Статті

Свято «Чистих криниць»: як у Загніткові всім селом борються за чистоту та смак води

Нині у селі Загнітків Подільського району, як і у сиву давнину, з такими ж вербовими прутиками, вибирають місце для криниці. Зазвичай роблять це на свято Миколая. До цього ритуалу тут ставляться шанобливо, а людей, які вміють «почути» у надрах землі воду, вважають чарівниками.

Зараз навіть у найвіддаленіших селах є водомережа, і багато приватних садиб мають водопровідну воду. Однак шанобливе ставлення до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові, залишається.

Криницю копати – щастя закликати

Чи то природна краса краю, чи безліч цілющих ізворів зі старовинними легендами, а може отой генетичний код українця спонукає загнітківців копати і розчищати криниці, струмки, джерела. А ще – бачити прекрасне і дарувати свої вміння всім іншим.

Тон екологічного виховання, бережливого ставлення до природи задає старостат на чолі зі старостою Оксаною Ковбель та школа.

За доброю традицією тут щороку проводиться конкурс на кращу криницю. І біля найкращого колодязя проходить свято «Чистих криниць», на якому вшановуються ті односельці, які в зразковому стані тримають джерела.

Великих коштів старостат не має, але новеньке цеберце чи ланцюжок до нього, кварту завжди здатний подарувати. Крім того, віншуються переможці піснями і танцями сільських аматорів, нагороджуються Почесними грамотами, грошовими преміями. Скажете, дрібниці? Помиляєтесь. Після таких свят тут ще з більшим ентузіазмом плекають криниці. Тому-то їх можна порівняти з витвором мистецтва.

Калина робить воду цілющою

На території села сьогодні функціонує 75 криниць. Є у селі і свій криничних справ майстер. Це Володимир Швець, котрий навіть придумав пристрій для полегшення праці. Береться він за цю почесну роботу тільки при гарному настрої. Адже вода здатна зберігати та передавати інформацію, каже майстер.

– Після того, як криниця викопана, люди садять біля неї кущ калини, щоб вода була цілющою і смачною, або вербу, бо за повір’ям на вербі живуть добрі духи води та опікуни людського роду. У нас і нині тричі на рік біля криниць влаштовують обрядові дійства. На Водохреща – щоб знищити злі духи, на Юріїв день – для здоров’я худоби, на Івана Купала – на щедрі жнива. Більшість господарів хочуть мати криницю біля свого обійстя, адже криниця є символом здоров’я і сили, родючості і багатства, святості і чистоти, — розповідає пан Володимир.

Екологічний рух села

Екологічні експедиції в краї започаткував колишній сільський голова Михайло Сливінський. Загнітківська школа вже давно долучилась до екологічного руху. Учні разом з вчителем інформатики Анатолієм Помагайбусом оберігають чистоту джерел, струмків, розчищають русло річки Майстрихи, прибирають гілля, висаджують та доглядають дерева. Так засвоюється досвід бережного ставлення до довкілля. Від цього і село — немов оазис, де кожне подвір’я має свою родзинку. А на вулицях і за околицею села ви не знайдете жодного смітника.

— Жити у гармонії з природою – означає берегти довкілля, садити дерева, квіти, обробляти землю, розчищати джерела. Наші предки розуміли важливу роль навколишнього середовища. Адже все у житті підпорядковане природним ритмам, — каже Оксана Ковбель.

Тож не дивно, що в межах програми «Зелений туризм» та туристичного маршруту «Шпаків шлях» стає все більше охочих відвідати це мальовниче село.

— Акції «Врятуй свою річечку», «Ялинка», День юного натураліста, День зустрічі птахів, фестивалі «Екологічний ярмарок», щорічні всеукраїнські тижні «Чиста планета», «До чистих джерел», «Малим річкам — велику воду» відіграють значну роль у екологічному вихованні підростаючого покоління, — розповідає начальник відділу освіти Кодимської громади Микола Ревенко. — Такі заходи розвивають у дітей почуття відповідальності за довкілля.

Від чого нап’єшся, тим і причастишся

Але поки що, на жаль, ще зустрічаються у лісосмугах та ярках терикони сміття.

Але ж від чого нап’єшся, тим і причастишся, кажуть у народі. Тому як ковток свіжого повітря сприймаються маленькі кроки загнітківських ентузіастів у напрямку відродження та копання нових джерел.

Навіки запали в серце ті зоряні криниці мого дитинства, з яких ми пили воду, а разом з тим черпали сили та здоров’я. І сьогодні бережливе ставлення своїх пращурів до природи, до криниць передаю у спадок онукам з вірою в те, що цілющі батьківські джерела хлюпотітимуть крізь віки і даватимуть життєдайну силу нащадкам.

Share
Любов Кузьменко

Авторка видання "Одеське життя". Журналістка з майже 40-річним досвідом. Пише на культурну, соціальну, історичну та військову тематику. Членкиня Національної спілки журналістів України (НСЖУ), учасниця програми Internews.

Recent Posts

  • Новини

Одеський гумор: до вихідних далеко, але поскаржитися вже можна

 Доброго ранку! Понеділок ми вже пережили, а отже найважчий старт позаду. Тепер головне — не… Read More

07-07-2026 в 06:13
  • Новини

Магнітні бурі беруть паузу: чого чекати від геомагнітної активності 7 липня

Після кількох днів підвищеної сонячної активності сьогодні, 7 липня 2026 року, геомагнітна обстановка, за попередніми… Read More

07-07-2026 в 05:56
  • Новини

Жнива під загрозою: аграрії Одещини просять Кабмін змінити правила бронювання

Збільшити бронювання працівників до 80%, спрямувати частину портових зборів на ППО та вирішити проблему дорогих… Read More

06-07-2026 в 22:29
  • Реклама / Новини партнерів

Як особливості гумової суміші впливають на характеристики сучасних автомобільних шин

При виборі автомобільних шин більшість водіїв порівнює рисунок протектора, розмір та виробника. Однак основу робочих… Read More

06-07-2026 в 22:02
  • Новини

Кабмін змінив правила для ВПО: що потрібно знати переселенцям в Одесі

Для переселенців, які знайшли прихисток в Одесі, змінилися правила отримання житлових ваучерів. Відтепер держава автоматично… Read More

06-07-2026 в 21:28
  • Новини

Після трагедії в Одесі люди заявили про зниклі 6 мільйонів: мешканці звернулися до Зеленського

Жителі будинку на Прохоровській стверджують, що після протиаварійних робіт конструкції залишаються небезпечними, а витрати майже… Read More

06-07-2026 в 20:23