У Рені літні канікули для багатьох родин перетворюються на пошук безпечних і доступних розваг: більшість гуртків не працює, офіційних пляжів немає, а діти дедалі частіше обирають гаджети. Журналістка «Одеського життя» розповідає, як їй вдалося знайти альтернативу для чотирирічного онука без великих витрат.
Ключові моменти:
Літній відпочинок дітей у невеликих громадах має свої особливості: частина позашкільних закладів призупиняє роботу на час канікул, а вибір безпечних місць для дозвілля обмежений. Саме з такою ситуацією стикаються родини в Ренійській громаді. Журналістка «Одеського життя» Антоніна Бондарєва, яка проводить літо разом із чотирирічним онуком, перевірила на власному досвіді, які можливості залишаються доступними. Також вона поговорила з тренерами спортивних секцій та ознайомилася з інформацією місцевих закладів.
Майже на все літо мене, журналістку «Одеського життя», діти ощасливили онуком. У чотири рочки з хвостиком дитина всмоктує все як губка і має потребу щодня розвиватися фізично та інтелектуально. Але як організувати процес розширення горизонтів та поглиблення знань?
Щойно настає літо, всі позашкільні заклади системи освіти припиняють роботу з дітьми, педагоги йдуть у законну відпустку. Отже влітку гуртків немає.
Щоб врятувати онука від гаджетів, з першого ж дня я ввімкнула акторську майстерність: «Ой, сонечко, у бабусі комп’ютер і телефон такі старезні, що пам’ятають ще динозаврів, тому мультики показувати категорично відмовляються».
План спрацював, але тепер потрібна альтернатива. Чим же корисним зайняти дитину?
У Рені діють приватна секція східних єдиноборств і футбольний клуб «Олімпік».
Також є педагоги, які не проти заробити і мають вільний час. З викладачами можна домовитись і водити малечу, наприклад, на уроки англійської мови.
Якщо дитина має хист до музики, на канікулах можна взяти приватні уроки у викладачів музичної школи. Сподобається малечі – ось вам с першого вересня новий учень.
Якщо говорити про безкоштовні задоволення, то це дитяча бібліотека, що працює безперервно. Для дівчат нещодавно розпочала тренування з волейболу паралімпійка Наталія Нагібіна. Також влітку працює філія Одеської дитячо-юнацької школи вітрильного спорту.
Найпопулярніший варіант – дитячі та скейт майданчики, тренажери просто неба, декілька місць для гри у футбол та баскетбол, де можна бігати досхочу.
На жаль, у Рені три облаштовані спортивні майданчики, що «приписані» до спортшколи і двох ліцеїв, завжди закриті – їх бережуть для тренувань під наглядом дорослих.
Напередодні літа школа вітрильного спорту шукала «нову кров». Наприкінці травня тренерка Валентина Кеба відвідала навчальні заклади і солов’єм співала перед дітьми про романтику білих вітрил.
– Я їм розписую нашу базу на озері Кагул, де заняття для дітей безкоштовні. Розповідаю про човни: для початківців є човни класу «Оптиміст», для більш досвідчених – «Кадети». Запевняю, що поруч будуть досвідчені яхтсмени. А школярі мене питають: «А ви будете нас катати?». Пояснюю, що це взагалі-то серйозний спорт, де треба вчити теорію, вміти в’язати вузли, знати облаштування човнів. Яхти – це про самостійність і цілеспрямованість. І що ви думаєте? Жодного охочого!
Тоді зрозуміла: презентацію треба було показувати не дітям, які хочуть лише сидіти з гаджетами й ласувати морозивом, а батькам, які бажають розвивати дітей. Саме вони мають заохотити їх і щодня контролювати.
Оскільки мій онук для вітрильного спорта, а також східних єдиноборств ще маленький, з можливостей залишився футбол.
Андрій Удовін, який вже багато років веде клуб «Олімпік», бере малюків якраз із чотирьох літ. Хоча, якщо чесно, в цьому віці вони не розуміють навіть суть гри – чому за один м’яч б’ється стільки дітлахів, якщо у тренера є ціла купа м’ячів? Це такі собі зворушливі «неслухнясики», які вийшли просто побіситися на зеленій травичці. Але ейфорія від хаотичного бігу – це теж вклад у здоров’я, принаймні спатимуть краще.
Якщо говорити про мого онука, то він поставив умову: тренуюся лише з бабусею. Мабуть, злякали більш дорослі діти з певними навичками гри.
І ось, як то кажуть, пенсія на горизонті – а я ганяю з онуком м’яч на стадіоні «Водник». Краєм ока дивлюся за тренером – які саме вправи він відпрацьовує з дітьми.
Тренер шуткує: мабуть, треба видати клубну форму «Олімпіка» ще й бабусі? Онук погоджується: «Так, в мене спортивна бабуся!». Звісно, я пишаюся цим титулом, хоча піт котиться градом.
– Не хвилюйтеся, ми теж так починали, – заспокоюють мене батьки більш дорослих футболістів.
В «Олімпіку» є три групи – молодша, середня і старша. Підходи серйозні, навантаження – теж.
Щоб малі відчули себе Мессі та Роналду, для них Андрій Удовін та його колеги з дитячого футбольного клубу міста Ізмаїл влаштовують цілі турніри, бо ніщо так не мотивує початківця, як медаль після змагань. Навіть якщо вона не золота, а бронзова.
У літнє пекло дітей тягне до води з силою ядерного тяжіння. Географічно Ренійській громаді шалено пощастило: навколо мальовничі прісноводні озера Ялпуг та Кагул, та й сам Дунай під боком. Але є нюанс: у громаді немає жодного офіційно відкритого пляжу. Зони відпочинку біля водойм і в мирні часи ніхто не спромігся належним чином обладнати, а зараз і поготів не до того.
Тому щоліта місцева влада діє за перевіреним лайфхаком: вивішує грізне оголошення «Купатися в необладнаних місцях заборонено!» – і все, відповідальність із себе зняли, можна спати спокійно.
Але спробуй пояснити це дитині. Звісно, знаходяться відчайдушні, які таємно від батьків бігають на Дунай. А річка жартів не любить: підступне каміння, непередбачувана течія, та ще й «сюрпризи» від місцевих рибалок у вигляді залишеної волосіні з гачками. Дунай, на жаль, уже зібрав свій страшний урожай дитячих життів…
Колись народною Меккою відпочинку був «Старий пляж» на озері Кагул. Вісім років тому волонтери навіть спробували цивілізувати це місце: спорудили столики, мангал і кілька «грибочків» для створення затінку. Міськрада зі свого боку знайшла можливість привезти кілька машин піску та підсипати ями на грунтовці, щоб туди можна було хоч якось доїхати.
Дорога, до речі, стоїть досі. А от озеро Кагул рішуче зійшло з дистанції й щороку катастрофічно міліє. Цього сезону вода відступила настільки, що колишній піщаний берег перетворився на непролазні джунглі з очерету. Судячи з галявин, які заросли травою по пояс, відпочивають тут хіба що місцеві жаби.
Яка лишається альтернатива? Модні приватні басейни, які відкрилися в Рені. Красиво, чисто, цивілізовано… Але цінники там такі, що для плескання дитини протягом літа треба, мабуть, продати нирку.
Отже, якщо у вас є якась територія «на землі», дістаємо тазики або корита та наповнюємо їх водою. У пластмасових пляшках протикаємо пробки і перетворюємо їх на бризкалки: дешево й сердито.
У кожного свої методи зайняти дитину. Ось що практикую особисто я.
Велике будівництво. У хід йдуть всі меблі, які дитина здатна бодай зрушити з місця. З крісел, стільців, подушок, простирадл ми щодня будуємо літаки, паротяги й трамваї, будинки. Мовою науки це називається «розвитком просторового мислення», а фактично – розгромом квартири.
Трудотерапія на городі. Збираємо малину і суниці. Щоб дістати до яблук, абрикос, черешень та вишень, дитина штурмує драбину (під страховкою).
Консервація. Збираємо й миємо огірки, петрушку, кріп. Разом запихаємо в банки спеції та варимо маринад. Сусідам кажу, що це у нас розвиток дрібної моторики рук та прикладний рахунок. Насправді дійсно заповнюємо консервацією полички у погребі.
Під час прогулянок збираємо гербарій, вивчаючи різновиди дерев. З почуттям власної гідності заходимо у дитячу бібліотеку, де беремо книжки, щоб читати перед сном.
Але виховання – це процес не в один бік. В мене онук цікавиться технікою, а я ніколи в житті не відрізняла «Форд» від «Хюндая». Тепер, щоб якось підтримувати інтелектуальну бесіду з дитиною, яка на прогулянці тицяє пальцем в кожне авто, довелося завести таємний конспект: замалювала собі всі ці емблеми й каліграфічно підписала назви марок машин – вчу напам’ять.
Невже наступних сезонів, коли інтереси дитини «подорослішають», мені доведеться робити трюки на скейті, малювати графіті та вникати в ІТ-технології?
Читайте також:
Ще до розпаду Радянського Союзу в Одесі розпочалося повернення історичних назв вулиць. Одним із перших… Read More
Ворог продовжує бити по цивільній інфраструктурі Одеської області. Цього разу під удар потрапили порти, судна… Read More
У Росєйці немає офіційно відкритих пляжів, укриттів і гарантій безпеки. Та це не заважає туристам… Read More
Аномальна спека та затяжна посуха в Європі спровокували рекордне обмелення Дунаю — найбільшу гідрологічну та… Read More
Страшна трагедія сталася в Біляївській громаді Одеського району. Водійка автомобіля, виїжджаючи з двору, не помітила… Read More
В Одесі головний спеціаліст профільного управління міськради, до обов'язків якого входила боротьба зі стихійною торгівлею… Read More
