Теми: Борис Джонсон для Sunday Times: Ми ніколи не будемо в безпеці, якщо відвернемося від України; Україна оплакує смерть свого Романа Ратушного
«The Independent» – «Прем’єр-міністр повертається до авіабази RAF Brize Norton вчора після візиту до столиці України Києва»
Депутати-торі попередили Джонсона про проміжні вибори
Опозиція кажє, що подвійна поразка завдасть удару по авторитету прем’єр-міністра
«Sunday Times» – «Борис Джонсон написав для Sunday Times колонку, де закликає західних лідерів підготуватися до довгої війни в Україні. У ній йдеться, що прем’єр-міністр закликав своїх союзників зберігати самовладання та забезпечити Україні «стратегічну стійкість, щоб вижити і зрештою здобути перемогу» або зіткнутися з ризиком «найбільшої перемоги агресії в Європі з часів Другої світової війни».
Колонка: «Борис Джонсон: Ми ніколи не будемо в безпеці, якщо відвернемося від доблесної України»
Уявіть собі на мить, що мріям Володимира Путіна про перемогу судилося здійснитися. Припустимо, він зміг залишити всі території України, які зараз контролюють російські війська.
Що, якби ніхто й пальцем не ворушив, коли він анексував цю завойовану територію та її наляканий народ у велику Росію.
Чи принесе це мир? Чи став би світ безпечнішим? Ви були б у більшій безпеці?
У наших серцях ми знаємо відповідь. Така пародія була б величезною перемогою агресії в Європі з часів Другої світової війни. Ми знаємо, що Путін не зупинився б на розчленуванні України. Лише минулого тижня він порівняв себе з Петром Першим і привласнив Росії вічне право «повернути» будь-яку територію, будь-коли населену «слов’янами», доктрина, яка б дозволила завоювати величезні простори Європи, включаючи союзників по НАТО.
Тим часом у всьому світі кожен диктатор відчув би в собі сміливість добиватися своїх амбіцій за допомогою сили — і жодна нація ніде не була б у безпеці. Чи справді цього хоче будь-яка людина у будь-якій країні?
Майже через чотири місяці після того, як Путін вторгся в Україну і розпочав найбільшу війну в Європі з 1945 року, Великобританія і наші союзники єдині в нашій твердій рішучості ніколи не схвалювати нічого з перерахованого вище.
Яким має бути наш підхід зараз, коли путінська війна входить у нову фазу? Почну з найголовнішого факту цієї трагедії: український героїзм та самопожертву врятували Київ від бронетанкового штурму Росії та зберегли державу на чолі з президентом Зеленським.
Путін може цього не усвідомлювати, але його великий імперський задум щодо повного завоювання України зазнав краху.
Не піддавайтеся думці, що посилення російської вогневої могутності має призвести до стійких успіхів Росії. Не дайте себе обдурити болісно повільним поступом Росії на Донбасі або тактичними метаннями туди-сюди на Сєвєродонецькому виступі.
Захоплення всього Донбасу було метою Путіна ще в 2014 році, коли він розпалив сепаратистський заколот і розпочав своє перше вторгнення. Тепер, вісім років і тисячі життів, йому все ще не вистачає цієї мети.
На жаль, невдачі Путіна не означають, що йому вистачить мудрості відступити. У своїй ізоляції він все ще може думати, що повне завоювання можливе. Боюся, нам треба готуватися до довгої війни, оскільки Путін вдається до кампанії на виснаження, намагаючись перемолоти Україну за допомогою чистої жорстокості. Великобританія та наші друзі повинні відповісти, забезпечивши Україні стратегічну витривалість, щоб вижити і зрештою здобути перемогу.
Час є життєво важливим фактором. Все залежатиме від того, чи Україна зможе зміцнити свою здатність захищати свою територію швидше, ніж Росія зможе відновити свою здатність до нападу. Наше завдання – заручитись підтримкою України.
Путін, певно, вважає, що, навпаки, час — союзник Росії. Він вважає, що нещадна логіка переважної вогневої могутності зрештою візьме гору, а непостійний Захід виявиться нездатним твердо дотримуватися будь-якого складного курсу.
Можливо, це й непогано, якщо Путін плекає ці зручності, тому що тоді він не зможе знайти вагомих причин думати, що він не правий, і годинник невблаганно цокає проти Росії.
День за днем українські поля та міста всіяні обгорілими громадами дедалі більшої кількості російських танків та бронетехніки. Щоб замінити це обладнання, знадобляться роки, а може, й десятиліття. І годину за годиною російські війська витрачають обладнання та боєприпаси швидше, ніж їхні заводи можуть їх виготовляти.
Тим часом вони відкрито намагаються вербувати найманців на Близькому Сході та в Африці, сподіваючись залатати дірки в армії, що втратила близько чверті своєї бойової могутності.
Поки Путін обмірковує свої помилки, Великобританія та наші союзники повинні зробити чотири життєво важливі кроки, щоб залучити час для справи України.
По-перше, ми маємо забезпечити, щоб Україна отримувала зброю, техніку, боєприпаси та навчання швидше, ніж окупант, та нарощувати свої можливості для використання нашої допомоги. Перед цією війною британські інструктори навчили понад 22 тисячі українських військовослужбовців, і це досягнення відбулося за сім років. Тепер нам потрібно рухатися швидше, тренуючи таку кількість за кілька місяців. Тому Великобританія планує працювати з нашими друзями, щоб підготувати українські сили для захисту своєї країни з потенціалом навчати до 10 000 солдатів кожні 120 днів.
По-друге, ми маємо допомогти зберегти життєздатність української держави. Уряд президента Зеленського має платити зарплату, керувати школами, доставляти допомогу та розпочинати реконструкцію там, де це можливо. Це вимагатиме постійного фінансування та технічної допомоги, яку ми маємо планувати на довгі роки. ЄС відіграє життєво важливу роль, і я аплодую лідерам Франції, Німеччини, Італії та Румунії за візит до Києва у четвер.
По-третє, Росія наклала мертву хватку на економіку України, заблокувавши основні експортні шляхи через Чорне море.
Що найсерйозніше, російська блокада Одеси та інших українських портів перешкоджає експорту вкрай необхідних продуктів харчування для найбідніших верств населення. Поки я пишу, близько 25 мільйонів тонн кукурудзи та пшениці — все річне споживання всіх найменш розвинених країн — перебуває в елеваторах по всій Україні, які перебувають у заручниках Росії.
Це призводить до четвертого пункту: нам треба дістати цю їжу. Великобританія підтримує зусилля ООН щодо переговорів про безпечний коридор для експорту морем. Порти України життєво важливі для глобального постачання продовольства, і ми продовжуватимемо постачати зброю, необхідну для їхнього захисту.
Жоден із цих кроків не дасть негайних результатів, хоча необхідність відновлення експорту продовольства є найважливішою. Все це вимагатиме рішучих зусиль з боку Великобританії та наших союзників, які триватимуть місяці та роки.
І всі є однією метою. Ми маємо зміцнити руку наших українських друзів, щоби закінчити цю війну на умовах, які озвучив президент Зеленський. Це має бути визначення успіху. Український народ ясно дав зрозуміти, що його не змусять погоджуватись на менше.
Вчиняючи таким чином, ми і наші союзники захищатимемо свою безпеку так само, як і безпеку України, і захищатимемо світ від смертоносних мрій Путіна та тих, хто може спробувати їх копіювати.
Іспания. «El País» – «Україна оплакує смерть свого наймолодшого героя»
Похорони 24-річного Романа Ратушні, який загинув у війні, яка забирає понад 100 втрат на день, сколихнула країну
Стаття: «Світова економіка боїться падіння»
Аналітики попереджають про несприятливий сценарій через путінську війну та підвищення ставок після рекордного туристичного сезону.
Примара рецесії вже тут. Це важко помітити, враховуючи чудові прогнози європейського туристичного сектора на це літо та очевидне покращення ситуації на ринку праці. Але аналітики прогнозують криві падіння. Відновлення, яке мало статися після початку пандемії, сходить нанівець на тлі нестримної інфляції та впливу війни в Україні. І є ознаки занепокоєння.
Цього тижня Уолл-Стріт вступила на шлях зниження після накопичення збитків більш ніж на 20%, а її відсоткова крива перекинулася — дворічні облігації приносять більше, ніж десятирічний борг — два явища, які розглядаються як несприятливий сценарій, про які говорять економісти та бізнесмени. .Не обнадіюють і сигнали з Китаю, де прогноз зростання знижений до 3,3%.
Небезпеки не лише зовні. “У Європі все може бути ще похмуріше, ніж у США, через перспективу бойкоту енергоресурсів з боку Росії”, – говорить британський історик економіки Адам Туз. Світ також спостерігає за Європейським центральним банком.
Вже два місяці неможливо знайти столик у чотирьох ресторанах Roman Fontell. До Барселони повернулася метушня. Після двох років інертності до міста нарешті повернулися круїзні лайнери, великі концерти та фестивалі. І туристи. Готелі знову повністю заповнені, а ресторани знову заповнюються і немає місць. Це прелюдія до перспективного літа. “Доходь вже вище 2019 року, і прогнози на найближчі місяці дуже хороші”, – зазначає Фонтелл. Він пережив пандемічну кризу та стверджує, що зумів адаптуватися до інфляції. Але не хоче передбачити, що може статися восени. «Ми навчилися жити день у день, — каже він. На той час нові хмари знову загрожують затьмарити відновлення економіки, настільки, що аналітики вже бачать ознаки рецесії.
Формулювання економічних прогнозів стало неможливим заняттям. Навіть у короткостроковій перспективі. Відскок, який мав піти за крахом пандемії, згасає. Рік тому великі міжнародні організації передбачали дуже сильне зростання єврозони, навіть близьке до 4%. Європейський центральний банк (ЄЦБ) був останньою установою, яка знизила її до 2,8%. В іншу епоху будь-який економіст би двічі подумав, перш ніж вимовити слово «рецесія». Не сьогодні. Зустрічні вітри дмуть у бік Європи з усіх широт, особливо з Росії. Продовження війни в Україні та прийняття нових пакетів санкцій можуть посилити зростання цін та ще більше пошкодити зростанню єврозони.
Якщо Москва вирішить повністю перекрити газовий кран, на Європу може чекати холодна зима.
Серед економістів починають поширюватися такі висловлювання, як «чорна осінь». “Давайте схрестимо пальці”, – резюмує Фонтель, барселонський ресторатор. Якщо нічого не станеться несподіваного, то зараз Європа — і Іспанія — мають продовжувати зростати.
Впливовий інститут «Ifo» у Німеччині очікує, що європейський локомотив зросте на 2,5% цього року та на 3,7% наступного року. Його директор з аналізу Тімо Воллмершойєр пояснює, що війна в Україні, енергетична криза та обмеження у Китаї вже змусили прогнози на цей рік бути знижені на 1,5 пункти порівняно з прогнозами, зробленими наприкінці 2021 року.
Проте прогнози всіх організацій рясніють зірочками та виносками. Ризики, пов’язані з пандемією, розсіюються, але виникають геополітичні небезпеки. “У Європі все може бути ще похмуріше, ніж у Сполучених Штатах, через перспективу бойкоту енергоресурсів з боку Росії”, – попереджає Адам Туз, історик і професор Колумбійського університету.
ЄЦБ намітив сценарій, альтернативний своїм основним прогнозам, у якому передбачає повне закриття крана Володимиром Путіним. Кремль уже заблокував постачання декільком партнерам по ЄС, таким як Нідерланди та Фінляндія, і навіть частково скоротив постачання до Німеччини, Франції та Італії. Європа, однак, побоюється, що Москва піде ще далі, скорочуючи витрати, які мають на увазі нормування та продовжать піднімати ціни.
Ця гіпотеза, на думку ЄЦБ, вже передбачає набагато слабше зростання у 2022 році, 1,3%, і навіть скорочення на 1,7% у 2023 році. Інфляція також стане більш стійкою і становитиме в середньому 8% цього року та 6,4%. % в наступному році. Високі ціни з’їдять доходи домогосподарств і споживання знизиться. У залишку: стагфляція, якою так побоюються. Незважаючи на обмежену взаємодію з Росією, було б дивно, якби Іспанія не була залучена до цієї динаміки.
Пандемія показала, як швидко будь-яка криза, медична чи економічна, поширюється планетою. І основні торгові партнери Європи починають виявляти ознаки виснаження.
Центральний банк, очолюваний Джеромом Пауеллом, хоче, щоб його агресивна політика щодо відсоткових ставок привела у кращому разі до м’якої посадки перегрітої економіки. Райт вважає це малоймовірним. «З огляду на ситуацію з інфляцією зрозуміло, що ЄЦБ передбачає скорочення до 2023 року, якщо Путін перекриє газовий кран.
Адам Туз, який підкреслює цю «різку зміну» очікувань, каже, що насамперед його непокоїть ринок житла в США. «За шість місяців ставки з іпотеки зросли з 3% до 6%. До 2023 прогнозується падіння цін. Сектор нерухомості США – найважливіший клас активів у світовій економіці», – додає він. До цього додається крах ринку криптовалют, який вже став популярним як інвестиція.
Немає хороших новин і від Китаю, іншого великого торгового партнера ЄС і водночас «системного суперника», за словами Брюсселя. Політика Пекіна по боротьбі з COVID-19, заснована на обмеженнях перед лицем нових спалахів, утримує глобальне поширення в застої, що також є причиною галопуючої інфляції. Інвестиційний банк Nomura очікує зростання для азіатського гіганта на рівні 3,3%, скромного порівняно з шаленими темпами розширення китайської економіки в останні роки. І ці дані можуть зменшитися, згідно з сутністю, якщо міхур будівельних компаній зрештою лусне.
Проте чи не всі небезпеки зовні. Світ також чекає на рішення ЄЦБ щодо дилеми між зростанням та інфляцією.
Однак південь єврозони на чолі з Італією затамував подих після підвищення премій за ризик, оголосивши лише про перше підвищення відсоткових ставок. Страх великої хмари: боргова криза 2010 року, у якій також був євро. Афанасіос Орфанідес, професор Массачусетського технологічного інституту, а потім керуючий Центрального банку Кіпру та член керуючої ради ЄЦБ, вважає, що ці проблеми ще доведеться вирішити. «Оскільки ЄЦБ посилює політику, ми можемо побачити більш значне посилення монетарних умов, наприклад, в Італії та Іспанії. Це може призвести до катастрофічних наслідків цих держав-членів, але постраждає вся зона євро», — каже він.
Якщо зважити на всі ці ризики, велике питання полягає в тому, наскільки інтенсивним буде цей відкат. Лоренцо Кодоньо, колишній міністр фінансів Італії, вважає, що якщо це станеться, рецесія буде недовгою і обмежиться кількома країнами. І цього разу, пам’ятайте, Європа обладнана фондом до 800 мільярдів доларів.
«La Vanguardia» – «Буча повертається до життя після звірств російського вторгнення»
Італія. «Corriere della Sera» – «По зброї для Києва йде сутичка між Конте та Ді Майо, якому тепер загрожує вигнання. Проект резолюції: більше постачання не буде. Посол Росії аплодує. Міністр: безпека у небезпеці
«Україна зараз забуває свої старі кордони». Президент України Володимир Зеленський відвідує Миколаїв та Одесу на фронті. Переговори заморожені до серпня, прес-секретар МЗС Москви Марія Захарова: “Кордонів більше не існує”.
«Il Fatto Quotidiano» – «ДІАЛОГ глухих у Києві: «Контрнаступ у серпні».
Інші плани у США та Німеччині
Україна говорить про можливе відновлення переговорів з Росією та укладання миру на кінець серпня.
Але обумовлює перезапуск переговорів постачанням обіцяної йому Заходом зброї і, отже, поліпшенням позицій на війні, доки війська Москви продовжують настання по всьому Донбасу. Один із київських переговорників Давид Арахамія повідомив «Голосу Америки», що переговори, зупинені зустріччю в Туреччині 29 березня, зможуть відновитися «після серії контрнаступів», проте не надавши більш детальної інформації, «щоб не поділитися планами з росіянами».
“Тієї України, яку ми знали, в тих межах уже немає. І її більше не буде. Це очевидно”, – каже прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова.
Пентагон оголосив, що чотири безпілотники з озброєнням, заплановані до постачання в березні, фактично не будуть поставлені: є побоювання, що вони потраплять до рук росіян, які могли б вивчити технологію і впровадити
Згідно з повідомленням Reuters, яке розкриває передісторію цього рішення, заперечення проти поставок, уже схвалене Білим домом, було висунуто експертами Пентагону, які спеціалізуються на недопущенні попадання складних технологій до рук ворога.
ПРОДАЖ Україні чотирьох безпілотників MQ-1C Grey Eagle, озброєних ракетами Hellfire і призначених для використання проти російських на полях битв, було заблоковано, оскільки радари та обладнання спостереження, якими оснащені літаки, можуть створити проблеми безпеки для США, якщо перехоплений ймовірним противником. Остаточне рішення ще не прийняте: розглядаються альтернативні рішення, наприклад, розміщення менш складних матеріалів на безпілотниках, що прямують в Україну. Кожен MQ-1C Grey Eagle коштує приблизно 10 мільйонів доларів.
Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, повертаючись до Лондона після своєї другої української місії, підтверджує «довгострокову» підтримку президента України Володимира Зеленського з метою «довгої війни», передбаченої НАТО для ослаблення Росії.
Верховний представник ЄС Жозеп Боррель із Брюсселя вкотре звинуватив Росію у «мілітаризації» експорту пшениці та «використанні його як інструмент шантажу проти всіх, хто виступає проти її агресії».
.
«Перестрілка у Києві» – La Repubblica
«Libero» – M5S кидає виклик Драгі за зброю в Києві. Тепер розкол ближче.
«Путін виграв перший тур із Заходом». Барбара Спінеллі, журналіст, стверджує: «Неправда, що обидві воюючі сторони будуть невдахами. Росія втратить багато, але вона зможе сказати, що завоювала основні, промислово розвинені частини України. Україна ж, з іншого боку, буде державою-невдахом завдяки західній зброї, яка згубно затягнула війну». Важко не поділитися цим досить зрозумілим діагнозом.
Косово. «Koha Ditore» – «Британський прем’єр відзначає втому українців від війни з Росією»
Підпис під фото: «Санкт-Петербург, 18 червня (АП) – Сербський член Президії Боснії та Герцеговини Мілорад Додік зустрівся в суботу в Санкт-Петербурзі з президентом Росії Володимиром Путіним. Під час їхньої зустрічі боснійський націоналіст сказав російському президентові, що Боснія не хоче вводити санкції проти Росії у зв’язку з її воєнною операцією в Україні. Путін висловив надію, що відносини між Росією та Боснією будуть розвиватися ще більше, незважаючи на нинішні труднощі».
Германия. “Der Tagesspiegel” – Головний матеріал: «Через різке скорочення постачання природного газу з Росії вже влітку можуть бути обмеження для економіки Німеччини».
Якщо постачання з боку державної компанії “Газпром” не вийдуть на звичайний рівень найближчими днями, федеральному уряду доведеться влітку обговорити обмеження приблизно з 2000 великими замовниками, заявив глава Федерального мережевого агентства Мюллер німецькому інформаційному агентству. «Зараз гаразд» економити газ і запасати його на зиму. Раніше Росія скоротила постачання газопроводу «Північний потік-1». “Це має нас стурбувати і підняти ціни”, – сказав Мюллер.
Також кажуть, що має більше сенсу підвищувати потенціал у домогосподарствах, «що можливо за допомогою стимулів», — сказав економіст, який є членом Консультативної ради з оцінки суспільного розвитку «Rheinische Post». Вона пропонує бонуси для домогосподарств, які економно використовують газ. Федеральний канцлер Олаф Шольц спочатку не хоче коментувати передбачені законом заходи щодо енергозбереження. «Я не прихильник обговорення окремих заходів зараз, допоки не з’явиться загальна концепція», — сказав політик СДПН.
Дроселювання постачання російського газу також розпалює суперечки про розширення використання вугільних електростанцій. “Якщо ми тимчасово покладатимемося на вугільні електростанції у більшому масштабі, поки ми не станемо фактично незалежними від російської енергетики, ми заощадимо газ”, – заявив Tagesspiegel міністр економіки Нижньої Саксонії Бернд Альтусманн. Він розкритикував той факт, що багато газових електростанцій у Німеччині також використовувалися для виробництва електроенергії під час війни в Україні.
За даними Федерального мережевого агентства, рівень заповнення газосховищ Німеччини в суботу склав 56,67 відсотка після 56,29 відсотка у п’ятницю. Федеральний уряд поставив за мету до листопада заповнити місцеві резервуари для зберігання газу на 90 відсотків.
Туреччина. «OLAY» – «Особлива увагу «хорошому другові» Джонсону
Президент України Зеленський, який не глянув на обличчя французькому лідеру Макрону, який відвідав Київ, дуже тепло зустрів прем’єр-міністра Великобританії Джонсона.
Джонсон, якого Зеленський називає «дуже добрим другом», запропонував розпочати програму військової підготовки в Україні.
Філіппіни. Sunday Inquirer – «Україна наближається до «європейської мрії» Київ отримав значний імпульс у п’ятницю, коли Європейський союз схвалив його кандидатуру в блоці, що віщує серйозне геополітичне зрушення після вторгнення Росії.
«The West Australian» – ЦЕ ВИТРАТИ СВІТУ, ЯКИЙ МИ ЗНАЄМО (і ми не відчуваємо себе добре)
Наші фінансові проблеми набувають біблійних розмірів, оскільки зростаючі витрати спадають на бюджети домогосподарств, і це буде лише набагато, набагато гірше
Панама «LEP» – Україна наближається до вступу в ЄС
На прес-конференції Європейська комісія попросила країни-члени запропонувати Україні, Молдові та Грузії перспективу стати членами, що означає відкрити для них двері, однак для реалізації цієї пропозиції країни мають виконати деякі реформи. Україна і Молдова отримали статус кандидатів
«NYT» – Підпис під фото: «Морг у Львові, Україна.Коронери, бальзамувальники і могильники залишаються в шрамах від постійних похоронів і поховань».
«В Україні «Нескінченний караван смерті». Невідомі жертви війни та неминучі страждання
Маленький хлопчик підірвався на міні на пляжі. Молода мати поранена в лоб. У її будинку вбили вчительку-пенсіонерку. Солдати вбивають і гинуть щодня сотнями. Старші люди, молодь і всі між ними.
Війну можна виміряти багатьма показниками. Виграна або програна територія. Збільшився або зменшився геополітичний вплив. Скарб придбано або ресурси вичерпано. Але для людей, які постраждали під обстрілом, які чують свист ракет, що надходять, тріск пострілів на вулицях і голосіння втрат із розбитих вікон, кількість загиблих є найбільш промовистою свідченням війни.
«Безкінечний караван смерті», – сказав Петро Андрющенко, чиновник зруйнованого Маріуполя.
У своїх останніх оновленнях Управління Верховного комісара ООН з прав людини повідомило, що під час конфлікту було вбито 4509 мирних жителів. Але зрозуміло, що ще багато тисяч були вбиті.
Минулого тижня очільник поліції України Ігор Клименко заявив, що прокуратура відкрила кримінальне провадження «за фактом загибелі понад 12 тисяч людей, які були знайдені, зокрема, у братських могилах».
А в Маріуполі, чорноморському місті, зруйнованому російськими бомбардуваннями, українські чиновники в еміграції заявили, що дослідження братських поховань за допомогою супутникових знімків, свідчень свідків та інших доказів дають підстави вважати, що щонайменше 22 тис. були вбиті — і, можливо, ще тисячі.
Дані про втрати не включають тисячі, які, як вважають, були вбитими на територіях, які утримували російські війська. І навіть там, де Україна відновила контроль, сказав пан Клименко, рахувати загиблих у братських могилах було передчасно, оскільки щотижня їх знаходять все більше.
Справді, пошук і ідентифікація загиблих є таким складним завданням, сказав у суботній заяві головний прокурор України, що для цього потрібна глобальна координація, а не національні зусилля України. Прокурор Ірина Венедіктова повідомила, що зустрічалася з Міжнародною комісією у справах зниклих безвісти, яка розташована в Гаазі, щоб розробити шляхи для співпраці.
“WP” – «Рішення залишатися на місці або тікати із зруйнованих квартир пов’язане з двома країнами»
«У Слов’янську конфлікт лояльності з наближенням російських військ»
Олена Валентинівна стояла в купі сміття, роздивляючись те, що залишилося від скромної вітальні її старої родички.
Декількома годинами раніше російська артилерія обстріляла цей багатоквартирний будинок, розірвавши на шматки Інну Федорівну, яка сиділа в кріслі, коли вона дивилася телевізор.
Тепер телевізор було перевернуто. Вікно зникло. Кров розтеклася по підлозі.
Валентина перебирала речі 78-річної жінки у пошуках фотографії, щоб покласти її на могилу, обережно переступаючи уламки скла, уламки кісток та акуратно складену пару закривавлених пластикових окулярів.
“Ми нікому нічого не винні”, – сказала вона.
Лише дев’ять мешканців цього сильно зруйнованого 120-квартирного багатоквартирного будинку залишилися з того часу, як 31 травня по ньому завдали удару російські війська. За словами сусідів, метою нападу, ймовірно, були українські військові, які сплять у сусідній школі, яка також постраждала.
Більшість мирних жителів втекла, оскільки російські війська наближаються до цього стратегічного міста на сході України. Багато хто виїхав, побоюючись артилерійських обстрілів своїх будинків та жорстокої окупації, яку росіяни встановили в інших місцях.
Але цей зруйнований багатоквартирний будинок ілюструє складний вибір, з яким стикаються люди в місці з глибокими історичними, культурними та сімейними узами як з Україною, так і з Росією. Ті, хто пішов, бігли у протилежних напрямках: одні на схід, у бік утримуваних Росією сепаратистських територій, інші на захід, у безпечніші райони України.
Підпис під фото: «59-річна Олена Войтенко – одна з небагатьох жителів, які вижили після влучення смертоносної ракети біля її будинку 31 травня у Слов’янську, Україна».
«PNS» – «Україна отримує можливий шлях до ЄС та обіцянки допомоги»
«Arkansas Democrat Gazette» – «Україна вручила медалі медикам»
«Найкращі люди вмирають», — журяться на похороні молодого солдата
Підпис під фото: «У суботу солдати тримають сигнальні ракети на похороні активіста та солдата Романа Ратушного у Києві, Україна. Ратушний загинув у бою під Ізюмом, де за контроль борються російські та українські війська».
Канада. «Toronto Star» – Повернення репортера в Росію
Через кілька місяців війни Москва здається нормальною на поверхні. Але подивись повз це, і ти побачиш, що темрява наростає.
Спаська вежа Кремля і собор Василя Блаженного видно під час заходу сонця в центрі Москви, де життя для багатьох стало надзвичайно пригнічуючим.
Як там у Москві?
За чотири роки життя в російській столиці я незліченну кількість разів ставив це питання.
Моя стандартна відповідь була приблизно такою: це чарівне місце з історією та драмою на кожному розі. Чистий, світлий та безпечний на поверхні, але з темними та загрозливими силами, які з’являлися за найменшого натяку на виклик влади президента Володимира Путіна.
Крім вогнів та гламуру Великого театру, порушення прав людини. Відверті репресії на Пушкінській площі. Контрасти міста, де «Дитячий світ» (популярний дитячий торговий центр) відокремлений від Луб’янки (перед нею штаб-квартири ФСБ та КДБ) лише чотирма смугами руху.
І це не кажучи про зяючу прірву, яка існує між умовами в Москві та решті Росії.
Як справи зараз, майже через чотири місяці після вторгнення Росії в Україну? Після чотирьох місяців економічних санкцій, покликаних змусити Путіна приборкатися?
Моє враження від тижневого візиту до Москви через три місяці після від’їзду з країни таке, що передбачуваних збитків ще не завдано.
На перший погляд, місто таке ж наелектризоване, живе і яскраве, як і раніше.
Минулими вихідними було державне свято, присвячене Дню Росії, присвяченому початку конституційної реформи 1990 року в колишньому Радянському Союзі.
Московські ресторани були переповнені. Модна молодь і сім’ї з маленькими дітьми ніжилися в променях літа, що наближається. З балкона другого поверху будинку на моїй вулиці оперний співак дав імпровізований концерт для захоплених перехожих.
Але темрява, що тягнеться, прямо під вабливим фасадом Москви поширюється і згущується. На обличчі, яке представляє світові російська столиця, хоча вона здебільшого залишається поза увагою широкої публіки, з’являються тріщини.
Деякі зміни неможливо повністю приховати.
В Атріумі, торговому центрі поруч із Курським вокзалом у Москві, ефект найбільш помітний на другому поверсі, де іноземні рітейлери, включаючи Nespresso, Reebok, Levis, Vans та Uniqlo, закриті «з технічних причин». з боку адміністрації торгового центру.
Але гігант фаст-фуду McDonald’s вже переродився під керуванням Росії та пропонує майже ідентичний продукт. Нові автомобілі Lada сходять з колишніх конвеєрів Renault – поки що без таких систем безпеки, як антиблокувальна система гальм, подушки безпеки та антипробуксовочна система.
А експерти в галузі роздрібної торгівлі кажуть, що попит на західні бренди задовольняється за рахунок зростаючого російського ринку перепродажу, чи то за рахунок приватних продажів західних брендів, що проникають у країну, у магазинах секонд-хенду чи у спеціалізованих універмагах за зниженою ціною, аналогічних за концепцією Переможці та маршали.
Зовні на вулицях життя б’є ключем.
Москва – показне місто. Люди з грошима влаштовують із цього шоу, а розкішні автомобілі продовжують забивати місто. BMW, Porsche і Mercedes, можливо, припинили свої операції в Росії, але в той час як стрибки цін на бензин у Канаді наближаються до 2 доларів за літр, росіяни виграють від низької та стабільної ціни на заправках, яка коливається приблизно вдвічі нижче.
Дехто підозрює, що це справа рук російського президента, чиє виправдання ведення війни в Україні — щоб позбавити країну від нацистів — може бути відірвано від реальності, але чудово усвідомлює, що марне бурчання автомобілістів щодо цін на бензин може розпалити загальне невдоволення. .
Помітні ознаки підтримки чи протидії війні у столиці були рідкістю.
Наприкінці 12-годинної поїздки до Москви з Риги, Латвія, я прокинувся від того, що побачив через лобове скло стилізовану букву Z із чорно-жовтогарячими смугами георгіївської стрічки. Цей символ, що прикрашав бік тимчасового притулку на поліцейському блокпості на шосе, сприйняли як демонстрацію підтримки російського вторгнення, і противники війни порівняли його з нацистською свастикою.
У самій Москві гострі та розділові лінії символу з’являлися нечасто: у гудзику, прикріпленому до грудей жінки, що продає букети (конвалії) на вулиці; на плечовій нашивці спортивної куртки юнака; і з боку будівлі, що виходить на одну із жвавих кільцевих доріг Москви.
Дискомфорт у розмовах про війну помітніший.
«Так, війна — це, звичайно, страшна справа», — намагався пояснити один із москвичів, коли ми торкнулися конфлікту в Україні. “Але…”
Але що? Такі розмови рідкісні й делікатні, можливо, тому, що вони ведуться із західним журналістом, і вони крутяться у різноманітних незадовільних напрямках.
«Але українці та росіяни – один народ…»
«Але Донбас – це історична земля Росії…»
«Але Польща неминуче захопить Західну Україну…»
«А що ж робити?»
Дехто каже, що населення починає охоплювати почуття безсилля.
Говорячи про підтримку війни, політолог Кирило Рогов заявив незалежній «Новій газеті», що росіяни, які не залишали країну з 24 лютого, перейшли в режим виживання.
«Вони перестають шукати альтернативних джерел інформації, тому що ця інформація не потрібна. Це руйнує їхнє життя, руйнує їхнє благополуччя», — сказав він. Коротше, це небезпечно. За чотири короткі місяці Путін перетворився з простого авторитарного лідера на главу держави, яке стає ще більш ревно репресивним.
ОВД-Інфо, організація, яка відслідковує політичні репресії в Росії, нарахувала 15 451 затримання у зв’язку з антивоєнними демонстраціями після вторгнення 24 лютого.
Як повідомляється в Telegram-каналі ОВС-Інфо, із 67 таких затримань, скоєних у День Росії 12 червня, 43 особи, як повідомляється, було виявлено поліцією за допомогою програмного забезпечення для розпізнавання осіб, нещодавно встановленого в системі московського метрополітену.
Цього місяця популярному письменнику Максиму Глуховському, відвертому противнику війни, повідомили про порушення проти нього кримінальної справи за дискредитацію російських військових. Наступного дня в московському театрі заборонили показ вистави за одним із його романів «Текст».
І всі ознаки свідчить про холодне російське літо.
Один із законопроектів, представлений Думі, розширить критерії для тих, кого можна вважати «іноземними агентами», дозволяючи уряду відмовляти таким особам та організаціям у податкових пільгах та забороняючи їм навчати дітей чи виробляти інформацію, яка може вплинути на молоді уми.
Інший законопроект загрожує тривалими тюремними термінами та величезними штрафами тим, хто співпрацює з іноземними спецслужбами.
А в країні, яка з гордістю приймала і Олімпійські ігри, і чемпіонат світу з футболу, високопоставлений законодавець розмірковує про заборону публічної реклами будь-якими мовами, крім російської.
Дехто вбачає у грандіозному нападі як на Україну, так і на населення Росії спробу Володимира Путіна відновити імперію. Але крізь щілини старанно культивованого образу Москви вимальовуються контури нової Росії, щось подібне до фортеці, яку не можна ні пробити, ні втекти.
Хорошая первая полоса за 16 июня – Австралия, «Mosman Daily»
Украина особенная: местные герои и беженцы. Здесь глубокие связи с Украиной. Журналистка говорит с некоторыми необычными местными жителями о том, что они делают, чтобы облегчить страдания в разоренной войне стране
В Одесі встановлять 11 мобільних укриттів у місцях із великим скупченням людей. Рішення ухвалив виконавчий… Read More
Італія заявила про готовність підтримати відновлення Одеської області через реалізацію низки спільних проєктів. Це питання… Read More
Ця історія про учнів херсонської школи та їхню вчительку Олену, які підтримують українських захисників на… Read More
Новорічні свята вже не за горами. Саме час задуматися про подарунки. Кожна дитина вірить у… Read More
Поблизу села Комишівка Саф'янівської громади Ізмаїльського району зареєстровано спалах африканської чуми свиней (АЧС). Це вже… Read More
Сьогодні, 22 листопада, в Одесі спостерігається потужний вітер, що призвів до падіння дерев та пошкодження… Read More
