Книжки, поезія та тисячі читачів: як в Одесі пройшов фестиваль PORT (фоторепортаж)

Ключові моменти:

• Фестиваль PORT відбувся 5–6 вересня на двох майданчиках Одеси.
• Цьогорічна тема фестивалю — «Камені на узбережжі». Вона звертається до простих, майже буденних речей — моря, берега, каміння, — і пропонує побачити в них джерело історій, спогадів та творчих образів.
• Інсталяція «Недописані» вшанувала загиблих українських авторів.
• Під час фестивалю збирали кошти на реабілітацію у Superhumans.

П’ятого та шостого вересня Одеса на два дні перетворилася на великий літературний майданчик. У Одеській національній науковій бібліотеці та театрі ляльок говорили про сучасну українську літературу, слухали поезію, зустрічалися з письменниками й військовими, купували книжки та просто спілкувалися.

Журналістка «Одеського життя» Марія Котова побувала на фестивалі PORT і побачила, як літературна подія поступово виходить за межі звичних презентацій та авторських зустрічей. Тут знайшлося місце і для музики, і для дитячих активностей, і для розмов про війну, і для пам’яті про тих, хто вже не зможе дописати своїх книжок.

Камені, які тримають берег

П’ятого та шостого вересня в Одеській національній науковій бібліотеці та Одеському академічному театрі ляльок відбувся другий літературний фестиваль PORT. Його присвятили сучасному літературному процесу Півдня України.

Цьогорічна фокусна тема — «Камені на узбережжі». За задумом організаторів, це люди, місця й принципи, які тримають берег — те, що залишається стійким попри хвилі змін і випробувань.

Операційна директорка фестивалю Наталя Мажарова пояснює:

— Минулого року темою було «Узбережжя свободи», а цьогоріч ми говоримо про камені на узбережжі — про основні принципи, людей і місця, які тримають берег.

Література — на двох майданчиках

Протягом двох днів програма розгорталася одразу на кількох майданчиках. У бібліотеці та театрі ляльок відбувалися панельні дискусії, презентації книжок сучасних українських авторів, зустрічі з поетами й письменниками, серед яких і військові. Говорили переважно про Південь та досвід, який сьогодні переживають українці під час війни.

А у дворику бібліотеки фестиваль набував зовсім іншого настрою: тут працювали книжковий ярмарок, виставки, майстер-класи, дитяча зона, проходили концерти та інші події.

Гендиректорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова зізнається: для самої бібліотеки цей формат став цікавим досвідом.

— Це інша подія, зі своєю унікальною концепцією, програмою і чудовою організацією. Ми тут як інституційний партнер, залучені різні локації бібліотеки, наше подвір’я, наша команда. І отримуємо від цього величезне задоволення.

За словами Ірини Бірюкової, особливо приємно бачити серед відвідувачів багато молоді.

— Це, мабуть, фестиваль нового формату навіть для Одеси. Добре, що ця ініціатива, яка народилася минулого року, набирає обертів, здобуває прихильників і стає все більш відомою.

Пам’ятати тих, хто не дописав

Цього року особливе місце у програмі посіла тема пам’яті. У центральному колі бібліотеки створили інсталяцію «Недописані» — про загиблих українських поетів і письменників.

На полотнах — червоні нитки, поруч на мольбертах — імена. За кожним із них людина, яка могла б написати ще не одну книжку, але її історія обірвалася через російську агресію.

— Щоб ми пам’ятали, як багато зараз зустрічаємо людей, які могли б створити багато книжок для нас і про нас, але залишаються недописаними, — пояснює Наталя Мажарова.

Книжки — і допомога тим, хто захищає

Та PORT говорив не лише про літературу й пам’ять. Фестиваль мав і цілком практичну мету — допомогти тим, хто сьогодні захищає Україну.

Організатори збирали кошти на реабілітацію військових та цивільних у центрі Superhumans. Вхід на всі події був вільним, але відвідувачів закликали долучатися до благодійних активностей — зокрема фотографуватися та замовляти портрети за донат.

Для Ірини Бірюкової ця складова фестивалю також особливо важлива.

— Нам дуже імпонує цьогорічна ідея збору коштів на підтримку Superhumans. Хочеться, щоб подібні ініціативи набували розголосу в суспільстві й отримували фінансову підтримку.

Порт, бібліотека і велика історія Одеси

Є в PORT і своя історія, пов’язана безпосередньо з бібліотекою. Її директорка звертає увагу на символічність самої назви.

Одеська бібліотека виникла в період бурхливого розвитку міста як портового центру. Разом із портом зростали місто, бізнес, кількість освічених людей, потреба в культурному розвитку.

— Ми зробили величезний історичний виток, і сьогодні знову команда PORT надихає розвиток промоції книги й літератури сучасним способом, — каже Ірина Бірюкова.

І справді, цього разу книжкова подія вийшла далеко за межі звичного уявлення про літературний захід.

Тут було багато молоді, розмов, музики, книжок, мистецтва. І — дуже багато людей, які попри війну продовжують приходити на культурні події, слухати, сперечатися, відкривати нових авторів.

— Це для сміливих людей — і організувати, і прийти, і приїхати в ці дні в Одесу. Але найголовніше — така стійка книжкова спільнота, яка продовжує жити попри негаразди і складнощі війни, — підкреслює Ірина Бірюкова.

Розмова, яка не закінчується

 

Два дні завершилися, майданчики спорожніли, книжки повернулися на полиці, а декорації поступово розберуть.

Але розмови, які почалися на PORT, навряд чи закінчилися разом із останньою подією.

Бо поки люди читають, пишуть, слухають і говорять — берег тримається.

Нагадаєм, у Києві оголосили переможців 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю та хто отримав «Дюка».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Черги за автографами й тисячі книжок: в Одесі стартував великий книжковий форум (фоторепортаж)

Фото авторки