Бізнес-освіта може допомогти як у зростанні бізнесу, так і в розвитку цілих регіонів України

Освітні програми з бізнес-адміністрування — як у бізнес-школах, так і в традиційних університетах — не встигають за потребами бізнесу, який змушений реагувати на наявні виклики та проблеми. Часто такі програми базуються на застарілих підходах і лише частково відображають реальні запити підприємців.

Фахова передвища та професійно-технічна освіта, що могла б підтримати розвиток малого й середнього бізнесу, також не відповідає очікуванням ринку: навчальні програми оновлюються повільно, не враховують зміни в технологіях і не надають сучасних знань та навичок. Натомість бізнесу сьогодні потрібні не просто працівники, а ті, хто здатен швидко реагувати, адаптуватися, впроваджувати інновації в умовах постійних змін і турбулентності.

Саме тому було започатковано проєкт «БізОН — промоція, трансформація та інклюзивний розвиток бізнес-освіти». Його реалізує Центр громадської експертизи за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії. Він охоплює чотири цільові області — Вінницьку, Київську, Одеську та Харківську — й має на меті об’єднати підприємців, освітян і місцеву владу навколо ідеї осучаснення бізнес-освіти як інструменту економічного розвитку громад.

А щоб зрозуміти, з чого саме варто розпочинати, команда проєкту провела онлайн-опитування керівників та власників бізнесу. Які навички вони вважають критично важливими? Яких форматів навчання їм бракує? Які теми для навчання є найбільш затребуваними? За якими напрямами та як може відбуватися співпраця із закладами освіти? Відповіді — у дослідженні «Яка бізнес-освіта потрібна українським підприємцям?».

Сучасна бізнес-освіта: які формати навчання переважають?

В опитуванні взяли участь 362 керівники та власники бізнесу з усієї України, з особливим фокусом на цільові області. Серед опитаних — майже порівну жінок і чоловіків (48,3% і 51,1% відповідно), переважно у віці 30–59 років (84%). Половина респондентів має понад 10 років досвіду у бізнесі, ще п’ята частина — підприємці-початківці зі стажем діяльності до трьох років. Дослідження дає змогу краще зрозуміти, яку саме бізнес-освіту очікують підприємці й топменеджери — і що їм потрібно вже сьогодні.

Бізнес-освіта цікава більшості українських підприємців: 79% опитаних уже мали досвід її здобуття у різних форматах. Ще 16% не навчалися, але хотіли б, і лише 3,6% не мають такого бажання. Серед тих, хто вже навчався, 40,9% брали участь у навчальних програмах щонайменше двічі.

Найбільш поширеною залишається очна форма навчання в Україні — такий досвід мають 81,8% опитаних з досвідом бізнес-освіти. За кордоном очно навчалися 14,7%, а в онлайн-форматі — 54,2%. Серед тих, хто навчався протягом останніх 1–2 років, онлайн-форму використовували 44,8%.

Цікаво, що рівень доступу до бізнес-освіти майже однаковий серед чоловіків і жінок (близько 79%). Натомість молодь і ті, хто лише починає бізнес, рідше мають відповідний досвід — що логічно, з огляду на невеликий стаж у підприємництві.

Що вивчають українські підприємці і яких знань їм бракує?

Найпопулярніші теми серед тих, хто вже навчався:

• основи управління бізнесом (58,7%);
• продажі та маркетинг (57,7%);
• бізнес-стратегія (56,6%);
• фінансовий менеджмент (48,6%);
• управління персоналом (48,3%).

Утім, останніми роками на перший план дедалі частіше виходять інновації, креативне мислення, новітні технології та кризовий менеджмент. Попит на ці теми зростає — і це важливо, адже саме такі знання та навички особливо затребувані в умовах війни та швидких змін.

Серед тем, які керівники та власники бізнесів хотіли б опанувати найбільше, лідирують:

• бізнес-стратегія (58,6%);
• сучасні технології (49,9%);
• інновації (47,8%);
• креативне мислення (45,8%);
• продажі та маркетинг (44,3%).

Це демонструє зміну пріоритетів: підприємці дедалі більше орієнтуються не лише на базові знання, а й на розвиток адаптивності, здатність до інновацій і стратегічного мислення.

Що підприємці думають про традиційну освіту

Якість бізнес-освіти у вишах та інших закладах освіти опитані оцінюють неоднозначно. 30,6% назвали її «дуже високою» або «доброю», 17,4% – «поганою» або «дуже низькою». Чверть опитаних узагалі не змогли оцінити рівень підготовки через відсутність досвіду або знань про роботу цих закладів.

Основні претензії — цілком прогнозовані й очікувані:

• застарілі знання та методи викладання (найбільше у вишах);
• слабкий зв’язок із реальними потребами бізнесу;
• недостатньо прикладної користі.

Чи можлива співпраця між бізнесом і освітою?

Бізнес загалом добре обізнаний із діяльністю університетів і відкритий до співпраці з ними. Підприємці готові брати студентів на практику (43,9%), підтримують дуальну освіту (34%) та розглядають можливість замовлення фахівців «під себе» (32,9%).

Із коледжами та закладами професійно-технічної освіти співпраця менш активна, але вона також існує — переважно у формі стажувань, підготовки кадрів на замовлення або спільних ініціатив з бізнесом.

Водночас значна частина респондентів (до 50% — у випадку з профтехами) не змогла оцінити можливості такої співпраці. Це свідчить про потребу насамперед у налагодженні комунікації — перш ніж пропонувати партнерства чи розробляти спільні програми.

Майбутнє бізнес-освіти в Україні

Бізнес-освіта в Україні затребувана. Проте її зміст і формати потребують серйозного переосмислення. Освітні програми часто не відповідають сучасним викликам, а традиційні заклади освіти не завжди мають достатньо ресурсів чи мотивації для оновлення. Бізнес зацікавлений у навчанні й відкритий до співпраці, однак між сторонами нерідко бракує навіть базової комунікації.

Саме тут може стати в пригоді «БізОН» — як платформа для діалогу, узгодження інтересів і формування спільного бачення. Якщо проєкт підтримають не лише окремі ініціативні підприємці та освітяни, а й системні гравці, є шанс, що бізнес-освіта перестане бути «слабкою ланкою» й перетвориться на рушій зростання бізнесу та розвитку регіонів.

Цю ініціативу реалізує Центр громадської експертизи в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії.