Поки після обстрілів у місті працюють рятувальники, поруч із ними — ще одна служба. Працівники «Міськзелентресту» допомагають розбирати завали, а вже за кілька годин повертаються до клумб і дерев. Розповідаємо, як виглядає ця робота сьогодні і чому Одесі гостро не вистачає озеленювачів.
Озеленювачка працює на фоні спаленою російської техніки
Ключові моменти:
Після обстрілів у місті зазвичай говорять про рятувальників і комунальників. Але поруч із ними працює ще одна служба, про яку згадують значно рідше. Ми поговорили з головним інженером КП «Міськзелентрест» Володимиром Хромою, щоб зрозуміти, як сьогодні влаштована робота озеленювачів: скільки людей реально виходить на зміну, що вони роблять у перші години після ударів і як місто продовжує висаджувати квіти попри війну.
Частину даних ми перевірили через відкриті закупівлі — зокрема, тендер на оновлення клумб, — а також зіставили цифри з попередніми роками, щоб побачити масштаб проблеми з кадрами і фінансуванням.
Сьогодні робота одеських озеленювачів розділена на два фронти. Перший – екстрений: після обстрілів техніка та фахівці підприємства допомагають ДСНС розбирати завали та розчищати території. Другий – плановий: повернення до мирної рутини, яка в нинішніх умовах стала символом стійкості.
Зараз у місті триває весняна кампанія. Перший етап завершили до 10 квітня, прикрасили знакові локації: площу 10 Квітня, меморіал 411-ї батареї, Алею Слави та сквер Героїв-льотчиків. Наразі триває другий етап висадки весняних квітів – селінів, віол та маргариток.
– Ці квіти, – пояснює Володимир Хрома, – тішитимуть око приблизно до травня, а потім їх замінять літники, які залишатимуться на клумбах уже до перших заморозків. І далі розпочинається те, що для сторонньої людини може звучати буденно, але насправді і є основою міського затишку: полив, догляд, прополювання, прибирання бур’янів, заміна пошкоджених рослин, відновлення квітників там, де вони постраждали.
Цього року комунальне підприємство оголосило тендер на придбання квітів на суму понад 800 тисяч гривень – на оновлення міських клумб.
Водночас озеленення міста – це не лише сезонні витрати. За відкритими даними, у попередні роки на роботу підприємства закладалися десятки мільйонів гривень щороку, а загальні видатки могли перевищувати 100 мільйонів гривень.
Головний інженер «Міськзелентресту» одразу називає ключову проблему: людський ресурс. Точніше – його нестача. Володимир Хрома наводить промовисті цифри:
До того ж робота залишається важкою: ранні підйоми, фізичне навантаження. Окрім зелених зон, на балансі підприємства – ще й міська інфраструктура: близько 1800 лавок і близько 1500 урн. Усе це потрібно мити, фарбувати, ремонтувати, чистити, підтримувати в нормальному стані.
Але все ж таки поговорити ми хотіли про дерева. Ті, що висаджують, зберігають та якими планують сьогодні прикрасити Одесу. Володимир Хрома одразу переводить розмову з модних уподобань у площину здорового глузду, бо вже надивилися і на невдалі експерименти, і на добрі результати.
– Ми не в Африці живемо, у нас свої умови, свій клімат, свій південь України, а отже й дерева треба підбирати не за примхою, а за витривалістю, здатністю прижитися і витримати місцеві реалії, – зазначає фахівець
Саме тому підприємство обирає ті породи, які нормально почуваються в одеському кліматі. За словами інженера, це – акація, ясень, деякі види клена, інші декоративні дерева, які можуть витримувати спеку, вітер і загалом непрості природні умови південного міста.
– І навіть тут проблем вистачає. Зокрема, серйозним викликом стала мінуюча міль – шкідник, який вражає каштани, – каже Володимир Хрома.
Для багатьох одеситів каштан – частина традиційного образу міського ландшафту, але нині від цієї породи, за словами інженера «Міськзелентресту», доводиться поступово відходити, бо шкідник буквально виїдає листя, і дерево фактично виснажується.
– Підприємство вже запускає програму обробки дерев, щоб вчасно виявляти проблему на ранніх стадіях: планується охопити близько тисячі дерев. І це не якась суто одеська біда – з мінуючою міллю сьогодні бореться практично вся Європа, – наголошує Володимир.
Попри війну, місто продовжує розвивати декоративні зони. Наразі в Одесі росте близько 130 сакур. Більшість із них були висаджені в межах співпраці з Японією або подаровані меценатами. Ці дерева вже повністю акліматизувалися та стали частиною міського пейзажу.
Окремо ми говоримо і про зелені зони ближче до моря. Тут Володимир Хрома одразу уточнює, що самі схили – це зона відповідальності КП «Узбережжя». Але і «Міськзелентрест» там працює. Так, на Трасі здоров’я, розповідає він, підприємство висадило близько тисячі сосен, і нині триває догляд за цими насадженнями, щоб дерева прижилися, вкорінилися та вистояли.
Роботу комунальників часто ускладнює не лише війна, а й ставлення містян. Володимир Хрома констатує: вандалізм залишається гострою проблемою. Витоптування клумб та ламання дерев призводять не лише до фінансових збитків, а й демотивують працівників, які щодня вручну доглядають за кожною рослиною.
– Міське озеленення – це робота, яку помічають не тоді, коли вона зроблена добре, а тоді, коли щось іде не так, – зазначає інженер. – Але наскільки б важко не було з людьми чи технікою, місто має залишатися зеленим. Як кажуть, у воїна немає кінцевої мети – є шлях. Наш шлях – це Одеса, яка, попри все, продовжує квітнути.
На результати праці озеленювачів можна подивитися у нашому фоторепортажі: Одеський квітень: прогулянка по бульвару Військово-морських сил.
Ще «Одеське життя» повідомляло, що в одеських скверах масово крадуть квіти, які місто отримало у подарунок із Нідерландів.
Читайте також: Квітковий бюджет: на озеленення Одеси та автополив витратять майже 4 мільйони гривень
Одеським школярам запропонували альтернативу дорогим репетиторам — безкоштовний онлайн-інтенсив до НМТ-2026. Уроки вже доступні у… Read More
Головний центр спеціального контролю зафіксував підземні поштовхи в Одеській області вночі. Землетрус був слабким і… Read More
Кожна третя родина в Україні переживає конфлікт у виборі медичного обладнання. За даними досліджень 2026… Read More
Співробітників ТЦК, яких підозрюють у незаконному позбавленні волі та розбої, доставили до суду. Прокуратура вимагає… Read More
Програма безкоштовного скринінгу для людей 40+ вже працює, але скористатися нею вдається не всім. Журналістка… Read More
У Чорноморську через постійні зсуви ґрунту мешканці вже втратили частину своїх ділянок. Попри очевидну небезпеку,… Read More