Солезавод на Куяльнику: чи з’явиться промислове підприємство в заповідній зоні?

Ключові моменти

• На Куяльнику не будують солезавод у межах нацпарку. Створюють лише експериментальні басейни для вилучення надлишкової солі.

• Завдання проєкту — знизити солоність лиману та зберегти лікувальні грязі. Успішний експеримент можуть перетворити на туристичну локацію.

Заповідна зона чи промисловий майданчик: чи побудують солезавод у нацпарку

– Завод апріорі не може бути в межах Національного парку, – відповів нам директор НПП «Куяльницький» Олександр Шестун.

За його словами, Національний природний парк уклав договір з ТОВ «Чорноморський солезавод» про збір надлишків солі з водойми Куяльницького лиману, що має повернути природний баланс водойми.

– У лютому в районі сіл Красносілка і Корсунці за технологією створення, так званих солярісів, буде створено експериментальний комплекс з трьох переливаючихся басейнів для випарювання солі. По суті, більшою мірою це буде відновлення старого промислу, який був тут до 30-х років минулого століття.

Ніхто нічого нового досі  не придумав, крім як сонцем випарювати рапу і вилучати сіль. Почати функціонувати басейни повинні в березні – коли в лимані буде максимальний рівень води, – розповів директор «Чорноморського солезаводу» Адрій Росс.

– Поки що – це буде експериментальний проєкт.  Протягом року він повинен підтвердити ефективність такого методу опріснення лиману, запропонованого нашими вченими-екологами. У світі подібна практика застосовується, але в Україні буде використовуватися вперше, – каже спеціалист.

Якщо у вересні-жовтні розрахунки вчених підтвердяться, то, за словами директора підприємства, вони будуть масштабувати видобуток солі до кількості, необхідної для того, щоб Куяльник не перетворився на соляну пустелю.

Щоб підтримувалася солоність, необхідна для екосистеми лиману, утворення лікувальних грязей. Згодом, як керівництво НПП планує, ці басейни стануть основою туристичної локації.

У директора нацпарку вже є ідеї створити тут музей солі. А з боку солезаводу це буде послуга з очищення солі, потім – перетворення її на сувенірну продукцію з торговою маркою «Куяльник».

У спеку рівень солоності у Куяльнику перевищує 300 проміле. Для збереження грязей та їх відтворення потрібно зменшити цей показник до 180-250 проміле. І, на сьогоднішній день, згідно з розрахунками, для підтримки оптимальної солоності лиману з нього потрібно вилучати 100 000 тонн солі. 

– Таким чином, ТОВ «Чорноморський солезавод» стає технологічним партнером з вилучення зайвої солі, а НПП «Куяльницький» – екологічним координатором та науковим керівником процесу, – зазначає Олександр Шестун.

Він каже, що це дуже елегантне та гармонійне вирішення проблеми засолення Куяльницького лиману. Жодних бюджетних витрат. А нам розповідали, що це може коштувати  40 млн доларів.

Сподіваємося, що проєкт буде успішним. І, звичайно, чекаємо й «сувенірної» солі, й харчової продукції «Чорноморського солезаводу».  

Раніше ми розповідали, що навіть аномальна злива не врятувала Куяльницький лиман від пересихання.

Читайте також: Що не так з сіллю в Одесі: як обрати її для консервації та чому вибухають закрутки