Про протидію епідеміям та пляжний сезон

Епідситуація – під контролем

У нараді взяли участь представники департаменту екології, управління інженерного захисту та розвитку узбережжя, КП «Узбережжя Одеси», Державної екологічної інспекції Південного округу, КУ «Рятувально-водолазна служба», департамент міського господарства.

У його рамках обговорювалася ситуація, що склалася в Одесі та області в результаті потоку забрудненої води та сміття, що хлинули в Одеську затоку. А також – заходи, які слід вжити, щоб запобігти її можливому негативному розвитку.

На сьогодні, за інформацією департаменту екології, епідемічна ситуація у місті контролюється. Щодня мікробіологічний аналіз проб морської та питної води проводить Одеський обласний центр контролю та профілактики захворювань МОЗ України. За результатами вірусологічних досліджень, збудників холери не виявлено. Водночас позитивні результати дали аналізи морської води на наявність ротавіруса А та сальмонели.
Державна екологічна інспекція здійснює хімічний аналіз морської води. Дослідження показали перевищення біля берегів Одеської затоки вмісту заліза у 2 рази. Змученість води збільшилася у 1,6 разів. Солоність скоротилася у 3-4 рази.

«Килим» з водоростей

– Опріснення морської води загрожує тим, що у нас з’явиться величезна кількість синьо-зелених водоростей, – вважає директор КП «Узбережжя Одеси» Дмитро Бєляєв. – Все узбережжя буде ними завалено. До того ж це не просто «килим» з водоростей. Вони негативно впливатимуть на морських мешканців. Хоча можлива течія зміниться, і водорості віднесе в інші місця. У будь-якому випадку, щоб розуміти, як упоратися з цією проблемою, потрібна експертиза мікробіологів.

Співпраця з вченими

В Одесі працюють кілька наукових установ, що досліджують життя моря.

– Якщо до нас постійно надходять дані аналізів хімічного та мікробіологічного стану морської води, чому б нам спільно з екологічною інспекцією не попросити вчених поставити «діагноз» Одеській затоці, – запропонував голова комісії депутат Михайло Карпенчук. – Для того, щоб у нас було чітке бачення ситуації, необхідно, щоб профільні фахівці дали висновок, до чого все це може привести, і в якому напрямку нам діяти, що робити. Тоді за результатами експертизи нам вдасться попередити можливі проблеми.

Для наукового аналізу екологічної ситуації, підготовки до можливих майбутніх проблем учасники наради прийняли рішення надіслати запит про співпрацю спеціалістам «Українського наукового центру екології моря».

Щоб бачити цілісну картину того, що відбувається, необхідно проводити паркани води й у відкритому морі. Зараз проби беруть тільки біля берегів. Під час війни виходити у відкрите море заборонено. Дозвіл виходу рятувальних плавзасобів в акваторію має КУ «Рятувально-водолазна служба». І муніципальні рятувальники готові взяти із собою експертів із Центру екології моря для того, щоб вони зробили огорожі у кількох місцях по всій Одеській затоці.

Дефіцит рукавичок та засобів особистого захисту

Одразу після катастрофи в мерії було скликано комісію з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ). Кожній службі було прописано свої першочергові обов’язки.

Зокрема, згідно з ТЕБ, департамент екології зобов’язаний займатися тваринами, які прибувають до берега. Поки що до пляжу на 16-й станції Великого Фонтану прибило одного оленя. Він має бути утилізований компанією «УкрЕкоПром», з якою у департаменту укладено договір. Важить олень 150 кг. Діставати його довелося за допомогою працівників МНС. Працівники ж департаменту екології, за словами директора відомства Марини Савченко, для подібної роботи сьогодні навіть не мають ні відповідних мішків, ні засобів особистого захисту, ні рукавичок. А у разі штормів таких тварин може бути більше.

Про мінну небезпеку та користь сіток

Водночас Марина Савченко вважає, що через якийсь час екосистема Одеської затоки очиститься та відновиться самостійно. Адже течія розносить забруднення також у напрямку Румунії та Болгарії. А завдання одеської влади – максимально розчистити узбережжя.

– Питання узбережжя стосуються КП «Узбережжя», якому мають усі допомагати у зв’язку з неординарною ситуацією, – зазначив Дмитро Бєляєв. – І сьогодні до прибирання пляжів, крім наших співробітників, приєдналися працівники ЖКСів, муніципальні рятувальники. У перші дні допомагали КП “Міські дороги”. Активну участь у збиранні беруть підприємці – орендарі пляжів. Ми запросили туди вибухотехніки. Вони провели інструктаж усіх, хто залучений у збиранні сміття. Якщо люди знаходять щось підозріле – повідомляють, і ті перевіряють ще раз.

Відомо, що до вибуху на Каховській ГЕС цього літа користуватися пляжами відпочивальникам влада вирішила дозволити. Але з умовою. Між пірсами для захисту від мін мають бути натягнуті сітки. Так от, запевняє Бєляєв, там, де на міцності не заощадили – сіті не прорвало – всі плавучі острови, очерети, сміття залишилися за межами пляжів.

Пляжний сезон під питанням

На сьогодні пляжний сезон категорично ніхто не скасовував. За словами Дмитра Бєляєва, на останній нараді в Одеській обласній військовій адміністрації на прибирання сміття відвели сім днів. І продовжили термін відкриття пляжів до 1 липня. Адже холери немає.

Щоправда, є сальмонела. І все ж таки, зрештою, рішення про те, чи можна, чи не можна відкривати пляжі залежить від укладання Центру контролю та профілактики захворювань.

А поки що, згідно з рішенням ООВА, повідомив директор КП «Узбережжя», поліція та військові мають перешкоджати знаходженню людей на пляжах. Але діяла ця заборона від сили два дні. А потім народ відвідування пляжів масово продовжив.

– У нас народ – камікадзе, – іронізує Бєляєв. – Їм пояснюєш, що вони здоров’ям ризикують, а вони навіть дітей у воду пускають. Хоча практично при вході на кожен пляж є інформаційні стенди, про те, які небезпеки їх тут чекають. Але вони і на таблички не звертають уваги, і загороджувальні стрічки рвуть. Щоправда, останнім часом людей не видно – налякалися все-таки.

“Ми ще не пройшли пік катастрофи”

Очевидно – шкоди екосистемі Чорного моря завдано величезної. Визначити подальший розвиток екологічної ситуації поки що важко. Не зрозуміло, чи буде цього року пляжний сезон. Хоча «камікадзе» серед одеситів та гостей міста достатньо.

– Я більш ніж впевнений, що ми ще не пройшли піку катастрофи, – переконаний Михайло Карпенчук. – Але намагатимемося запобігати негативному розвиткові ситуації. Фахівці скажуть, що треба робити. І якщо ці заходи вимагатимуть якихось фінансових вкладень, тоді, природно, ми маємо передбачити у бюджетних програмах питання, пов’язані з їхнім фінансуванням.

Раніше ми писали, як вибух на Каховській ГЕС вплине на Чорне море.