Колоритні одеські слова та фрази давно вже можна не лише почути в Одесі, а й побачити у тлумачних словниках сучасної мови. Це вкотре підтверджує, що одеська мова таки так існує, і це не якийсь блатний жаргон, а повноправна мова, якою і сьогодні розмовляють жителі нашого міста.
Якщо говорити про історію цієї одеської фрази, то вона народилася зовсім не в кримінальному середовищі. У XIX столітті в Одесі за порядком на ринках або базарах доглядала людина, затверджена міським магістратом. Його посада в нашому місті так і називалася — «базарний» і відповідала наглядачеві в інших містах імперії. А вираз «відповідати за базар», ймовірно, означав виконання «базарним» своїх професійних обов’язків.
Читайте також: Одеський сленг: унікальні фрази, які з’явилися у старому місті
Ця приказка з’явилася за часів Другої світової війни, коли Одеса була окупована румунською армією. Окупанти відродили у місті давно забуту політику НЕПу, чому дуже раділи заповзятливі одесити. Справа була поставлена настільки добре, що вже після війни в Одесі ще якийсь час продовжували працювати приватні ресторани. Зрозуміло, підпільно, бо радянська влада з приватним бізнесом мала непримиренні розбіжності. Ось якраз у той час одесити і вигадали цей сленговий вираз.
Це явище зустрічалося не тільки серед корінних жителів Одеси, а й серед решти населення країни. Воно могло виникати епізодично чи бути діагнозом протягом усього життя. Так називали цілком нормальних людей, які, говорячи пристойною мовою, мислили дуже нестандартно, з деяким «зсувом по фазі». Зазвичай результат їхньої діяльності на будь-якій ниві неприємно дивував тих, хто на них сподівався.
Читайте також:Одеський сленг: добірка знаменитих фраз старого міста
Цей вираз з’явився в місті в післяреволюційні голодні роки, коли рахіт був частим дитячим захворюванням. Пізніше ця кличка стала дуже поширеною в дитячо-юнацькому середовищі і набула дещо іншого значення. Отримати її можна було навіть за залізобетонного стану здоров’я, і при цьому жодного відношення до наявності або відсутності головного убору вона не мала. Так на одеському сленгу називали тих, хто, на думку, друзів та сусідів, був не здатний до самостійних дій і повністю перебував під впливом батьків.
Чому саме в пральню, та ще й центральну, історія замовчує. Однак у радянський час «центральна пральня» була найвідомішим місцем, куди посилали незадоволених покупців чи клієнтів, які погрожували «поскаржитися, куди слід»: «Та скаржтеся хоч у центральну пральню!».
Джерело: books.google.com.ua, alfred-griber.com, berkovich-zametki.com
Читайте також:
У Подільському районі Одеської області сталася трагедія – у місцевому ставку потонув чотирирічний хлопчик. Дитина… Read More
Завтра, у четвер, 2 липня 2026 року, в Одесі та Одеській області, як і по… Read More
Управління невеликою компанією у періоди економічної нестабільності вимагає від підприємця оперативного реагування на будь-які коливання… Read More
Хірургічне відділення Бессарабської лікарні продовжить роботу у звичайному режимі, незважаючи на загрозу закриття: після звернення… Read More
Сьогодні вдень, у середу, 1 липня 2026 року, російська армія завдала балістичного удару по Одеській… Read More
Частина українських міст уже перейшла на нові тарифи з 1 липня. Розповідаємо, скільки зараз платять… Read More