Отопластика: як повернути вухам ідеальну форму?

Що таке отопластика?

Ідеальна зовнішність завжди дарує впевненість у собі і нормальну самооцінку. Але що робити, якщо, наприклад, вуха, що занадто стирчать, не подобаються і не дають вам спокою. Цю косметичну патологію можна легко виправити за допомогою сучасної медицини. Допоможе в цьому отопластика – хірургічна операція, під час якої пластичний хірург проведе реконструкцію вушної раковини та змінить форму та розмір вух. Робити отопластику можна як дорослим, і дітям. Головне, щоб на момент оперативного втручання, вушна раковина вже повністю сформувалася. Як правило, це відбувається до 6-7 років. Якщо дитина психологічно готова, то до 7-ми років можна робити отопластику.

Як відбувається операція?

Фахівці розповідають, що операція з корекції вушної раковини займає не більше двох годин. Перед операцією обов’язково потрібно записатися на прийом до хірурга та обговорити усі можливі деталі. Також доведеться здати низку аналізів, оскільки жодне оперативне втручання без цього не проходить.

Під час операції всі необхідні надрізи та маніпуляції проводяться на внутрішній стороні вуха, а саме в області завушної складки. Тому після процедури із зовнішньої, видимої, сторони вуха немає жодних швів та рубців. Після операції на голову пацієнта накладається пов’язка, що фіксує. Якщо захід пройшов без ускладнень, пацієнта можуть відпустити додому того ж дня. Протягом кількох наступних днів слід відвідати клініку для перев’язування. А приблизно на 10-й день після операції будуть зняті всі шви. Остаточно зрощення всіх хрящів та формування вушної раковини спостерігається приблизно через 3 місяці. Саме в цей час можна буде оцінити свій новий вигляд із гармонійними вухами.

Робити отопластику можна будь-якої пори року, оскільки погодні умови ніяк не впливають на реабілітаційний період.

Чи є протипоказання?

Як і будь-яке оперативне втручання, отопластика має свої протипоказання.

Не рекомендується робити операцію за:

1. Наявність онкологічного захворювання, особливо у тяжкій стадії;
2. Некомпенсований цукровий діабет;
3. Загострення хронічного захворювання;
4. Порушення згортання крові;
5. Наявність ВІЛ-інфекції;
6. Вагітності та годування груддю.

*на правах реклами