У матеріалі читач дізнається, як трьох молодих кам’яних куниць підготували до повернення у природу, чому для них обрали екологічну стежку «Шепіт заплав» та яку роль ці хижаки відіграють у природі.
Ключові моменти:
Про завершення реабілітації тварин та де вони будуть жити на своїй сторінці у фейсбук розповів співробітник Нижньодністровського парку, кандидат біологічних наук Сергій Курочкін.
Ще навесні тваринки потрапили до команди Центру реабілітації та допомоги куницевим в Україні. Кожна з них потребувала людської допомоги, лікування й особливих умов утримання. До середини серпня куниці проходили складний і відповідальний курс реабілітації. І мова не лише про загоєння ран.
– Справжня мета реабілітації полягає в тому, щоб тварина не стала ручною, не втратила обережності й не почала сприймати людину як джерело їжі та захисту, – підкреслює Сергій Курочкін. – Дика куниця повинна вміти самостійно знаходити корм, користуватися природними сховищами, добре орієнтуватися у просторі, уникати небезпеки та правильно реагувати на незнайомі звуки й запахи.
Попри свою назву, кам’яна куниця живе не лише серед скель і каміння. Вона заселяє балки, степові схили, узлісся, чагарники, лісосмуги, сади та мозаїчні сільські ландшафти. Їй потрібні сухі підвищені ділянки, густі зарості й надійні сховища: порожнини між корінням, купи хмизу, нори інших тварин, дупла та щілини серед каміння.
Саме тому для випуску було обрано «Шепіт заплав» – територію, де поруч існують різні природні оселища: степові схили, луки, чагарники, фрагменти деревної рослинності та водно-болотні угіддя. Така мозаїчність створює для молодих куниць значно більше можливостей знайти корм, укриття і власний безпечний маршрут.
Кам’яна куниця веде переважно нічний спосіб життя. Її довге гнучке тіло дозволяє проникати у вузькі щілини, а сильні лапи й гострі кігті роблять її вправною лазальницею. У сутінках вона може долати значні відстані, обстежуючи територію та запам’ятовуючи розташування сховищ і кормових ділянок.
Це не спеціалізований мисливець, а всеїдний хижак-опортуніст. Куниця полює на мишоподібних гризунів, поїдає великих комах та інших безхребетних, а також плоди й ягоди. Насіння багатьох рослин проходить через її травну систему і розноситься на значні відстані. Отже, куниця не лише регулює чисельність дрібних тварин, а й мимоволі стає «садівником», який допомагає рослинам розселятися.
Як підкреслив Сергій Курочкін, у кам’яної куниці є й одна особливо дивовижна біологічна риса. Парування у цього виду відбувається влітку, але розвиток зародка невдовзі призупиняється.
Завдяки так званій відтермінованійп імплантації дитинчата народжуються лише наступної весни – саме тоді, коли природні умови стають найбільш сприятливими для їхнього вигодовування.
Раніше ми розповідали, як на Одещині дві собаки щодня чекають господаря з війни.
Стало відоме ім’я капітана судна, який загинув під час удару російського дрона в Чорному морі… Read More
Вона змінювала імена, зовнішність і навіть власну біографію, обманювала багатіїв та неодноразово тікала з-під варти.… Read More
Завтра, у вівторок, 6 жовтня 2026 року, в Одесі збережеться тепла осіння погода без дощу.… Read More
Бюветний комплекс на вулиці Інглезі в Одесі не працюватиме з 8:00 7 жовтня до 8:00… Read More
Старобазарний сквер приховує ресторан, де замість звичних одеських страв можна зустріти болгарські супи, баніцу, ракію,… Read More
Два російські дрони атакували цивільне судно, що належало Туреччині та перевозило кукурудзу, у нейтральних водах… Read More