Українець, який урятував від знищення стародавню столицю Польщі – Краків

Про майора «Вихря» писали книги і знімали кіно

Не впевнений, на жаль, що хоча б половина співгромадян, які читають ці рядки, знають, про кого йде мова. Що ж, пізнавати ніколи не пізно.

Цікава доля випала народженому в 1914 році (до речі, 25 лютого) у Катеринославі (нині Дніпро) Євгенію Степановичу Березняку. Адже не про кожного романи пишуть, а популярний колись радянський письменник Юліан Семенов (творець Штірліца) саме на основі життя Березняка написав роман «Майор Вихор». І не про кожного знімають 3-серійний фільм, а далекого тепер 1967 року мільйони громадян СРСР не відривалися від телевізорів під час трансляції 3-серійного «Майор Вихор», знятого за цим романом. Так, письменник не висмоктав з пальця цю захоплюючу історію.

Читайте також: Чи буде вулиця Валленберга в Одесі? Як швед врятував 30 тисяч євреїв і був викрадений СРСР

З 1934 року Березняк учителював у сільській школі на Дніпропетровщині, став директором школи, а потім до самого початку війни керував Львівським міським відділом освіти. З осені 1941 року активно займався підпільною боротьбою з німецькими окупантами на Дніпропетровщині.

Учитель став розвідником

Наприкінці 1943 року Березняка направили до розвідшколи, після закінчення якої він очолив групу розвідників «Голос». Рутинною роботою стали 4 підірвані мости, кілька пущених під укіс ешелонів з військовою технікою нацистів, понад сотня «двохсотих», кажучи нинішнім сленгом, гітлерівців. Люди Березняка проникли до німецького розвідцентру, який готував диверсантів, скопіювали базу даних, і тих потім «приймали» в радянському тилу.

А далі групі Євгена Березняка дісталося зовсім не звичайне завдання. Вона в ніч на 19 серпня 1944 року десантувалася на території Польщі, під Краковом, і в цьому районі виконувала бойове завдання 156 днів.

Групі вдалося повністю розвідати Краківський укріпрайон, зібрати та передати до штабу 1-го Українського фронту достовірну інформацію про дислокацію гітлерівських військ. Найважливішим завданням групи було отримати план мінування Кракова, який окупанти готувалися буквально стерти з лиця землі після того, як до нього увійде Червона Армія.

План ціною неймовірних зусиль добули: соратники Березняка серед білого дня біля німецького гарнізону викрали військового інженера, який керував ділянкою будівництва укріплень в районі Кракова – Курта Пеккеля. І той з найменшими деталями намалював план оборонних споруд Кракова і повідомив, як заміновано місто. Кабелі, які були прокладені для дистанційного підриву багатьох мін під величезною кількістю будівель, вдалося перерубати, Краків уцілів.

Довідка ОЖ

Довідка з Вікіпедії: Краків з його вражаючою архітектурою, яка втілює епохи бароко, ренесансу та готики, є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відомий своїм добре збереженим історичним центром і єврейським кварталом. Старе місто, яке оточують залишки середньовічних міських стін, розташоване навколо головної ринкової площі. На ній знаходяться Суконні ряди – торгове будівля епохи Відродження, а також Маріацький костел (церква Успіння Пресвятої Діви Марії) в готичному стилі, зведений у XIV столітті.

Героя відправили до табору

Так от, тоді, в 1944-му, якби не українець Березняк з бойовими побратимами, Краків мав би точно такий же вигляд, який сьогодні має наш, наприклад, Бахмут. Нацисти – вони й є нацисти, і методи їх не змінилися.

До теми: Батуринська різанина: як росіяни 300 років тому повністю знищили українське місто

Тоді Березняка «по-царськи» віддячили: після того як він доповів командуванню, що на початку операції потрапив до гестапо, звідки йому вдалося втекти, його відправили до фільтраційного табору НКВС. Як не дивно для тих часів, перевірки підтвердили невинуватість Березняка. Але остаточно його реабілітували лише в 1965 році.

Всі ці роки він був «під ковпаком». Набагато пізніше в мемуарах він писав, що один із генералів розвідки запропонував йому почитати… власне досьє. Мовляв, ти там знайдеш багато звітів про зустрічі з тобою і з цитуванням твоїх висловлювань за підписами людей, яких ти вважав і вважаєш своїми друзями. Березняк подумав і… відмовився.

Польська спадщина

Після війни Польща на вищому рівні віддячила Березняку. Йому вручили Орден «Virtuti militari» – вищий польський військовий орден за видатні бойові заслуги (до речі, він був заснований у 1792 році для нагородження офіцерів та солдатів, які прославилися в польській війні з Росією). Отримав герой і польські відзнаки військової відзнаки «Партизанський хрест» і медаль «Перемога і Свобода».

У Кракові був встановлений його меморіальний бюст. Чи не демонтований він зараз? Відповіді на це питання я не знайшов… А адже він зовсім не пустий: у поглядах на історичне минуле – наше і польське – є багато розбіжностей і розночитань. І це далеко не тільки жахлива Волинська трагедія.

У Мережі вже є дослідження деяких польських істориків, які ставлять під сумнів сам факт мінування Кракова. А в 2007 році Путін надав звання героя РФ 90-річному полковнику у відставці Олексію Миколайовичу Ботяну – «за мужність і героїзм, виявлені під час операції зі звільнення Кракова та запобігання його знищенню німецько-фашистськими загарбниками».

У тамтешніх ЗМІ з’явилися публікації з твердженням, що саме Ботян є прототипом головного героя роману Юліана Семенова «Майор Вихрь» та однойменного телефільму. Що ж, Історія – це царство мертвих. До цього царства немає прямого доступу. Доводиться ґрунтуватися на інтерпретаціях минулого. А інтерпретують його живі й далеко не завжди порядні люди…

Розвідник знову став учителем

У повоєнні роки Євген Березняк працював на високих посадах у системі народної освіти, у міністерстві освіти УРСР, 25 років очолював там Головне управління шкіл, став кандидатом педагогічних наук. Останні роки трудової діяльності і до 1998 року він працював старшим науковим співробітником Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України. Був Почесним академіком Національної академії педагогічних наук України. Звання Герой України Березняк отримав у 2001 році.

За 65 років педагогічної та творчої діяльності Євген Березняк підготував і видав шість монографій, понад 100 наукових публікацій з питань народної освіти, навчання та виховання учнів. Його праці видавалися не лише в Україні, а й в інших країнах. Його перу належать книги: «Я – „Голос“«, «Пароль – „Dum spiro…“«, «Операція „Голос“«, видані українською, польською, болгарською, узбецькою та іншими мовами загальним тиражем майже 2 млн екземплярів.

Помер український супер-розвідник у 99-річному віці, похований у Києві. 25 лютого 2014 року, до його 100-річчя, Нацбанк України ввів у обіг пам’ятну монету в його честь…

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса