Привоз випередив порт, а українська мова – російську: що показало дослідження серед одеситів

Ключові моменти:

• Більшість одеситів пишаються містом і вважають українську рідною. Що ще показало дослідження
• Одеса очима її жителів: що показало нове соціологічне дослідження
• Привоз випередив порт, а українська — російську: що розповіли соціологам одесити
• 87% пишаються Одесою, але 78% майже не читають книжок
• Бути одеситом і бути українцем: як містяни визначають свою ідентичність

Одеса швидко змінюється разом із країною, і разом із цим змінюються настрої, мовні звички та самоідентифікація її мешканців. Щоб зрозуміти, як сьогодні одесити сприймають своє місто, група місцевих соціологів у межах проєкту Odesa ID провела комплексне дослідження громадської думки.

Його основою стало опитування 800 жителів Одеси, доповнене фокус-групами та глибинними інтерв’ю. Результати опубліковані в офіційному аналітичному звіті проєкту й охоплюють питання локальної та національної ідентичності, мовної ситуації, культурної активності, медіаспоживання, громадської участі та ставлення до змін у міському просторі. Це вже друге подібне дослідження після 2023 року, що дозволяє відстежувати, як трансформуються суспільні настрої в Одесі.

Хто і для чого проводив такі дослідження?

Дослідження проходило в рамках проєкту Odesa ID. Його проводила група одеських вчених-соціологів. Ця робота мала на меті проаналізувати, якою бачать Одесу її жителі та як формується локальна ідентичність містян. Особливу увагу приділено співвідношенню локальної, національної та інших типів ідентичності, а також уявленням про те, що означає бути одеситом і українцем у сучасних умовах. Окремим напрямом стало вивчення мовної ситуації: мовної самоідентифікації, використання мов у різних сферах життя, споживання культурного продукту та участі в культурних і громадських ініціативах. До того ж дослідники проаналізували соціальні настрої мешканців, рівень оптимізму й тривожності, а також очікування щодо майбутнього міста та країни.

Не менш важливою частиною дослідження була оцінка соціальної згуртованості одеської громади, її ціннісних орієнтацій, рівня довіри та можливих ліній соціальної напруги. У фокусі уваги опинилися інформаційне середовище міста, довіра до різних джерел інформації та особливості медіаспоживання. Крім того, в опитуванні поцікавилися рівнем громадської активності одеситів, їхньою взаємодію з міськими інституціями та бар’єрами для участі в суспільному житті. Також було поставлене одне з найактуальніших питань – ставлення мешканців до політики пам’яті, процесів меморіалізації та трансформації символічного простору Одеси.

Востаннє подібне дослідження проводилось у 2023 році.

Одеса – своє місто

Давайте зупинимось на основних моментах. Перший розділ присвячений образу Одеси. Так, 85% жителів відчувають місто своїм, а 87% – пишаються ним.

39% містян вважають себе насамперед одеситами, а 37% – громадянами України.

Більшість опитуваних погоджується з тим, що Одеса є невід’ємною частиною України, однак наголошує на необхідності збереження її специфіки.

Серед речей, що символізують місто, більшість назвала море. Друге місце зайняв Привоз, а ось порт – лише третє. Щодо знакових місць, то тут на першому місці опинилася Дерибасівська, потім Потьомкінські сходи і на третьому – знову… Привоз.

Мовна ситуація і порозуміння

Більшість з опитаних назвали своєю рідною мовою саме українську – 57% проти 39% російської. Ще один відсоток зазначили такою болгарську. 5% було важко відповісти на це питання. Втім, у родинному колі українською користуються 40%, хоча у публічному просторі – 58%.

Водночас жителі Одеси демонструють готовність до взаємної підтримки та залучення в життя міста. Половина опитаних (50%) готові витрачати свій час на користь для міста, а 58% вважають важливим підтримувати одне одного навіть тоді, коли погляди виявляються різні.

Фокус-групи та інтерв’ю показали, що більшість респондентів підтримують розширення використання української мови та визнають її важливу роль як державної. Водночас частина учасників негативно ставиться до примусових або надто жорстких методів мовної політики, вважаючи, що радикальні підходи можуть викликати спротив і знижувати підтримку мовних змін.

Культурне життя та інформаційне оточення

А ось що дійсно викликає тривогу, так це низька культурна активність. Так, відповідно до відповідей учасників опитування, 78% майже не читають або взагалі не читають книжок, а 83% – або дуже рідко, або ніколи не відвідують музеї, театри, локальні культурні події.

Низький рівень читання та участі в культурних подіях співвідноситься з зауваженнями про обмежену доступність або недостатній розвиток культурної інфраструктури.

Ще один момент, який потребує уваги, – це інформаційний вплив на одеситів. Так, переважна більшість бере інформацію з телеграм-каналів, Фейсбука і приватних розмов. А ось офіційними джерелами, друкованим ЗМІ та радіо надають перевагу відповідно лише десять, три та два відсотки. Українські інтернет-медіа і Youtube читають та слухають по 31% опитуваних. Крім того, майже половина людей розповіли, що їм важко визначити, яким джерелам можна довіряти, і ще 35% висловлюють різні ступені згоди з цим твердженням.

Більш докладно про проєкт Одеса ID: Без Пушкіна та Катерини ІІ: як Одеса живе без російської культури?