Провулок Яблочкіної став Альтовим: як в Одесі народжується музичний квартал

Ключові моменти

• Провулок Яблочкіної перейменували на Альтовий — на честь музичного інструмента.
• У районі сформувався «музичний квартал» із тематичними назвами.
• Олександра Яблочкіна — легендарна акторка Малого театру, яка гастролювала в Одесі.
• Історія показує, як іноді перейменування втрачають зв’язок з історією міста.

В Одесі з’явився музичний квартал: провулок Альтовий — його частина

Лише з Божою допомогою (ну і колеги в редакції підказали) зміг здогадатися, чому в Одесі колишній провулок Яблочкіної назвали Альтовим.

Альт — це смичковий музичний інструмент, «родич» скрипки. Назвали провулок так недаремно — виявляється, тут утворився цілий музичний мікрорайончик: вулиця Симфонічна, а поруч три провулки — Флейтовий, Скрипковий, а тепер і Альтовий. Ну що ж, і таке трапляється. Просто концерт на замовлення радіослухачів.

У казці Миколи Носова «Незнайко в Сонячному місті» (сподіваюся, усі пам’ятають її з дитинства) було ще цікавіше: вулиці Квіткова, Рожева, Тюльпанів, Дзвіночків, Весняна, площі Сонячна і Веселих Забав. А ще — бульвар Солодкоїжок.

Ким була Олександра Яблочкіна і її зв’язок з Одесою

А до Альтового це був провулок Яблочкіної.

Олександра Олександрівна Яблочкіна (1866–1964) — відома акторка Малого театру в Москві, народна артистка СРСР, одна з найдовше граючих актрис світової сцени (виступала понад 75 років).

Чи пов’язана вона з Одесою? І так, і ні. Утім, на початку XX століття трупа Малого театру гастролювала в Одесі. Це були масштабні гастролі 1900-х і 1910-х років — театр виступав у будівлі Оперного театру, і ім’я Яблочкіної тоді часто з’являлося на афішах. Газети «Одеський листок», «Південне огляд» писали захоплені рецензії на її гру, особливо відзначаючи її легкість і комедійний талант у ролях з п’єс Островського.

У своїй книзі «Життя в театрі» Яблочкіна згадує гастрольні поїздки, зокрема до Києва, Харкова й Одеси. Ось цитата: «В Одесі — галасливій, веселій, з морем і сонцем — публіка була надзвичайно чуйною. Здавалося, що все місто живе театром. Після вистав нас не відпускали зі сцени, викликали знову і знову, дарували квіти, фрукти, навіть кошики з виноградом. Ми їхали з Одеси з відчуттям радості і вдячності, ніби від друзів».

Перейменування в Одесі — коли через поспіх губиться логіка

Хочу ще розповісти про своє нерозуміння логіки деяких перейменувань топонімів, зокрема в Одесі — тому що саме сюди мене загнала доля, причому не після окупації мого Херсона дикими тваринами, а після деокупації його ЗСУ. Причина відома…

Ось, наприклад, вулиця Коблевська (на честь Томаса Кобле) стала Павла Зеленого. Дуже цікаво (і дуже чесно) про цих двох одеситів епохи царизму, приблизно рівних за рангом, написала на нашому сайті Діана Федотова.

Рекомендую ознайомитися. Я ознайомився. І подумав, що Томаса Кобле (на його честь, до речі, і курортне Коблеве названо) ні за що, ні про що «опустили». До речі, Коблеве — в Миколаївській області, і там ніхто навіть не натякає, щоб його перейменувати! А в Одесі з вулицею, схоже, таки поспішили!

Нещодавно, уже після цієї «екзекуції», Інститут національної пам’яті (єдиний «мозок» перейменувань?) опублікував два переліки історичних постатей, яких слід по-різному трактувати в контексті деколонізації топонімів.

«Чорний» список сьогодні обійдемо, а ось на «білому», пов’язаному з Одесою, зупинимось. До нього милостиво внесли тих, кого в Одесі вважають «батьками міста»: герцога де Рішельє, графа Ланжерона і, серед інших, — Томаса Кобле!

Тобто його вулицю можна було й не чіпати! В одеській мерії, здається, вивчають цю ЧУШ (чутку установку шефа). Невже Коблевську перейменують «назад»!? Якось несолідно… Що ж, може зрозуміють, що поспіх потрібен лише при ловлі бліх.

Це, до речі, слід було б зрозуміти й чернігівським «топонімо-перейменовувачам»: там, як нещодавно повідомив УНІАН, одному скверу дали ім’я Дональда Трампа. Що ж, нещодавно і автор цих рядків пообіцяв Дональду Фредовичу вулицю в Одесі.

Але, пардон, не так же швидко! Швидко тільки кролики цим займаються. «Вранці гроші — ввечері стільці!» Так, Трамп, схоже, і року не минуло, став на шлях істини щодо Хмиря Болотного, але ж ще не вечір.

У Трампа, ми ж не раз бачили, сім п’ятниць на тиждень. Та й нерви у нього — «ні в профспілку, ні в червону армію». Канадці ось відеоролик «не такий» зробили, Рейгана «недоречно» процитували щодо тарифів («упоперек» Трампу). То Дональд Фредович дуже навіть болісно їм «по тарифах» вдарив.

А якщо в Чернігові в його іменному сквері після собачих «какушок» хтось не прибере вчасно, і до нього дійде чутка про цю «образу»? Тоді нам усім — край! То навіщо поспішили? Думали, що він грошей дасть, лавочки перекрасити? Взимку снігу не допроситесь!

Чехи в цьому плані — мо-лод-ці! У Празі грамотно перейменували ВСІ вулиці поблизу посольства РФ. Дуже навіть демонстративний плювок у болотні пики! Російський «гнідник» тепер оточують чотири топоніми: Олексія Навального (вбитого путлером), Бориса Нємцова (вбитого путлером), Анни Політковської (вбитої путлером) і Українських Героїв.

Читайте також:

• Що означає нова назва одеської вулиці Леонова — Олешківська
• Одеську вулицю Воробйова перейменували на Нестеренка: чим завинив учений (відео)
• Від Псковської до Петриківської: як одеська вулиця з «російської» стала українською

Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса