Два гучні імені одеського провулка біля будівлі СБУ

Цей матеріал «Одеського життя» виходить у рубриці, в якій ми розглядаємо радянські назви одеських вулиць. А тому докладніше зупинимося на персони Олександра Грибоєдова.

Про головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича, і про його зв’язок з Одесою, ми вже нещодавно писали: Роман Шухевич: як головнокомандувач УПА двічі обхитрив КДБ. Нині в Одесі є вулиця Романа Шухевича та розташована вона на Слобідці.

Автор «Лиха з розуму»

Грибоєдов – класик, при Союзі він був у обов’язковій шкільній програмі по «русск. літр. – так ми скорочували у щоденниках.

Як «відсеб’ятину» скажу, що в школі був відмінником, у тому числі і за «укр. літр.», і за «російськ. літр.», але при цьому більшість художніх творів з «обязаловки» органічно не перетравлював. Ну який дурень припустив, що мене, 17-річного, «колишають» душевні муки Наташі Ростової з «Війни та миру»!? Та мав би тоді її! На увазі. Те саме, відверто кажучи, і, приміром, «Хіба ревуть волі як ясли повні» Панаса Мирного. Ось що читав і навчав із задоволенням, та й не раз потім перечитував, то це «Енеїду» Котляревського та «Лихо з розуму» Грибоєдова, байки Леоніда Глібова та Івана Крилова.

Геть від Москви

Зараз у виступах дедалі більшої кількості наших політиків, і не тільки їх, все голосніше і голосніше звучить ключова в наших нинішніх реаліях фраза «Геть від Москви!». Це в тому сенсі, що нічого спільного, крім сильно укріпленого кордону з цим розсадником смерті, у нас бути не повинно. Адже ця думка – калька з монологу Чацького з грибоїдівського «Лиха з розуму». Цікаве життя прожив Олександр Грибоєдов, а вже помер як «цікаво»…

Народився він у 1795 році в родовитій родині. Гувернер, московський університет, служба в гусарському полку, дипломатична служба – загалом усе, як належить. У 1818 році Грибоєдов, відмовившись від місця чиновника російської місії в США, отримав призначення на посаду секретаря за царського повіреного у справах у Персії.

Кар’єра дипломата та вбивство в посольстві

З роками він став секретарем з дипломатичної частини при надзвичайному та повноважному після Росії в Персії. Під час російсько-перської війни брав активну участь у переговорах з представниками перського шаху та розробці ключових умов вигідного для Росії Туркманчайського мирного трактату (1828).

У своєму рапорті Миколі I командувач російськими військами Паскевич високо оцінив роль Грибоєдова в отриманні від Персії величезної на той час контрибуції в 20 млн рублів сріблом (Пам’ятай про ці викрутаси ерефії, українська дипломатія!).

Незабаром Грибоєдов був призначений послом у Персії. Він вирушив представлятися Фетх Алі-Шаху в Тегеран. Під час цього візиту Грибоєдов загинув: 30 січня 1829 року натовп із тисяч релігійних фанатиків, обурених приховуванням у посольстві грузинів та вірмен, перебив усіх, хто перебував у посольстві.

День розгрому посольства був першою річницею підписання Туркманчайського договору. Залагоджувати дипломатичний скандал перський шах надіслав до Петербурга свого онука. У відшкодування пролитої крові він привіз Миколі I багаті дари, у тому числі був алмаз «Шах». Колись цей чудовий діамант прикрашав трон Великих Моголів.

А нинішня ерефія явно потребує появи нового Грибоєдова, який написав би «Лиха без розуму».

Свою першу і нинішню назву Покровський провулок отримав на честь Покровської церкви в 1820 році. Знаходилася вона на початку вулиці, на місці школи №119. Її дерев’яну будівлю звели в 1797 році, була вона старообрядницькою і простояла понад сто років. Церкву знищили більшовики у 30-х роках ХХ століття. Цікаво, що богослужіння в ній велися не лише російською, а й українською мовами.

Вас також може зацікавити: Зневага на батьківщині, визнання за кордоном: чому на честь Анни Ахматової в Одесі названо вулицю.