Словом і ділом: як журналісти з Польщі наближають Україну до перемоги?

Місія – допомагати

– Колеги, вітаємо вас в Одесі. Як так сталося, що ви зараз тут з нами?

– В нашій польській редакції якось виникло питання: «Яка наша роль у війни в Україні? Ми повинні бути тільки журналістами та займатися своєю звичайною справою, або почати робити щось більше?». Коли ми усвідомили, що не хочемо вдавати вид, що це не наша війна, стали думати, як можемо вам допомогти. Тому і вирішили не тільки писати про війну в Україні, але і допомогти цивільним людям у гуманітарних потребах. Це вже дев’ятий раз, коли ми приїжджаємо в Україну.

– З Польщі ви приїхали до нас на великій вантажівці. Якщо не секрет, що ви привезли?

– Зазвичайно ми привозимо їжу, одяг, взуття, побутову хімію. І цей раз не виняток. Але все залежіть від потреб людей. Наприклад, дорогою до Одеси ми заїхали в містечко Брацлав в Вінницькій області. Там знаходиться інтернат для людей з психічними захворюванням, також мешкають переселенці. Більше двохсот людей дуже потребували у взутті та одязі, тож ми зрозуміли наскільки це важливо і допомогли їм. Взагалі допомагаємо так, як можемо. В Польщі ми намагаємося спочатку збирати кошти, а потім закупати гуманітарку. Нещодавно редакція «Газети Виборча» почала збір для мешканців Куп’янська та Краматорська. Є інші українські міста та селища де наші журналісти допомагають. Що стосується журналістики – вся наша робота зв’язана з війною. Робимо інтерв’ю з українцями, фіксуємо побачене на фото. Отже, стараємось міксувати дві справи – слово і діло.

– Що ви робите в Одесі та куди ще плануєте з’їздити?

– Взагалі до Одеси ми заїхали щоб дізнатися, як у воєнний час працюють місцеві журналісти, наприклад, редакція газет «Одесская жизнь», «На пенсії» та «Пенсійна телепрограма». Але спочатку побували з гуманітарною допомогою у дитячому інтернаті «Сонечко» (знаходиться на пр. Добровольского, – прим. ред.). Далі вже подивимося за обставинами куди відправимося з нашою допомогою.

На шляху до спільної перемоги

– Що вас вразило в Україні?

– У 2004 році я вже був в Україні, по роботі в Миколаєві. Але з того часу багато що змінилося, можу сказати на найкраще, – пояснив Міхал Ольшевський.

– Особливо вражають українці. На ваших вулицях та в кав’ярнях повно людей, вони працюють, спілкуються, посміхаються. Навіть і не скажеш, що в країні війна, – додав Яцек Таран. – Але є одна річ, яка дуже тривожить. З початку масштабних відключень світла багато українців нехтують правилами безпеки на дорозі. Це стосується пішоходів, які вночі ходять в темному одязі. У нас в Польщі діє закон: якщо ти мешкаєш в селі, у вечорі та вночі на тобі має бути щось світловідбиваюче – жилет, стрічка, тощо. Якщо ти знехтував правилом – поліція штрафує. В Україні такого немає. Ми навіть думали закупити якісь світловідбивні стрічки або жилети для українських дітей.

– Як ви ставитесь до війні? Що для вас означає перемога України?

– Ваша перемога буде нашою перемогою! Ми розуміємо, що війна в Україні, це війна за мир в Європі. Отже, це теж наша війна. Українці взяли на себе боротьбу за наше майбутнє. Якщо б не ви, то можливо б, російська армія вже була на кордоні з Польщею. Нам дуже шкода, що наша влада так пізно відреагувала на всі ці події. Ще у 2014 році, коли росія окупувала Крим, деякі польські політики остерігали, що для путіна це не кінець. Взагалі здається, що росія заздрить успіхам вашого розвитку, та навмисно хоче зруйнувати все, чого досягла Україна.

Довiдка ОЖ:
Відома польська «Газета Виборча» давно підтримує Україну у цій кривавій війні. Цілий рік наші колеги інформують поляків про жахливі вчинки росії на нашій землі у своїх щоденних випусках. Але на цьому їх місія не закінчується. Міхал Ольшевський та Яцек Таран особисто їздять по Україні та допомагають постраждалим людям. Завдяки своїм зусиллям та небайдужим полякам збирають гроші, а потім закуповують необхідну гуманітарну допомогу.

Спілкувалася Анастасія ЄПУР