Плітки, образи, натяки, злі жарти на роботі: як розпізнати мобінг та захистити себе

Ключові моменти

• Мобінг — систематичні та тривалі дії, які принижують вашу гідність, створюють ворожу атмосферу та змушують сумніватися у власній професійності.
• Коментарі про зовнішність, сімейний стан, фінансове становище, поширення пліток — все це підпадає під визначення цькування за законом.
• За мобінг передбачена адміністративна відповідальність — можна звернутися до Держпраці, щоб притягнути кривдників до відповіді. Винні можуть отримати штраф.
• Якщо керівництво не реагує на скарги або саме бере участь у цькуванні, ви маєте право розірвати договір з виплатою вихідної допомоги.
• Через суд ви маєте право вимагати компенсації за моральні страждання, публічного вибачення та спростування образливих висловлювань.

Лист читачки

Працюю в невеликому офісі. Останні півроку дві колеги постійно коментують мою зовнішність: то “знову поправилася”, то “ця сукня тобі не личить”, то “треба би до косметолога”. Спочатку я думала, що це турбота, але тепер розумію — вони просто знущаються.

Ще вони обговорюють, чому я досі не заміжня, жартують, що “годинник цокає”. Керівник каже: “Не звертай уваги, це ж жарти”. Але я вже боюся йти на роботу. Чи це мобінг? Чи можу я щось зробити?

Віра, м. Одеса

Відповідь юристки

Це мобінг. І це карається законом

Те, що ви описали, — класичний приклад мобінгу, який чітко визначений у статті 2-2 Кодексу законів про працю України.

Мобінг (цькування) — це систематичні умисні дії працівників або роботодавця, які принижують честь і гідність людини, створюють напружену, ворожу, образливу атмосферу. Навіть якщо це подається як “жарти” і не стосується безпосередньо роботи.

Жіночі колективи (медицина, освіта, офіси, торгівля) статистично частіше стикаються саме з психологічним, а не фізичним тиском. Це створює “сіру зону”, де важко довести порушення. Але закон на вашому боці.

Приклад з реального життя

Щоб краще зрозуміти, як працює мобінг у жіночих колективах, розгляньмо типову ситуацію. У колективі працюють три жінки:

Оксана — вдова, яка кілька років самостійно виховує двох дітей. Її особисте життя складне: новий знайомий то кидає її, то повертається, заради нього вона навіть кредити бере.

Тетяна — жінка, яку систематично зраджує коханець. Вона емоційно залежна від цих деструктивних стосунків, що породжує в ній постійну злість та невдоволення власним життям.

Ірина — скромна заміжня жінка, її чоловік служить. Її життя наповнене надією, що різко контрастує з емоційним хаосом Тетяни.

Тетяна зі своїми прихильниками з колективу регулярно, під виглядом “дружніх розмов”, запускають жорстокі жарти про особисте життя Оксани та Ірини. Ці злі й заздрісні випади, які іронізують над трагедією однієї та надією іншої, є систематичним приниженням гідності.

Важливо: ці “жарти” не стосуються виконання трудових обов’язків, але спрямовані на психологічну ізоляцію та створення нестерпного робочого середовища. І це — мобінг за всіма юридичними ознаками.

Психологічний бар’єр: чи можна просто ігнорувати?

Теоретично — так. Можна повністю ігнорувати провокації або відповідати абсолютно нейтрально. Можна спокійно та чітко позначити межу: «Я прошу більше не обговорювати моє особисте життя на роботі».

Але важливо знати: у вас є юридичні важелі. Ці “нематеріальні” дії, мотивовані заздрістю та невдоволенням, мають конкретні правові наслідки.

Як юридично кваліфікувати ситуацію?

Щоб дії визнали мобінгом, потрібно відповісти на кілька запитань:

• Чи дії систематичні (повторюються) та тривалі?
• Чи спрямовані вони на приниження гідності, ізоляцію або дестабілізацію роботи жертви?
• Як реагують інші колеги? Чи бачать вони токсичність ситуації?

Якщо на ці запитання “так” — це мобінг.

Яка відповідальність передбачена?

1. Адміністративна відповідальність (стаття 173-5 КУпАП)

Особи, які вчиняють мобінг, можуть отримати штраф. Щоб притягнути їх до відповідальності, потрібно звернутися до Державної служби України з питань праці (Держпраці).

2. Відповідальність роботодавця

Якщо керівництво не реагує на скарги або саме бере участь у цькуванні, це дає вам право розірвати трудовий договір з виплатою вихідної допомоги (стаття 38 КЗпП).

3. Відшкодування моральної шкоди

Через суд можна стягнути компенсацію за моральні страждання з винних осіб та/або роботодавця (стаття 237-1 КЗпП). Також можна вимагати публічного вибачення.

Покрокова інструкція: що робити?

Крок 1. Збирайте докази (це критично важливо!)

Без доказів довести мобінг майже неможливо.

Ведіть щоденник:

• Записуйте дати, час, місце
• Фіксуйте зміст “жартів” (дослівні цитати)
• Вказуйте прізвища присутніх
• Описуйте реакцію керівництва та колег

Технічні засоби:

• Якщо можливо, записуйте розмови (аудіо/відео). В Україні такі записи можуть бути доказом у суді, якщо ви захищаєте свої права.

Електронні докази:

• Зберігайте листи, повідомлення у чатах (Telegram, Viber тощо), скріншоти з соцмереж — все, що містить принизливі висловлювання.

Крок 2. Письмово повідомте керівника

Напишіть заяву на ім’я безпосереднього керівника. Вкажіть:

• Що саме вам доводиться чути
• Що ці теми не мають нічого спільного з роботою
• Що така поведінка образлива і є довготривалим мобінгом
• Що постійні чутки та глузування не дають вам спокійно працювати
• Що це псує вашу ділову репутацію

Вимагайте: вжити заходів відповідно до вимог трудового законодавства щодо недопустимості такої поведінки.

Ви маєте право вимагати від роботодавця припинити нездорову психологічну обстановку на роботі.

Крок 3. Якщо керівник бездіяльний

Подайте офіційну письмову скаргу на ім’я керівника підприємства/установи. Посилайтеся на статтю 2-2 КЗпП, додайте докази, вимагайте провести службове розслідування.

Крок 4. Зверніться до Держпраці

Можна подати скаргу до обласного управління Держпраці. Опишіть ситуацію, додайте копії:

• Доповідних записок
• Заяв та звернень
• Відповідей на звернення
• Листування в чатах

Держпраці може провести перевірку, і це стане додатковим доказом у суді.

Крок 5. Звернення до суду

Ви можете подати позов про:

• Визнання факту мобінгу
• Стягнення моральної шкоди
• Публічне вибачення в колективі
• Спростування образливих висловлювань

Які докази знадобляться для суду:

• Письмові докази: копії наказів, доповідних, заяв, скарг
• Електронні докази: скріншоти листування, аудіо- та відеозаписи
• Свідчення колег
• Медичні довідки (якщо звертались до лікаря через стрес)
• Відповідь від Держпраці (якщо зверталися)

Строк звернення: 3 місяці з дня, коли ви дізналися про порушення свого права (стаття 233 КЗпП).

Головне, що треба запам’ятати

Мобінг — це не “просто жарти” і не “жіночі інтриги”. Це серйозне порушення ваших трудових прав, за яке передбачена відповідальність.

Ви не зобов’язані терпіти образи та приниження на роботі. Закон на вашому боці — головне зібрати докази та діяти послідовно.

Завжди захищайте свою гідність та протидійте нездоровій атмосфері в колективі.

Читайте також: 

• Випробувальний термін на роботі: що потрібно знати
• Скільки разів у місяць мають платити зарплату та у які числа: що ще треба знати, щоб не втратити гроші
• Медогляд при прийомі на роботу: для кого він обов’язковий та як захистити свої права у разі проблем