Розведення худоби в Одеській області

У традиційно аграрній Одеській області лише три аграрні господарства серйозно займаються тваринництвом та виробництвом молока: СТОВ «Петродолинський», «Шабська ферма» Білгород-Дністровського району та ТОВ «Агрофірма «Маяк». 2021 вважається невдалим з точки зору розвитку галузі, оскільки кількість поголів’я великої рогатої худоби знизилася на 3.7%, а видої молока впав на 6,1% порівняно з 2020 роком.

Станом на початок жовтня 2021 року, в області було 147,5 тисяч голів великої рогатої худоби. З 227 тисяч тонн молока, вищезгадані сільгосппідприємства надоїли лише 17 тисяч, проте основну частину молока дають приватні ферми та домашні господарства населення. На селянських подвір’ях налічується набагато більше корів, птахів, овець та кіз порівняно з агрокомпаніями. Вони є і основними покупцями комбікорми для великої рогатої худоби.

Щоправда, проблеми у галузі виникли не вчора та не позавчора. Розквіт молочного тваринництва області посідає 1980 рік. Тоді у регіоні налічувалося 1 мільйон 290 тисяч голів великої рогатої худоби. Корів було 443 тисячі (зараз 83 тисячі). Що характерно — з поголів’я, що залишилося, лише десята частина стада знаходиться в агрогосподарствах. Вся решта худоби міститься домашніми господарствами.

Безумовно, цифри з виробництва молока виглядають обтяжливими. Падіння порівняно з показниками 40-річної давності відбулося у кілька разів. Але що казати — навіть у порівнянні зі статистикою 2000 року регрес очевидний. Тобто молочне тваринництво як бізнес у регіоні практично тримається на індивідуальних господарствах.

Наприклад, колишній Голова Одеської обласної держадміністрації Сергій Гриневецький вважає, що «Собовартість виробництва якісного молока з усіма сьогоднішніми складовими виходить висока. Хто захоче його купувати? Простіше у звичайне молоко щось додати. Тому і можна на пачці олії дрібним шрифтом писати, що вона «тварини-рослинного» походження».

Традиційну проблему області становить відсутність нових кваліфікованих кадрів. Працювати у тваринництві практично нема кому, так само як і незабаром не буде кому навчати майбутніх аграріїв, бо професорсько-викладацький склад аграрних вузів та технікумів старіє, а заміни ним немає. Тут велика надія покладається на тваринницький бізнес, який має стати замовником необхідних спеціалістів.

Відродження тваринницької галузі допоможе отримати перспективу розвитку багатьом об’єднаним територіальним громадам, які, здобувши фінансово-господарську самостійність, виявили, що доходну частину бюджету формувати їм нема з чого. І таких неплатоспроможних ОТГ на сьогодні в області вже понад 30 відсотків.

Велика молочна річка завжди починається з локальних ініціатив. Доктор сільськогосподарських наук Одеського державного університету Руслан Сусол запропонував формулу порятунку молочного тваринництва: КСК+С+М. Вона на перший погляд досить проста, але вимагає розшифровки:

• КСК – корми – селекція – кадри;
• С — утримання тварин;
• М – менеджмент.

На думку експертів, ці п’ять ключових складових дадуть результат як якісного молока. У молочного тваринництва регіону проблеми є з усіх п’яти компонентів, що становлять формулу. Наприклад, Руслан Сусол упевнений, що «хороше молоко з необхідним вмістом білка є великим дефіцитом». А відсутність якісної сировини одразу «б’є» з виробництва молочних продуктів, де відсутні відсотки за білком і жирністю виробники підвищують за допомогою додавання тієї ж пальмової олії. Ну і імпорт закриває потреби споживачів, хоча задовольняти попит могли б вітчизняні підприємства.

Чи є надія на реанімацію галузі? Безперечно, і відродження молочного тваринництва слід починати системно. У формулі вчених перша літера “К” – корма. “Якщо кормів немає, то немає і сільського господарства”, – зазначає Сергій Гриневецький. Більше того, корми — це початок ланцюжка, вони спричинять відновлення зони зрошуваних земель (в цьому напрямку в області ведеться активна робота), закупівлю сучасної сільгосптехніки, модернізацію переробної промисловості, створення нових робочих місць тощо.

У Стратегії розвитку регіону до 2027 року передбачено програму підтримки аграрного сектору. Щоправда, не всі аграрії знають про свої можливості. В результаті підприємці, які займаються молочним тваринництвом, не одержують необхідної допомоги.