Тодоровден: на Одещині болгари відзначили свято родючості та коней

Цього дня вітають усіх, хто має ім’я Тодор або Тодориця, печуть обрядовий хліб – «кончета» – і влаштовують кінні змагання (кушия), щоб усі – і коні, і вершники. були здоровими, а врожай багатим.

Сьогодні ця традиція майже забута через те, що коней у селах замінили авто та трактори. А от у селі Рівне (болгарською — Купоран) Тарутинської ОТГ цю традицію люблять і шанують досі.

Святого Тодора славлять як покровителя родючості та коней. Тож цього дня коням приділяли особливу увагу. Рано-вранці господарі йшли в хлів і розчісували коням гриви та хвости. Прикрашали їх бусинами та квітами, а потім відводили на водопій. Готуючись до змагань, господар дає обіцянку своєму коневі у разі перемоги «копита посрібляти, вуздечку позолотити».

82-річна Євдокія Димитрова поділилася спогадами, як це свято відзначали раніше: «Майже кожен господар тримав коня. Мій тато був швейним майстром, і коня в нас не було. А ось у мого дядька Кіро була. Він до цього свята цілий місяць готував коня, годував його вдосталь, доглядав його особливо ретельно. А мама цього дня пекла хліб та «кончета». Мама виходила на вулицю і всім школярам роздавала теплі «кончета», щоб ми бігали швидко, як коні, і були сильними».

Тодоровден — візитна картка села Купаран.

У центрі села зібралися ті, хто вміє їздити верхи, і ті, хто прийшов повболівати за своїх фаворитів. На центральній площі місцевий священик отець Степан благословив усіх гостей свята та окропив їх святою водою. Після цього працівники місцевого Будинку культури влаштували святковий концерт. Пісні та танці виконали учасники народного фольклорного ансамблю “Купаран”. А наймолодші артисти – учні місцевої болгарської недільної школи «Я болгарин» – читали вірші.

За старою традицією, в цей день також вшановують молодих невісток. Вони повинні спекти свій перший хліб, освятити його в церкві і з поклоном піднести свекруху. Та, своєю чергою, благословляє невістку і просить її пострибати, примовляючи: «Молода конячка, молода невістка. Будь здорова та щаслива!».

Після цього всі дружно перемістилися на околицю села, де вершники готувалися до кінного змагання (їжа).

У Купоранах цього року змагалися і ті, хто має ослів.

Іван Ташогло тримає 200 овець, тому осел для нього — найкращий помічник у господарстві. Він також візьме участь у їжу, щоб був здоровим і служив своєму господареві ще багато років.

Після азартних змагань втомлені коні вальяжно походжали вулицями. Жінки подавали всім частування. Охоронниця болгарських традицій Тетяна Джигова пригостила учасників змагань свіжоспеченим хлібом та побажала всім добра та благоденства.

Завершилося свято врученням короваю з підковою переможцю кінних змагань. Цього року ним став Сергій Кісеолар. Друге та третє місця розділили Іван Ташогло та Ілля Кісеолар. Усі вони отримали зерно для своїх коней, подароване місцевими підприємцями.

Головний організатор свята – директор Будинку культури Яків Новосільчан – також поділився спогадами з минулого.

— Раніше люди самі організовувалися. У селі було багато коней. Хлопці їздили селом, заходили до всіх, хто носив ім’я Тодор, вітаючи їх, а їхні дружини підносили вершникам частування, рушники, сорочки. Раніше із сусідніх сіл Діветлій, Ісерлій та Гюльмян до нас приїжджало багато вершників, щоб взяти участь у кінних змаганнях. Сьогодні з нами наші онуки, діти. Вони переймають традицію, і я думаю, що це все збережеться, — висловив надію натхненник свята.

За ще однією старою традицією свято завершилося загальним болгарським танцем – хоро.

Читайте також:

• Подільський район офіційно отримав свою символіку
• Як «Козачата» Одещини провели ярмарок смакот на підтримку ЗСУ