Цього року святкувати Новий рік буде значно важче, аніж раніше. Але відомо, що одесити – люди дуже позитивні. Тож «Одеське життя» спитало, чи є в містян новорічний настрій та чи будуть вони взагалі святкувати в ніч з 31 грудня на 1 січня?
Сергій: Новорічний настрій? Звісно є! Куди ж він подінеться? Ялинку ми ставитимемо, напевно. Невелику, але поставимо. Якщо буде світло, увімкнемо гірлянду, якщо ні – запалимо свічки. Але обов’язково свято буде! Так, буде комендантська година, але всі, хто витримає до ранку, сидітимуть до ранку, усі, хто не витримає, – підуть спати.
Олена: Новорічного настрою немає, на жаль. І ставити ялинку я не буду.
Олександр: Настрій є, він навіть підбадьорюється сиреною у повітряну тривогу. Але ялинку я ставити не буду. Я вирішив для себе, що це мертва енергетика і краще прийти до парку, біля ялинки постояти та щось собі в космос побажати. Я весь час у Новий рік десь пив, кудись їздив. Але цього року навесні я просто кинув пити алкоголь. Тож це буде, напевно, мій перший тверезий Новий рік. Я бажаю всім людям, щоби Новий рік запам’ятався. Щоб не прокинутися в п’яному чаді, а прокинутися і побажати один одному чогось доброго, багато чого зрозуміти, усвідомити, що минуло в наші роки з цими карантинами, з усім, що відбувається, бути просто людянішим.
Марина та Інна: Ялинка стоїть удома, але новорічного настрою так і немає. У зв’язку з нинішніми подіями, обставинами, навіть не хочеться ялинку прикрашати. І вже відомо, що світло вимикатимуть. Ми з батьками відзначатимемо – зараз це у пріоритеті. На жаль, не як минулого року все буде. Минулого року все було краще.
Георгій: Звичайно, є настрій. Ми готуємось до Нового року. Ялинка наша в підвалі, ми її забули поки поставити. Але до Нового року ми, звісно, її поставимо.
Наталя: Ні, новорічного настрою немає, але ми намагаємося триматися. Ялинку сьогодні ставимо, прикрашаємо. Відзначатимемо вдома з дітьми, бо наш тато захищає нашу країну на фронті, тому ми будемо самі вдома.
Естер: Я маленьку ялинку поставлю, звичайно. У квартирі має бути свято! Але через комендантську годину я не можу піти туди, куди я ходжу, бо зазвичай о першій-другій ночі я вже повертаюся назад додому. Я сама, у мене чоловік помер. Раніше я до сина ходила, а цього року ще й 13 поверх, ще, не дай Боже, світло вимкнуть. Тому буду сама. Бажаю нам всім у Новому році вдачі, успіхів, надії на краще!
Рафік: Все є, дякувати Богові! Все працює, у магазинах повно всього, банкомати працюють – ну все, все. Я живу повним життям. Святкувати ми будемо із дружиною у дітей. Бажаю всім українцям щастя, радості, щоб ми завжди сміялися, а не плакали, – це найголовніше у житті. Я думаю, все налагодиться, все буде гаразд!
Інші відео «Одеського життя»:
Кто не знает, Герострат — мешканець давньогрецького міста Ефес — влітку 356 року до нашої… Read More
Від примх природи та жорстокості війни страждають не лише люди, а ще й парки та… Read More
Ми спілкувалися телефоном. Під час запису десь поруч стався вибух. Навіть на відстані стало моторошно,… Read More
Станом на початок року в Україні – вже понад 1 мільйон 300 тисяч ветеранів. Це… Read More
Чи винна тополя в алергії чутливих людей? А може варто звернути увагу на інші шкідливі… Read More
Загибель Віталія стала ще однією болючою втратою для Познанського старостату та усієї Зеленогірської громади. Read More