Старша школа стане профільною та трирічною: у Балтському ліцеї розповіли, що це означає та як все працюватиме

Ключові моменти

• Балтський ліцей став одним із 30 закладів України, що пілотують нову трирічну профільну старшу школу.
• Заклад інвестував 11 млн грн у модернізацію: STEM-кабінети, інтерактивні панелі, доступне укриття та зони відпочинку.
• Учні вже обирають між чотирма профілями, а вчителі інтегрують предмети та створюють авторські спецкурси — від AI до історії через кіно.
• Головні виклики — нестача приміщень і непередбачувана кількість охочих навчатися у старшій школі, але ліцей залишається зосередженим на індивідуальному розвитку кожної дитини.

Стартуємо без підручників

– Надіє Валеріївно, з 2027 року українські старшокласники навчатимуться за новою трирічною системою профільної освіти. Як це відбуватиметься?

– Трирічна система профільної освіти передбачає право обирати власну освітню траєкторію, гнучкі навчальні плани та меншу кількість обов’язкових предметів. Але зазначу, що ми не знаємо, чи будемо академічним ліцеєм. Готуватися до реформи ліцей почав ще до початку Нової української школи у 2017-му. Почали ми з двох перших експериментальних класів. Зараз ці діти – дев’ятикласники. Саме вони першими пройдуть шлях трансформації повністю.

– З чого починали?

– У 2017-му вчителька Валентина Щур стала однією з перших в Україні, хто розпочав роботу в одному з експериментальних класів НУШ, а їх було два. Старт був непростим: без підручників, модельних програм і чітких орієнтирів. До всього доходили власними силами, шукали матеріали, розробляли методики. Тепер бачимо, що зусилля були не марними.

За словами Надії Валеріївни, матеріальна база зросла в сотні разів. Ліцею виділили кошти для того, щоб там могли організувати гідний навчальний простір.

– Ми маємо підручники, посібники, технічні засоби саме для пілотних класів, – каже директорка. – Повністю укомплектували кабінети біології, географії, фізики, математики. Завдяки автономії вчителі могли самі вибрати те обладнання, яке їм потрібне для роботи.

У нас вже була педагогічна інтернатура – робота з молодим педагогом, якому призначається вчитель-наставник. З допомогою наставника вчитель опановує свою професію на практиці.

Вчитися можна і з комфортом на… подушках

– Що удосконалили насамперед в ліцеї?

– Ліцей отримав близько 11 мільйонів гривень – співфінансування держави та міської ради. Ці кошти ми використали для обладнання кабінетів.

Нині всі кабінети обладнані інтерактивними панелями. Це важливо в умовах сучасної освіти, коли акцент робиться на STEM-дисциплінах (природничо-математичний цикл).

Наразі також обладнали сховище пандусами й підйомником, що спрощує доступ маломобільних учнів до укриття. До речі, шкільне укриття з потужною вентиляцією, запасним виходом, туалетами, умивальниками.

А ще, каже директорка ліцею, є в школі зона без гаджетів. Там привели до ладу приміщення, куди техпрацівники складали свій крам: утеплили підлогу, оббили стіни, розклали подушки – і це стало улюбленим місцем дітей. Вони там лише граються, спілкуються та читають книжки.

– Ще одну таку комфортну зону ми зробили на другому поверсі, – розповідає Надія Валеріївна. – Тут, до речі, можна провести у неформальній обстановці урок.

Цьогоріч почав працювати кабінет «Захисту України», де є сучасні засоби навчання та обладнання. Наш заклад став центром для вивчення цього предмета, тому до нас приїжджають учні з інших шкіл.

– Чи визначилися учні з профілем?

– Так. У нас весь десятий клас визначився між чотирма профілями. Раніше був математичний, історичний, біологічний і філологічний. А коли стали вивчати запити дітей, то з’ясувалося, що дітей цікавить правознавство. Тому тепер у нас є чотири профілі: математика; історія і правознавство; філологія, де окрім української мови і літератури йде посилене вивчення іноземної мови, та біологія.

Що має знати вчитель?

– Чи є різниця між нинішніми уроками та колишніми?

– На сучасному уроці вчитель не просто викладає матеріал, а інтегрує різні предмети, залучає учнів, колег. Завдяки цьому діти  бачать зв’язок між різними знаннями.

Наприклад, урок мови можемо поєднати з уроком біології, тобто провести паралелі, щоб діти усвідомили, наскільки у світі все поєднано.

Особливо важлива компетентність учителя – адже йдеться про інтегровані курси. Наприклад, поєднуються біологія, хімія, фізика. І вчитель має вміти це поєднати на курсі. Непрофільні предмети інтегруються між собою з тим, щоб вивільнити години для спецкурсів або для поглибленого вивчення профільних дисциплін. Цілком логічно, що дається період адаптації: у десятому класі учні випробовують себе в різних напрямах і, за потреби, можуть змінити профіль.

Це важливо, бо в наступних класах кількість обов’язкових предметів зменшується, а поглиблених – збільшується. Поки більшість дітей не визначилися з професією. Тому ми пояснюємо учням, що профілі напряму залежать від того, чим вони хочуть займатися після школи. Говоримо з батьками, які мають дослухатися до прагнень дитини.

«Сухі» знання не потрібні

 – Ліцей експериментує і досить вдало. Що є найголовнішим?

– Одна з головних ідей реформи – це свобода вибору. Учні мають змогу обрати не тільки профіль – природничий, математичний, мовний, а й курси за інтересами: короткострокові, міжкласні, навіть авторські.

У ліцеї вже поекспериментували з їх створенням. Там вирішили дізнатися, наскільки вчителі розуміють, що їх чекає.

Серед запропонованих вчителями курсів є «Основи роботи зі штучним інтелектом», «Біологія космосу», «Нетрадиційна медицина», «Історія через кіно: що правда, а що вигадка?». Це ті, які пропонували наші вчителі.

Але для викладання ми обрали грифовані МОН: «Теорія ймовірності та математичної статистики», «Мова навколо нас», «Критичний аналіз тексту», «Історія світової художньої культури».

Це те, що цікаве дітям і може знадобитися їм у житті. Адже нова філософія уроку – компетентність замість «сухих» знань.

І комікси генерують, і зошити перевіряють

– Скажу відверто, щоб створити сучасний урок, недостатньо просто зібрати матеріал. Ми проводимо презентації, використовуємо онлайн-платформу для графічного дизайну, генеруємо комікси. І водночас нікуди не дівається перевірка зошитів і виконаних завдань. Це непросто, але надзвичайно цікаво. І вчителі настільки захоплюються, що забувають про власний час.

Проте є й інша сторона медалі. Реформа – це стрес для педагогів. Не всі готові. В деяких, за словами директорки, є страх – а раптом не зможу? Тому у ліцеї багато працюють всередині колективу, колеги підтримують одне одного, розбираються разом, допомагають.

Два виклики для ліцею

– Надіє Валеріївно, чи є якісь побоювання?

– Знаєте, навіть найкраща реформа не працює без людей, приміщень і ресурсу. І саме тут виникають найбільші виклики. Один із них – кількість учнів, які виявлять бажання навчатися у старшій школі. Адже з двох пілотних дев’ятих класів хтось вступить у професійно-технічне училище, хтось змінить траєкторію. Тому відкривати велику кількість профілів за наявності одного-двох класів складно. Адже не буде кому вчитися за цими профілями. Сподіваємось, що підтягнуться діти з інших шкіл, зокрема сільських.

Ще один виклик, за словами директорки – приміщення. Якщо ліцей стане окремим академічним закладом, то доведеться облаштувати більше спеціалізованих кабінетів, лабораторій, зон безпеки. А простору і зараз не вистачає.

Успіх школи – це не таблиця в рейтингу

– Що має дати нова школа?

– У реформах часто шукають рейтинги, цифри. Однак ми хочемо, щоб дитина переступила поріг школи з розумінням того, ким вона є, куди хоче йти далі. Успіх школи – це не таблиця в рейтингу. Це те, як  складеться життя дитини після випуску. Важливо, щоб кожен знайшов себе. Ми розуміємо, що вибрати правильно професію – це великий відсоток успіху у житті. Тож освіта – це не лише про знання, освіта – це про життя.

Читайте також:

• Вчителі на Одещині відмовилися від нового підручника з української мови
• В елітному ліцеї Столярського недобір учнів: що відбувається з головною музичною школою Одеси