“Приліт”, “двохсотий”: якою мовою говорять на фронті і в тилу

«ЧОТА», А НЕ ВЗВІД: як зрозуміти козака та січового стрілка?

Перші слова військової української термінології можна зустріти у стародавніх літописах «Слово про похід Ігоря» та «Повість временних літ». Звичайно ж, не менш важливу роль у формуванні військової мови відіграло і наше козацтво, з вуст якого звучали: «довбиш» — військовий службовець-музикант, «звітяжець» — той, хто переміг у бою, «сотник» — командувач. Взагалі, українська військова термінологія була ідентичною та по-своєму колоритною. Ось як говорили українські воїни аж до 30-х років минулого століття:

• «Віпал» — залп.
• «Косина» — діагональ.
• «Ладунок» — патрон.
• «Літопад» — парашут.
• «Мета» — мета
• «Обійміця» — обойма.
• «Однобуд» — уніформа.
• «Онуча» — онуча.
• «Небезпечність» — пов’язка.
• «Плащ-палатка» — плащ-намет.
• «Поземина» — горизонталь.
• «Грунтовка» — броня.
• «Рівнолежник» — паралель.
• «Рій» — відділення.
• «Скалка» — уламок.
• «Скоростріл» — кулемет.
• «Сотня» — рота.
• «Спорядження» — екіпірування.
• «Стійка» — пост.
• «Стріливо» — боєприпаси.
• «Тільник» — тільник.
• «Чота» — взвод.
• «Шишак» — каска.

«ВАНТАЖ 200»: навіщо партійна знать придумала відомий шифр?

З появою червоної армії розвиток української військової термінології припинився. Партійна знать запровадила всім єдину термінологію. Тому в українській мові ми досі можемо помітити військові «русизми». Ще одна подія, що вплинула на формування нашого військового словника — радянсько-афганська війна (1979-1989). Наші солдати використовують чимало термінів того часу, наприклад:

• «Вантаж 100» — вантаж зі зброєю.
• «Вантаж 200» — загиблі солдати.
• «Вантаж 300» — поранені.
• «Вантаж 400» — контужений.
• «Вантаж 500» — медикаменти.
• «Вантаж 600» — полонені.
• «Вантаж 700» — гроші та коштовності.

Тоді головнокомандувачі наказували шифрувати різні військові вантажі. Також під час війни з’явилися такі вирази, як:

• «Броня» — бронетехніка.
• «Бетеер» — бронетранспортер.
• «Злітка» — злітно-посадкова смуга.
• Град — реактивна система залпового вогню або масивний обстріл.
• «Зеленка» — зелені насадження, в яких ховаються солдати.
• «Калашмат»— автомат Калашнікова.
• «Ведмедики» — танки.
• «Наливник» — бензовоз.
• «Нитка» — колона машин, що супроводжується бронетранспортерами.
• «Нуля» — перша лінія розмежування.
• «Покемон» — кулемет.
• «Сухпайка» — суха пайка.

До речі…

У серпні ЗСУ відмовилися від радянського формулювання «Вантаж 200» і замінили її виразом «На щиті» що має метафоричне значення. І це недарма. Коли за часів Спарти відправляли воїна на війну, казали: “З щитом або на щиті”. Так спартанців закликали перемогти в бою і повернутися зі щитом у руці або загинути зі славою і повернутися додому як герой на щиті.

«ЦАРИЦЯ ПОЛІЙ» І «ДИВАНІ ВІЙСЬКА»: як змінилася мова за час цієї війни?

За час нашої незалежності, український військовий сленг, як і вся наша мова, змінюється та наповнюється новими виразами та словами. Щось ми вигадуємо «на ходу», а щось запозичуємо. І ось як змінилася термінологія за час російсько-української війни:

• «База» — (від англ. «base») використовуваного для позитивної оцінки чогось.
• «Балалайка», «мопед» — іранські дрони «Шахеди».
• «Біха» — бойова машина піхоти (БМП).
• «Бобри» — інженерні підрозділи, які займаються будівництвом (оскільки вони постійно щось будують і не можуть всидіти на місці).
• «Бронік» — бронежилет.
• «Бурячок» — мінометна міна 82 мм.
• «Гандж» — план російської армії щодо знищення України.
• «Гідросолдати» — військовослужбовці морської піхоти.
• «Давити на масу» — міцно спати.
• «Дивні війська» — домашні експерти з усіх питань.
• «Дискотека» — бойові дії.
• «Дуйчик» — обігрівач.
• «Єноти» — десантники, тому що вони теж смугасті.
• «Забайракторити» — знищити ворожу техніку за допомогою «Байрактару».
• «Зашивати» — підключати електропостачання.
• «Зрада» — будь-яка важка чи незрозуміла ситуація.
• «Іроди» — солдати Росії.
• «Кіберказаки», «кіберпартизани» — спільнота українських IT-фахівців.
• «Комок» — камуфляжна уніформа.
• «Контрабас» — солдат контрактної служби.
• «Коряга» — автомобілі на «нулі», лінію зіткнення з ворогом.
• «Крайній» — останній.
• «Ленд-ліз російською» — боєприпаси, що залишилися на складах оккупантів
• «Стрічко» — колона військової техніки.
• «Лимон» або «лимончик» — граната.
• «Ловець шахедів» — система протидії дронам.
• «Мазепинка» — кашкет.
• «Маслята» — патрони.
• «Махрі» — механізована бригада.
• «Міховод» — водій-механік.
• «Молоко» — простір навколо мішені.
• “Мотолига” — МТ-ЛБ (плавучий бронетранспортер);
• «Мультик» — універсальне камуфльоване забарвлення для різних місць.
• «Муха» — ручний протитанковий гранатомет.
• «Нічник» або «очі» — прилад нічного бачення.
• «Огірки», «моркви», «кабачки» — боєприпаси до ракетних комплексів.
• «Оса», «птах», «птах» — так у різних підрозділах називають безпілотні апарати для розвідки.
• «Плюс» — так, згоду, зрозумів, прийняв (у радіоефірі).
• «Подарунок» — ті, хто прилетів з боку супротивника.
• «Проліски» — видалені уламки з тіла.
• «Посмішка» — відмінність на українських погонах сержантського корпусу.
• «Приліт» — попадання ворожої ракети до цивільної або військової споруди.
• “Путлернет” – “автономний” російський інтернет.
• «Посуха» — рація.
• «Сагайдачник» — поясний ніж.
• «Селітра» — вибухи на складах із боєприпасами орків.
• «Сутінки» — розвідники.
• «Сушіння» — різноманітні авіаційні винищувачі.
• «Таблетка» — санітарний автомобіль.
• «Теплик» — тепловізор.
• «Цариця полів» — піхота.
• «Цифра» або «піксель» — нова форма ЗСУ.
• «Червона рута» — звуки сирени.
• «Шайтан-труба» — реактивний піхотний вогнемет.
• “Шишига” або “Шишарик” – вантажний автомобіль ГАЗ-66
• «Есемеска» — удар по ворогові.

Отак збагатила нашу мову російсько-українська війна. Цікаво, що багато з цих виразів ми з вами (громадянські) активно почали застосовувати і в повсякденному житті, а деякі навіть самі вигадали.