Тертий пиріг і міліна: улюблені страви поїдуть до військових з Бессарабського

Ключові моменти:

• Військові з Бессарабського найчастіше просять домашню випічку.

• Волонтерський центр «Єдність» щомісяця відправляє десятки посилок на фронт.

• До допомоги долучаються дитсадки, школи та місцеві жителі.

• Волонтери зізнаються: збори стали важчими, але підтримка не припиняється.

Зимові свята для волонтерок Бессарабського волонтерського центру «Єдність» – гаряча пора. З ранку до вечора тут формують посилки із подарунками на фронт.

Перед Новим роком у центр прийшли працівники Бессарабського дитсадка «Топольок» – у садочку зараз карантин, тож усім колективом вирішили напекти хлопцям рулети, печиво і терті пироги.

До свят хочеться домашнього

Майже пів року не була у центрі «Єдність». За цей час на стінах приміщення з’явилося ще більше подяк, листівок, світлин земляків-військових із отриманими від Бессарабських волонтерок посилками.

– У нас працюють 22 жінки за п’ятдесят, для яких волонтерство стало сенсом життя, – розповідає «казначей» центру Олександра Деренжі. – Сьогодні маємо велике замовлення на маскувальні сітки. Ми вже так наловчилися їх робити, що за день виготовляємо одну велику сітку. Звичайно, що до свят хлопцям особливо хочеться чогось домашнього, смачненького. Найбільше наші бессарабські військові полюбляють тертий пиріг і міліну, завжди їх замовляють. А ще дитячі малюнки – як вони кажуть, це зігріває їхні серця.

Відчувається, що люди збідніли

Отже, робота у центрі кипить.

Волонтерки Євгенія Шишкова і Марія Гайдаржи перешивають куртку – мама військового попросила, на черзі пошив спальних мішків. Людмила Калінкова шиє постільну білизну для шпиталю – великі рулони тканини передала мешканка Бессарабського Валентина Мераджи. Тамара Башли і Валентина Киса плетуть сітку, а ще Валентина Киса плете гарні ковдри.

Навідалася до волонтерок і Зоя Шупарська – вона втратила на війні двох рідних людей. Зоя, як завжди, не з пустими руками – з продуктами і грошима.

– Кожного місяця ми відправляємо десять посилок на фронт, виходить 120 на рік, – розповідає керівниця центру Марина Кукуруза. – Тяжкувато зараз йдуть збори, перші роки війни було легше, відчувається, що люди втомилися і стали бідніші. Проте ми продовжуємо, і зараз збираємо на зарядну станцію для бійців на Миколаївському напрямку – зібрали вже більше половини.

Як розказала пані Марина, постійно донатять Володимир Новошицький, Любов Нєнова, Василь Хомиженко, Зоя Шупарська, Тетяна Максимова, Віктор Киса, Світлана Мераджи, Федір і Ірина Шевчики, Олександр і Ганна Михайлуца. Регулярно надає медикаменти Світлана Пташкіна – підприємиця займається аптечним бізнесом. Допомагають і мами загиблих хлопців.

«Ви надаєте сил воювати»

Продукти і смаколики передають школи громади, які влаштовують благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ.

– Ми працюємо безкоштовно, за покликом серця, заради наших хлопців. Найбільша нагорода для нас – це їхня вдячність, коли надсилають нам світлини, відео з подяками. Це так зворушливо, до сліз. А коли приїздять у відпустку – це велике свято.

Нещодавно у центр навідався військовий Михайло, який воює на Запорізькому напрямку, а на Новий рік приїхав у відпустку в рідне селище.

– Він нам сказав дуже чуйні слова: «Ви не уявляєте, яку справу ви робите… За кожним хлопцем на фронті стоїть волонтер. Саме ви надаєте сил воювати».

Прийшла і я до дівчат не з порожніми руками – принесла останні номери «Одеського життя».

– Це дуже класно, покладемо і газети хлопцям з новинами про рідний край. До речі, це ж і в господарстві хлопцям стане у нагоді: як прочитають, потім і як скатертину використають, і берці можуть просушити, і вогонь розвести. На фронті газети – дуже корисна річ, – подякували дівчата. Ми домовилися, що передаватимемо хлопцям газети регулярно.

Читайте також: 

• У Бессарабській громаді діти і дорослі збирали «Великодній кошик для захисника»
• Волонтери з Одещини: «можливо, це крапля в морі, але вона важлива для наших хлопців»