Олійні плями у десятки кілометрів: як російські удари по портах Одещини нищать Чорне море

Ключові моменти:

• Після атак на порти Південний і Чорноморськ у Чорне море потрапили тисячі тонн рослинної олії
• Найбільша олійна пляма після удару по Південному розтягнулася на 55 кілометрів узбережжя
• Забруднення призвело до масової загибелі водоплавних птахів і дісталося Тузлівських лиманів
• Загальні збитки морському середовищу Одещини від війни перевищили 23 млрд гривень

Наслідки війни для довкілля фіксують правоохоронні органи, Державна екологічна інспекція та природоохоронці. У цьому матеріалі використано дані Одеської обласної прокуратури, Держекоінспекції Південно-Західного округу та екологів Національного природного парку «Тузлівські лимани».

Олія для Чорного моря не менш небезпечна, ніж нафта

Навіть під час повномасштабної війни Чорне море залишається важливою транспортною артерією України. Воно годує: через морські порти здійснюється експорт продукції, від якого залежить економічна стійкість держави. Водночас регулярні російські атаки на інфраструктуру портів Великої Одеси — Одеси, Чорноморська та Південного — завдають не лише економічних збитків, а й суттєвої шкоди морському середовищу. Лише за останні пів року зафіксовано щонайменше два масштабні випадки розливу рослинної олії внаслідок обстрілів.

Наприкінці грудня 2025 року в результаті удару по порту «Південний» були пошкоджені резервуари з олією. За даними Одеської обласної прокуратури, було пошкоджено 13 резервуарів. Через Аджалицький лиман тонни забруднювачів потрапили в море. І вже за кілька днів олійна пляма розтягнулася на 55 кілометрів. Її сліди спостерігали майже повсюди на одеських пляжах.

Хоча розлив рослинної олії не є настільки токсичним, як витік нафти чи мазуту, він становить серйозну загрозу для морської екосистеми. Потрапляючи у воду, олія утворює на поверхні тонку плівку, яка перешкоджає фотосинтезу морських рослин. Внаслідок цього змінюється хімічний склад води, знижується рівень розчиненого кисню, що може призводити до загибелі риб та інших водних організмів. Крім того, хоча олія й здатна біологічно розкладатися, цей процес відбувається повільно, особливо в зимовий період за низьких температур.

Одними з перших наслідки забруднення 20 грудня 2025 року відчули водоплавні птахи. Близько тисячі представників родини пірнікозових, відомих під назвою «нирок», загинули на узбережжі Одеси та Одещини. Потрапляючи на пір’я, олія руйнує його водовідштовхувальні властивості. Через це птахи втрачають здатність підтримувати температуру тіла, пересуватися та добувати їжу. Багато з них загинули від переохолодження. Водночас кілька сотень птахів вдалося врятувати завдяки небайдужим одеситам, які збирали виснажених нирків та доставляли їх до зоопарку.

За фактом подій у порту «Південний», коли через удар російськими дронами сталося пошкодження цивільної інфраструктури та масштабний розлив харчової олії в акваторії Чорного моря, відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 «Воєнні злочини» Кримінального кодексу України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, спільно з екологічними прокурорами Одеської обласної прокуратури.

Незабаром хоча і у меньших масштабах, але ситуація повторилась. І навіть двічі: в порту Чорноморська — у січні та у квітні цьогоріч.

Збитки морському середовищу Одещини перевищили 23 мільярди гривень

15 січня російська балістична ракета влучила поблизу одного з портових причалів. Були пошкоджені цивільне вантажне судно під прапором Мальти та  три контейнери. Стався витік олії. Стаття, за якою Одеська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження, — та сама 438 КК України. Розлідування включає екологічні експертизи, супутниковий моніторинг та розрахунок шкоди морському середовищу.

Російський обстріл порту Чорноморськ 26 квітня пошкодив резервуари із соняшниковою олією загальним об’ємом 6 тисяч тонн. Частина продукції розлилася на території порту та потрапила в акваторію. На поверхні води утворилася пляма площею приблизно 400 на 200 метрів.

На початку травня сліди цього забруднення зафіксували вже на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» в Одеській області. Відстань від Чорноморська до цієї природоохоронної території становить близько 100–150 кілометрів. За словами еколога Івана Русєва, йдеться про декілька десятків тисяч квадратних метрів забрудненої піщаної коси.

Небезпека подібних розливів полягає не лише в їхньому тривалому впливі на довкілля. Наслідки таких аварій не обмежуються місцем виникнення. Морські течії та вітри здатні переносити забруднювачі на десятки кілометрів уздовж узбережжя, поширюючи негативний вплив на нові ділянки акваторії та природоохоронні території.

Станом на сьогодні збитки морському середовищу Одещини за час повномасштабної війни перевищили 23 мільярди гривень, повідомляє Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу.

Війна залишає по собі не лише вирви від дронів і ракет. Частина її сліду залишається майже непомітною — у воді, ґрунтах, живих організмах і природних екосистемах. Розливи олії в Чорному морі є лише одним із прикладів того, як наслідки одного удару можуть поширюватися на десятки кілометрів і впливати на довкілля ще довго після того, як стихнуть вибухи. Саме тому воєнні злочини проти довкілля мають особливу небезпеку: їхній справжній масштаб часто стає зрозумілим лише з часом.

Раніше ми публікували розслідування Мазут у морі, якого не бачить держава – чому Україна ризикує втратити докази міжнародного екологічного злочину.

Читайте також: Іван Русєв: війна змінила Чорне море назавжди — що відбувається в Тузлівських лиманах

Авторка – Ірина НАЗАРЧУК

Публікація створена ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» в межах проєкту «Справедливість для довкілля: міжнародний вимір впливу агресії Росії проти України на довкілля», за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР – Єднання.