Одеський провулок назвали на честь архітектора Гонсіоровського, який прикрасив місто шедеврами

Ключові моменти

• Провулок Леваневського в Одесі перейменували на честь архітектора Фелікса Гонсіоровського.

• Гонсіоровський працював у місті понад 40 років і залишив десятки знакових будівель: Археологічний музей, «Шахський палац», дачу Маразлі та інші.

• Він був депутатом міської думи, входив до комісії зі спорудження Одеської опери й залишив значний слід у міській топоніміці.

Що збудував Фелікс Гонсіоровський в Одесі

Про перейменування тупика, як і про самого Леваневського, ми вже розповідали. А сьогодні – про людину, чиє прізвище змінило Леваневського на адресних табличках у провулку (у їхньому існуванні я ду-у-уже сумніваюся).

Отже, тепер це пров. Гонсіоровського. Фелікс Вікентійович Гонсіоровський (1815, Луцьк, Волинська губернія — 1891, Франція) — архітектор польського походження, навчався у Варшаві, там і розпочав свою професійну діяльність. 

Наприкінці 1848 року він перебрався до Одеси, де з 1849-го і аж по 1890-й роки працював у власній майстерні. Приїхав він сюди на запрошення заможного поляка Зенона Бжозовського: той задумав звести собі будинок. Гонсіоровський його збудував і «затримався» в Одесі на довгі 41 рік.

Спочатку служив архітектором Одеського піклувального тюремного комітету, згодом – архітектором жіночого благодійного товариства. Як поважна людина був депутатом міської думи. У 1874 році входив до комісії з контролю за виконанням в Одесі асфальтових робіт (ех, зараз би таку комісію: тема, виявляється, «з бородою». За багато років роботи газетярем у Херсоні мені не раз доводилося писати про хитро…вдатних прорабів, які збагачувалися за рахунок «економії» асфальту. На десятках кілометрів міських доріг і сотнях кілометрів трас трохи тонший за нормативний шар асфальту дає космічний «навар». 

Чомусь не сумніваюся, що й зараз, попри війну, але за відсутності покарання з формулюванням «за законами воєнного часу», уся ця дурня триває).

Повернімося до Гонсіоровського: у 1880-му він входив до комісії зі спорудження Міського театру (йдеться про Одеську оперу), допомагав реалізовувати на місці проєкт архітекторів Фельнера та Гельмера (вони приїхали до Одеси вже на відкриття театру).

Де він жив в Одесі? У 1875 році – в будинку Дуніна на вул. Жуковського, 21 (з 2024 року це вулиця Святослава Караванського, на честь репресованого філолога й поета). А у 1880-му, після зведення будинку Толстої на Сабанєєвому мосту, він перебрався туди й жив до самого від’їзду з Одеси. У 1890-му за станом здоров’я виїхав до сина у Францію, де й помер у 1891-му…

Нижче, для розуміння масштабів тієї архітектурної спадщини, яку залишив по собі в Одесі Фелікс Гонсіоровський – лише невелика частина створених за його проєктами громадських будівель і приватних будинків: Археологічний музей, «Шахський палац», комерційне училище на Преображенській, грецьке Родоканакієвське училище для дівчат на Троїцькій, будинок Мангубі, будинок Переца, будинок Ельмана (усі на Дерибасівській), особняк Новікова на Гаванній, будинок Белліно-Фендеріх на Рішельєвській, будинок Рокко на Соборній площі, будинок Маврокордато на Грецькій, будинок Баржанського на Рішельєвській, дача Маразлі на Французькому бульварі і т.д., і т.д., і т.д…

Вам, шановні читачі, залишається лише розглянути фото творінь Гонсіоровського, кожне з яких – знаковий витвір архітектурного мистецтва. І без варіантів погодитися з тим, що Фелікс Гонсіоровський не просто має право бути присутнім в одеській топоніміці, а й зобов’язаний!

Читайте також:

• Вулиця Плієва в Одесі стала Бродської: що ми знаємо про «кризового» генерала та нову назву
• Перейменування вулиці Політкаторжан: пам’ять проти спадщини (відео)
• Вулиця опору: чому Спартаківську в Одесі перейменували на Анни Михайленко (відео)

Валерій БОНЖУ, Херсон – Одеса