону на своїх угіддях.
Проте 17-18 жовтня, в перші дні полювання, погода підвела – добряче дощило. Більшість мисливців залишилися без дичини, хоча заздалегідь підготувалися до мисливського сезону: розчохлили та почистили свої рушниці, перевірили придатність припасених ще до війни боєприпасів, відчистили ягдташі та придбали відстрільні картки за 300 гривень. Це ціна для місцевих членів УТМР, а для приїжджих вона становить 600 гривень.
Мисливець-єгер з Любашівки Андрій Баранов розповів, що з товаришами вони обходили багато навколишніх водойм, але вдалося вполювати лише кілька крижнів і лисок. Пернаті, хоча й нелякані, але мисливців близько на постріл не підпускали.
На Миколаївщині «пуху і пера» також було небагато.
– Особливо розчарувалися наші гості з Одеси та Чернігівщини, які надіялись здобути гарні трофеї. Приїхали добряче екіпіровані, з мисливськими собаками. Загалом на Тилігульських угіддях мисливці вполювали зо п’ять качок, фазана і трьох лисиць, – розповів Володимир Лукашевич. – Сподіваюся, що надалі нам більше поталанить.
Перната дичина:
Копитні тварини:
На козуль та їх молодняк дозволено полювати з 3 жовтня до 27 грудня 2026 року.
На самців кабана та молодняк, здатний до самостійного існування, – до 31 січня 2027 року.
Пухнатий звір:
На зайців-русаків полювання дозволяється щонеділі з 1 листопада 2026 року до 31 січня 2027 року включно. Попутно дозволено добування вовка, лисиці, єнотоподібної собаки та шакала.
Чисельність хижаків регулюватимуть спеціальні мисливські бригади з хортами-собаками, які мають право полювати з 3 жовтня до 30 грудня 2026 року та з 2 січня до 28 лютого 2027 року.
Колективне полювання на лисицю дозволено з 1 листопада до 30 грудня 2026 року та з 2 січня до 31 січня 2027 року.
Встановлення чітких квот є основним інструментом у боротьбі з браконьєрством та підвищенні рівня охорони диких тварин.
Вартість підготовки до полювання залежить від базового набору чи професійного спорядження.
Так, новачку потрібно витратити на необхідне від 35000 до 120000 гривень.
Найдорожча частина екіпірування – мисливська рушниця: бюджетна вітчизняна чи турецька гладкоствольна рушниця коштує 12-18 тисяч гривень. Брендові європейські напівавтомати обійдуться у 40-90 тисяч.
Також необхідні сейф для зберігання зброї, чохол, набір для чищення, одяг, взуття та аксесуари. Один патрон залежно від калібру та виробника коштує 25-60 гривень.
Окрім збору речей, полювання вимагає додаткових витрат. Це придбання відстрільної картки чи ліцензії на пернату дичину або зайця ціною від 300 до 1000 гривень; ліцензія на копитних (кабан, косуля) у приватних господарствах – від 3500 до 15000 гривень.
Послуги єгеря та організація полювання обійдуться в суму від двох до п’яти тисяч гривень за день.
Нарівні з підготовкою до полювання єгері Любашівщини спільно з фахівцями ДП «Ліси України» та Держпродспоживслужби проводять осінню кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу. У мисливських угіддях вони розкладають їстівні приманки з вакциною проти сказу.
Цифра
Нагадаємо, сезон полювання розпочався на Одещині і ми розповідали, чому тварин знову вбивають після заборони.
Читайте також: «Нам до Європи ще далеко»: еколог розкритикував дозвіл на полювання в Одеській області.
У Троїцькому ліцеї на Одещині близько 400 школярів щодня харчуються в шкільній їдальні. Після обіду… Read More
Чи зможуть одесити вийти на пенсію у 60 років у 2027-му? Відповідь залежатиме від кількості… Read More
Мешканцям Одещини варто заздалегідь подбати про запас води. Уже 3 листопада через планові профілактичні роботи… Read More
Двадцять автобусів для перевезення пасажирів, навчання спеціалістів і можливість залучити європейські кошти — про такі… Read More
В Одесі знову звернули увагу на пошматований державний прапор. Цього разу пошкоджене полотнище помітили у… Read More
Чи буде тепло в оселях одеситів, якщо взимку знову почнуться тривалі відключення електроенергії? Міська влада… Read More
