Робота по-одеськи: чим ринок праці в Одесі відрізняється від інших міст України

Ключові моменти:

• Одеса — місто сервісної економіки;
• Ринок праці залежить від сезонності;
• Поширена неформальна зайнятість;
• Автоматизація змінює професії.

Щоб написату цю статтю, наша журналістка Олена Кудряшова взяла інтерв’ю у рекрутера одеської компанії з пошуку кадрів Ігорем Мельником, який має практичний досвід підбору персоналу в регіоні та спостерігає за змінами ринку праці в реальному часі.

Також авторка зіставила його оцінки з відкритими даними про структуру зайнятості в Україні, зокрема тенденціями розвитку сервісного сектору та логістики, які фіксуються у звітах Державної служби статистики України.

Окрему увагу приділено впливу війни на ринок праці: змінам у портовій логістиці, скороченню частини процесів і трансформації попиту на робочу силу. Також враховано загальносвітовий тренд Job Hopping (частої зміни роботи), який підтверджується аналітикою міжнародних HR-досліджень.

Одеса – місто сервісної економіки

– Якщо говорити загалом, то Одеса – це місто сервісної економіки. Тут історично склалося так, що значна частина роботи пов’язана не з виробництвом, а з обслуговуванням, торгівлею, логістикою. Це і порт, і туризм, і загалом формат міста як відкритого, транзитного. Через це попит на працівників виглядає інакше, ніж, скажімо, у промислових регіонах.

Одеський ринок праці завжди формувався не як «виробничий», а як гнучкий і орієнтований на людей. Місто, яке живе за рахунок руху – туристів, обороту товарів, сервісів – потребує не стільки вузьких технічних спеціалістів, скільки тих, хто може швидко включатися в процес і працювати з клієнтом. Саме ця особливість багато в чому визначає і структуру вакансій, і швидкість змін на ринку.

– У нас стабільно потрібні люди, які працюють із клієнтами: продавці, адміністратори, офіціанти, кур’єри, працівники складів. І саме в цих сферах зараз найкраще видно зміни, про які всі говорять – автоматизацію, спрощення процесів. Тобто ці професії не зникають одразу, але їх стає менше або змінюється сама суть роботи.

Сезонний попит: чому одесити змінюють роботу двічі на рік

Ще одна велика особливість Одеси – це сезонність економіки, підкреслює HR-фахівець.

– Влітку місто буквально змінюється: різко зростає потреба у персоналі в ресторанах, готелях, на пляжах. Бізнес набирає людей швидко, іноді навіть без досвіду, бо просто треба закрити потік. Але вже восени ця потреба так само швидко падає.

Фактично Одеса живе у двох паралельних режимах – літньому і зимовому. Влітку у місті з’являється тимчасова економіка. Узимку ж цей ринок «стискається», і багато хто змушений шукати нові варіанти або змінювати сферу діяльності.

– Через це багато людей живуть у режимі постійної адаптації. Вони можуть влітку працювати в одній сфері, а взимку шукати щось інше. І це, до речі, одна з причин, чому в Одесі тема підробітків така актуальна. Тут це не виняток, а скоріше норма.

Логістика та робота без оформлення: що обирають одесити

– Якщо говорити про стабільніші сфери, то це, звісно, логістика і все, що пов’язано з портом. До війни це був один із ключових ринків роботи. Зараз ситуація складніша: частина процесів скоротилася, маршрути змінилися, але повністю ця сфера нікуди не зникла. І попит на людей там все одно залишається.

Ще одна річ, яку не можна ігнорувати, на думку Ігоря Мельника, – це неформальна зайнятість.

– В Одесі її традиційно багато, особливо в сервісі, будівництві, сезонній роботі. Люди працюють без офіційного оформлення, на короткі періоди, отримують оплату «на руки». Це дає гнучкість, але водночас означає відсутність будь-якої стабільності.

Така модель зайнятості в Одеси формувалася роками. Гнучкість тут часто важливіша за формальність, а можливість швидко заробити – за довгострокові гарантії. Водночас саме це робить ринок менш передбачуваним і більш залежним від зовнішніх факторів.

Як автоматизація витісняє в Одесі звичні професії

– Якщо говорити про автоматизацію, то вона, звісно, є, але не така швидка, як у великих європейських містах. Проте її вже добре видно: каси самообслуговування, онлайн-банкінг, різні сервіси, де частину роботи бере на себе система. І це поступово змінює ринок – не різко, але дуже відчутно.

Загалом, як вважає експерт, головна характеристика одеського ринку праці – нестабільність.

– Вона формується одразу кількома факторами: сезонністю, війною, залежністю від сфери послуг. Через це люди рідше працюють довго на одному місці і частіше змінюють роботу, відповідно, змінюється поведінка самих людей: все більше тих, хто поєднує кілька видів зайнятості, шукає підробітки, орієнтується на гнучкий графік. Тобто модель «одна робота на багато років» (це світовий тренд, який називається Job Hopping) поступово зникає.

Одеський ринок праці не можна описати одним словом. Тут одночасно існують різні моделі: поряд із сезонною роботою і підробітками є професії, які люди обирають на все життя – як-от морська справа. Місто поєднує стабільність і постійну змінність. Для одних це шлях із чіткою траєкторією на роки вперед, для інших – постійний пошук і адаптація до нових умов.

І, мабуть, саме в цьому його головна особливість: в Одесі немає єдиного сценарію роботи. Але майже завжди є вибір – залишатися в стабільності або змінюватися разом із ринком.

Нагадаємо, що в Одесі допомогли знайти роботу сотням переселенців з Донецької та Херсонської областей.

Раніше ми розповідали,  як воєнний стан змінив трудові права, чи треба ба працювати у треивогу та за вітсятності світла.

Читайте також: Строковий трудовий договір: у яких випадках вас уже не можуть звільнити