Сотні одеських вулиць змінили назви за останні роки — і кожен раз це викликає одне й те саме питання: навіщо? Вулиця Костецька на Молдаванці дає на нього чітку відповідь. Вона існувала з 1838 року, отримала ім'я радянського генерала, який ніколи не був в Одесі, — і 2023 року повернула своє. Не нову назву. Стару.
Вулицю Генерала Ватутіна перейменували у Костецьку. Чому че зробили?
Ключові моменти:
Коли в місті перейменовують вулицю, перше питання завжди одне: а навіщо? Але саме конкретні випадки — не загальні декларації — дають зрозуміти логіку процесу, який триває й сьогодні.
Костецька — показовий приклад. За кожним таким перейменуванням стоїть конкретна процедура: історико-топонімічна комісія, громадське обговорення, рішення ради. У цьому випадку — рішення № 1349-VIII від 19 липня 2023 року, якому передувало електронне голосування за розпорядженням міського голови № 176 від 24 квітня 2023 року.
Автор матеріалу Валерій Боянжу досліджує одеську топонімію системно — і показує не просто що змінилося, а чому це відбувається.
«Слухайте, Король, – сказав молодий чоловік, – я маю вам сказати пару слів. Мене послала тітка Хана з Костецької. Ви знаєте тітку Хану з Костецької?»
«Я знаю тітку Хану з Костецької, – відповів Беня Крик, на кличку Король. – Що це за пара слів?»
Сто разів перечитую «Одеські оповідання» Бабеля, і ось тільки зараз зібрався написати «пару слів» про історію цієї вулиці.
Костецька – це на Молдаванці. Вулиця ця, коротенька, в пару кварталів, встигла побувати і Больничною, і Генерала Ватутіна. Про генерала – трохи нижче, а чому Больнична? А тому що зовсім недалеко – знаменита, існуюча з 1802 року в Одесі, Єврейська лікарня. А ще зовсім поруч – вулиця Госпітальна. А як Костецька вона вперше була згадана в 1838 році. Больничною її називали рівно через століття, в 1938-му. «Генеральське звання» їй присвоїли в 1964-му. А зараз, у ході процесу декомунізації топонімів, вона знову отримала ім’я великих забудовників цієї вулиці – родини Костецьких. Що ж, давайте вважати, що істина перемогла.
«Одеське життя» підготувало для своїх читачів Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено).
Далі — про генерала Ватутіна (1901 – 1944). Жодного прямого зв’язку з Одесою він не мав, вулиці його ім’я присвоїли до 20-х роковин загибелі Ватутіна на фронті.
Народився Микола Федорович у Воронезькій губернії, у багатодітній селянській родині. У 1920 році був мобілізований до Червоної армії, на території України його частина воювала проти загонів Махно та УНР.
З роками він просувався по службі: він закінчив піхотну школу, потім військову академію ім. Фрунзе, а в 1937-му – Академію Генштабу. Із зими 1941-го він був першим заступником начальника Генштабу з оперативних питаннь та устрою тилу. З початком війни очолював штаби різних фронтів.
29 лютого 1944 року генерал армії Ватутін разом зі своїм супроводом виїхав двома машинами до розташування 60-ї армії, в район Рівного, щоб перевірити хід підготовки до чергової операції. Він був без супроводу свого взводу охорони, відправленого раніше по іншій дорозі.
При в’їзді в одне з сіл машини потрапили під обстріл УПА. Ватутін, вискочивши з машини, разом з офіцерами почав перестрілку, під час якої був важко поранений в стегно. Його доставили до шпиталю у Києві, через ускладнення (включаючи зараження крові) він помер 15 квітня 1944 року.
Тут слід привести думку з цього приводу Микити Хрущова: лікарі вважали, що слід застосувати пеницилін, але вони могли тоді зробити це тільки за згодою Сталіна, а Сталін заборонив.
«Мотив Сталіна був такий: пеницилін був не радянський (у нас його не було), а американський, і Сталін вважав, що пеницилін може виявитися зараженим: зі США можуть послати заражений пеницилін, щоб ослаблювати наші сили, тож лікувати цим ліками такого великого військового діяча, як Ватутін – недопустимий ризик. Лікарі ж мені казали, що якби йому був наданий пеницилін, то це могло б повернути хід хвороби в інший бік і врятувати життя Ватутіну», – стверджував Хрущов.
До речі, з роками версія поранення Ватутіна українськими націоналістами перестала бути єдиною. З’явилася версія, що ніякої засідки, влаштованої УПА, не було, а автомобіль Ватутіна був обстріляний німцями, що проривалися з оточення. До речі, саме так показано поранення Ватутіна в кіноепопеї Юрія Озерова «Звільнення» (1971 рік). Підкреслюємо, що фільм був епохальний, і в його підготовці та створенні брали участь дуже компетентні військові історики.
Раніше ми розповідали про процес деколонізації Одеси на прикладі перейменування провулка Спартаківського на Пігорова.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
Україна за посередництва американської сторони досягла угоди з Росією про тимчасовий режим тиші та масштабний… Read More
Попри раніше анонсоване росіянами «перемир’я» на честь «дня Перемоги», країна-агресор не припинила атак: увечері п’ятниці,… Read More
Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив серію успішних ударів по критичній інфраструктурі ворога, завданих протягом останньої доби.… Read More
За інформацією синоптиків Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, завтра, у суботу, 9 травня 2026 року,… Read More
Поліцейські з’ясовують обставини масового отруєння ліцеїстів в Ізмаїльському районі Одеської області. Сімох п’ятикласників однієї зі… Read More
Ти живеш в Одесі й точно стикаєшся з англійською щодня. На роботі, в інтернеті, у… Read More
