Шенгенська угода: що це таке і як допомогло українцям під час війни

Що таке Шенгенська угода?

Шенгенська угода названа на честь маленького люксембурзького села. Вона розташована на перетині кордонів Франції та Німеччини, де власне і було підписано договір про безвіз.

Вперше про Шенгенську угоду світ почув ще 1985 року, коли між Францією, Німеччиною, Нідерландами, Бельгією та Люксембургом було підписано договір про скасування митного контролю на їхніх кордонах.

Це означало, що громадяни, туристи та іноземці з видом на проживання можуть вільно пересуватися, подорожувати та обмінюватися товарами територією шенгену протягом певного часу. Контроль здійснюється лише при в’їзді чи виїзді із зони.

У чому різниця між шенгенською зоною та Європейським Союзом

Багато хто плутає Шенгенську угоду з Євросоюзом. Насправді це два різні об’єднання на території Європи:

• Європейський союз — це економічне, політичне та військове об’єднання 28 європейських держав.
• Шенгенська зона — це прикордонне (туристичне) об’єднання 27 країн, які не входять до ЄС.

Яке відношення шенгенська угода має до України

У 2017 році Україна стала ближчою до Європейського союзу, підписавши шенгенську угоду про безвізовий режим.
Головною умовою відвідування європейських країн та Шенгенської зони без перешкод стала наявність біометричного паспорта (зі звичайним закордонним паспортом потрібно оформлювати візу). Маючи при собі цей документ, українці можуть перетинати шенгенський кордон у ділових, туристичних та особистих цілях упродовж 90 днів кожні 180 днів.

Одеситка про поїздку до Шенгенської зони

– 2021 року ми з подругою вирішили перевірити безвіз із Європою на собі. Купили дешеві квитки на лоукост до Італії, зробили собі за 60 гривень туристичну страховку, забронювали онлайн номер у готелі, та й тести на ковід здали за 72 години до вильоту. Ось і все!, – поділилася своїм досвідом одеситка Дарина.

Як правила Шенгенської зони змінилися для українців під час війни

Режим безвізу залишається актуальним для України, навіть під час війни. Особливо для тих громадян, які виїхали до Європи.

Згідно з інформацією за 22 грудня 2022 року правила відвідування Шенгенської зони, незалежно від наявності посвідки на проживання, міжнародного та тимчасового захисту в одній із країн Євросоюзу, не змінюються. Проте є кілька винятків від Європейської комісії:

• українцям з біометричним паспортом можна вільно подорожувати Європою та Шенгенською зоною протягом 90 днів, після чого вибрати країну, де хочуть скористатися тимчасовим захистом;
• тим українцям, хто має право на тимчасовий захист, але не має біометричного паспорта, на кордоні шенгену видають візу на 15 днів (це дозволить дістатися до потрібної країни та отримати захист чи тимчасовий притулок);
• якщо закордонного паспорта взагалі немає, але є право на тимчасовий захист, державні органи на кордоні ЄС вирішуватимуть, чи потрібно продовжити подорож.

Що означає «90 днів перебування за 180 днів»

Як ви вже зрозуміли, за шенгеном в одній із країн Європи ми можемо перебувати максимум 90 днів. Але це не означає, що весь цей час можна провести лише в одній державі. Дні безвізу можна розділити на будь-яку зручну для вас кількість. Головне, використати їх за 180 днів. Слідкувати за залишком невикористаних «шенгенських» днів можна за допомогою міграційного калькулятора Державної міграційної служби України.