На тлі суперечливих заяв та свідчень про можливе російське вторгнення в Україну «Одеське життя» вирішило розібратися в різних аспектах цього питання. Варто заспокоїтися чи треба готуватися до війни?
Останні місяці ми живемо на тлі численних свідчень про збільшення кількості угруповань російських військовиків на кордонах України. Світові лідери та іноземні таблоїди постійно повідомляють про ймовірність широкомасштабної атаки на нашу країну. При цьому українські керівники заспокоюють: військових дій не передбачається. Щоправда, курс долара та ціни на продукти спокою не додають. Хоча більшість експертів пояснюють, що ажіотаж утворюють самі громадяни. Ми вирішили розглянути питання з різних боків, щоб з’ясувати істину.
Ще у листопаді верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель запевнив Київ у підтримці суверенітету та територіальної цілісності.
Сприяння Україні у розширенні оборонного сектору країни підтвердив і уряд США.
— Десятки тонн оборонної зброї, обладнання та боєприпасів, які сьогодні прибувають до України, — це тонни аргументів, які посилюють переговорну позицію України. Як не парадоксально, вся ця зброя потрібна насамперед для того, щоб її не довелося застосовувати, — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Також ЄС та США готові запровадити економічні санкції проти Росії у разі ескалації ситуації навколо України. Частиною стратегії стримування російської агресії, за словами дипломата, є і «парад візитів» чиновників західних держав до України, що послаблює ризик ескалації.
Те, що Росія не готує наступ, визнають і в Міністерстві оборони України. Голова військового відомства Олексій Резніков, пославшись на дані розвідок, заявив, що на сьогодні збройні сили РФ не створили жодного ударного угруповання. Зараз ситуація на кордонах приблизно така сама, якою вона була навесні минулого року. Міністр закликав не панікувати через можливу ескалацію.
Зменшити напругу навколо ситуації в Україні закликав і голова РНБО Олексій Данилов. Він не вбачає підстав для паніки та розмов про російське вторгнення. На його думку, дестабілізувати ситуацію може лише інформаційний, а особливо дезінформаційний тиск.
Я вірю в Бога і в ЗСУ, в Україну та українців, яким є різниця і не все одно. Це і є наші опори і наш захист. І вони вже є. І створили їх ми. Разом. Залишилося тільки остаточно це усвідомити, повірити в себе і спертися на них. Моряки, коли виходять у море, знають, що можуть потрапити у шторм. Ніхто їм нічого гарантувати не може, вони можуть загинути, і в штормі можуть покластися тільки на своє судно, себе, свою сміливість, відвагу і вміння. Але вони йдуть назустріч усьому цьому. І саме цей настрій — ключова запорука успіху в більшості випадків. Наполеон говорив: «Військових сил недостатньо для захисту країни, тим часом як країна, яку захищає народ, непереможна!» Ми вміємо захищати свою країну і себе, ми робимо це постійно – і, так, зараз велика небезпека як ніколи, але ми можемо і зможемо вистояти! Разом!».
Анатолій БОЙКО, голова Одеської організації Комітету виборців України
2014 року Андрій Карналь добровольцем пішов на фронт у зону АТО. Служив на передовій. Про те, що таке війна, знає не з чуток. І знову готовий захищати Одесу та Україну.
Сьогодні, переконаний Андрій, ситуація у країні дуже напружена. Багато суперечливої інформації. До того ж чимало людей не сприймають загрозу військового вторгнення всерйоз.
— Розвиток ситуації, на мою думку, має два шляхи: перший — це переговори та тиск світової спільноти на Росію, другий — бойові дії щодо захисту та визволення нашої території, — вважає Карналь. — Наразі Україна прагне розв’язати напружену ситуацію відповідно до першого варіанту. І водночас наша країна готується відбити агресію Росії. Відбуваються навчання, розгортаються батальйони тероборони, основне завдання яких – захищати місто від ворога. А багато моїх знайомих і друзів, у яких вік не мобілізаційний, готові йти в партизани.
Якщо перестають говорити дипломати, починають говорити гармати. Андрій вважає, що відкриті бойові дії з боку РФ можливі.
— На мою думку, бойові дії розпочнуться з масових атак диверсійних груп на об’єкти військового та подвійного призначення. В Одесі це порт, аеропорт, залізничний вокзал, склади з ПММ, зброєю та боєприпасами. Потім почнуться атаки фронтом, — припускає Карналь. — Куди вони можуть дійти? Не знаю. Може, й до Дніпра, а може й ні. Усі плани добрі до першого бою.
Багато політиків і великих бізнесменів вивезуть свої сім’ї і самі втечуть за кордон. А простий народ стане на захист країни. І якщо почнеться війна, переконаний учасник бойових дій, буде багато жертв, руйнувань, горя.
— Я, коли буде команда, піду до військкомату і попрошуся до своєї частини. Якщо з якихось причин потрапити туди не вийде, тоді до найближчої військової частини, — обіцяє Андрій. — Своє улюблене місто та країну захищатимемо.
Як змінилася українська армія за 30 років Незалежності
На тлі останніх політичних подій багато хто стикається з почуттям тривожності, страхом, депресивним настроєм. Тривога — це цілий механізм, який допомагає нам виживати, мобілізувати свої ресурси та дає більше шансів людині втекти від небезпеки. У процесі проживання тривоги організм перебудовується на екстрений режим роботи. Відбуваються зміни. Циркуляція крові починає працювати інакше. Організм готовий діяти «тут і зараз». Коли реальна небезпека — таке нам тільки на руку. Але якщо небезпека уявна, то виходить, ми даремно «розганяємо» організм. А вже за якийсь час починаємо відчувати постійну напругу в м’язах, швидше втомлюємося, з’являються проблеми зі сном, нічого не тішить».
Раїса ГАВРИЛЮК, психолог, співзасновник одеського центру «Коло сім’ї»
Психолог радить спочатку поставити собі низку запитань:
Якщо не можу нічого вдіяти, то в цьому разі думки потрібно відпустити.
Щойно ви ловите себе на обмірковуванні чогось тривожного та некорисного: співайте вголос або стиха свої улюблені пісні, плануйте приємні події, згадуйте щасливі моменти, подумайте про свої сильні якості, переглядайте фотографії, які дорогі серцю, спостерігайте та усвідомлюйте, що відбувається довкола вас. Бережіть себе та свої нерви!
На думку фінансового консультанта Олесі Холоденко, про продовольчу кризу у зв’язку з можливістю агресії Росії говорити передчасно.
— Якщо українці масово скуповуватимуть продукти наперед, це створить дефіцит товарів і спровокує зростання цін, — переконана економіст. — Щоправда, ціни на деякі продукти харчування й так можуть підскочити. Причина – високі ціни на енергоносії. Не передбачається й нестачі грошей у банках, запевняє Олеся Холоденко. За потреби Нацбанк наситить банківські установи ліквідністю. Але якщо російське вторгнення все ж таки відбудеться, банки можуть тимчасово обмежити для своїх клієнтів зняття готівки. А от на безготівкових розрахунках ситуація не мусить позначитися.
— Скоріш за все, можна буде використати лише безготівкові розрахунки. Відповідно, якщо вам потрібна готівка, зніміть, наприклад, 5000 гривень і покладіть у загашник, — рекомендує фахівець. — А найкраще — запастися кількома сотнями доларів, і, бажано, у дрібних купюрах. В обмінних пунктах, скоріш за все, решти не буде.
На думку фінансиста, не відбудеться і різкого зняття вкладів та депозитів з банків. У більшості випадків дострокового розірвання депозитів не передбачено.
Ми попросили прокоментувати ситуацію і ректора Народного астрологічного університету Олега Євтушенка.
Астрологічні показники, що характеризують безпеку України протягом січня та лютого, наразі досить хороші, і, з астрологічного погляду, ймовірність нападу Росії на Україну низька.
Внутрішній потенціал України та стан суспільства з погляду безпеки, паніки, тривожності, готовності Збройних сил у позитивній динаміці. А з міжнародною підтримкою Україна лише міцніє.
Матеріали підготували Вероніка ПОЛІЩУК, Анастасія ЄПУР, Ірина СОРОКІНА
Одеський військовий шпиталь: як лікарі та волонтери допомагають пораненим бійцям?
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи в Україні — одне із знакових державних… Read More
За прогнозом Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у п'ятницю, 22 листопада 2024 року, в… Read More
Арцизьку громаду Одеської області знову сколихнула трагічна звістка: на фронті загинув уродженець села Главані Денис… Read More
Чорна п’ятниця — це міжнародна традиція масштабних розпродажів, яка традиційно щорічно проходить в листопаді в… Read More
В Одеському зоопарку з'явилася пара котячих лемурів - хлопчик і дівчинка. Побачити цих екзотичних тварин… Read More
Сьогодні, на честь Дня Десантно-штурмових військ Збройних сил України, «Одеське життя» розповідає історію Антона Крутенка… Read More
