Поки що в сім'ї живе бабуся – у будинку завжди є місце традиціям, які ігнорувати неможливо. А якщо йдеться про болгарську бабусю, то всі її близькі родичі просто зобов'язані дотримуватися обрядів.
Наприклад, у моєї бабусі завжди під рукою були багатофункціональні «рятувальні» елементи для вирішення практично всіх проблем. Найважливішими з них є молитва і сіль. Причому до Всевишнього вона закликала двічі на день — вранці та ввечері, а з мішечком прожареної на вогні солі не розлучалася ніколи. З чого я свого часу зробила висновок: сіль для болгар практично священна!
Щобільше, нею солили не тільки їжу, а й найдорожче, що може бути, – своїх новонароджених дітей.
Тільки без паніки! Я також із тих дітей, яких посолили за всіма правилами важливого церемоніалу, причому власна бабуся, і, до речі, дуже їй за це вдячна.
А суть незвичайного соління полягає в тому, щоб перед першим купанням вкласти в пахви малюкові по щіпці солі, залишивши її на тілі дитини на цілу ніч. А далі, першого місяця, а краще два і три, купаючи немовля перед сном, воду необхідно підсолювати.
Для чого потрібна ця процедура? За твердженням старожилів, це робилося для того, щоби діти не потіли, а якщо й потіли, то без неприємного запаху. А також для того, щоб ще нехрещена дитина була захищена від злих духів. Що ж, заради таких важливих перспектив можна було одну ніч поспати із сіллю під пахвами.
Моя мама, шкодуючи мене, всіляко намагалася відмовити свою свекруху від сольових процедур для мене маленької, але вірна традиціям бабуся була непохитна. І, як результат, сьогодні я впевнено почуваюся навіть у найспекотнішу погоду.
Так що, дорогі читачі, коли ви наступного разу почуєте вираз «солоний болгарин», вам буде зрозуміло, що за цими словами стоїть насправді. І що це не означає любов болгар до пересоленої їжі.
До речі, про болгар і солі хочу поділитися цікавим фактом.
У Болгарії місце з умовною назвою Провадія-Солніцата було найбільшим центром виробництва кухонної солі. Тут знайдені найдавніші солеварні на території Європи та Передньої Азії. Видобувати цей продукт, який тоді цінувався на вагу золота, мешканці городища почали близько 5500 до нашої ери. Вода з місцевого соляного джерела випарювалася в масивних глинобитних печах куполоподібної форми.
Одна завантаження в піч давала приблизно 25 кілограмів соляних брикетів. У період середнього та пізнього енеоліту виробництво кухонної солі досягло промислових масштабів, збільшившись до 4-5 тонн. Також у Провадії-Солніцата виготовлялися одні з перших у світі золоті прикраси.
Читайте також:
Одеса готує свою популярну Трасу здоров'я до активного сезону. Дорогу, лавки та освітлення оновлюють сучасними… Read More
У нацпарку «Тузлівські лимани» почали цвісти рідкісні першоцвіти, які ростуть лише кілька днів на рік.… Read More
Доброго ранку, друзі! Сьогодні день, який для когось є святом, а для когось — просто… Read More
У Міжнародний жіночий день Земля опиниться під впливом підвищеної геомагнітної активності. 8 березня очікується магнітна… Read More
Молодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач у 1937 році опинилася в радянському таборі за звинуваченням… Read More
Через безпекові ризики десятки дитячих таборів на Одещині залишаються закритими. Натомість дітей відправляють на відпочинок… Read More