Сотні одеських вулиць змінили назви за останні роки — і кожен раз це викликає одне й те саме питання: навіщо? Вулиця Костецька на Молдаванці дає на нього чітку відповідь. Вона існувала з 1838 року, отримала ім'я радянського генерала, який ніколи не був в Одесі, — і 2023 року повернула своє. Не нову назву. Стару.
Вулицю Генерала Ватутіна перейменували у Костецьку. Чому че зробили?
Ключові моменти:
Коли в місті перейменовують вулицю, перше питання завжди одне: а навіщо? Але саме конкретні випадки — не загальні декларації — дають зрозуміти логіку процесу, який триває і сьогодні.
Костецька — показовий приклад. За кожним подібним перейменуванням стоїть конкретна процедура: історико-топонімічна комісія, громадське обговорення, рішення ради. У цьому випадку — рішення № 1349-VIII від 19 липня 2023 року, якому передувало електронне голосування за розпорядженням міського голови № 176 від 24 квітня 2023 року.
Автор матеріалу Валерій Боянжу досліджує одеську топонімію системно — і показує не просто що змінилося, а чому це має значення.
«Слухайте, Король, – сказав молодий чоловік, – я маю вам сказати пару слів. Мене послала тітка Хана з Костецької. Ви знаєте тітку Хану з Костецької?»
«Я знаю тітку Хану з Костецької, – відповів Беня Крик, по кличці Король. – Що це за пара слів?»
Сто разів перечитую «Одеські розповіді» Бабеля, і ось тільки зараз зібрався написати «пару слів» про історію цієї вулиці.
Костецька – це на Молдаванці. Вулиця ця, коротенька, в пару кварталів, встигла побувати і Больничною, і Генерала Ватутіна. Про генерала – трохи нижче, а чому Больнична? А тому що зовсім недалеко – знаменита, існуюча з 1802 року в Одесі, Єврейська лікарня. А ще зовсім поруч – вулиця Госпітальна. А як Костецька вона вперше була згадана в 1838 році. Больничною її називали рівно через століття, в 1938-му. «Генеральське звання» їй присвоїли в 1964-му. А зараз, у ході процесу декомунізації топонімів, вона знову отримала ім’я великих забудовників цієї вулиці – родини Костецьких. Що ж, давайте вважати, що істина перемогла.
«Одеське життя» підготувало для своїх читачів Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено).
Далі — про генерала Ватутина (1901 – 1944). В принципі, прямої його зв’язку з Одесою не було, вулиці його ім’я присвоїли в рік 20-ї річниці його загибелі на фронті. Народився Микола Федорович у Воронезькій губернії, у багатодітній селянській родині. У 1920 році був мобілізований до Червоної армії, на території України його частина воювала проти загонів Махно і УНР.
З роками пішов його зріст по службі: він закінчив піхотну школу, потім військову академію ім. Фрунзе, а в 1937-му – Академію Генштабу.С зимы 1941-го – 1-й замначальника Генштабу по оперативним питанням і устрою тилу. З початком війни очолював штаби різних фронтів.
29 лютого 1944 року генерал армії Ватутин разом зі своїм супроводом виїхав на двох машинах в розташування 60-ї армії, в районі Рівного, щоб перевірити хід підготовки до чергової операції. Він був без супроводу свого взводу охорони, відправленого раніше по іншій дорозі.
При в’їзді в одне з сіл машини потрапили під обстріл УПА. Ватутин, вискочивши з машини, разом з офіцерами вступив в перестрілку, під час якої був важко поранений в стегно. Його доставили в госпіталь у Києві, через ускладнення (включаючи зараження крові) він помер 15 квітня 1944 року.
Тут слід привести думку з цього приводу Микити Хрущова: лікарі вважали, що слід застосувати пеницилін, але вони могли тоді зробити це тільки за згодою Сталіна, а Сталін заборонив.
«Мотив Сталіна був такий: пеницилін був не радянський (у нас його не було), а американський, і Сталін вважав, що пеницилін може виявитися зараженим: з США можуть послати заражений пеницилін, щоб ослаблювати наші сили, так що лікувати цим ліками такого великого військового діяча, як Ватутин – недопустимий ризик. Лікарі ж мені говорили, що якби йому був даний пеницилін, то це могло б повернути хід хвороби в інший бік і врятувати Ватутіну життя», – стверджував Хрущов.
До речі, з роками версія поранення Ватутина українськими націоналістами перестала бути монопольною. З’явилася версія, що ніякої засідки, влаштованої УПА, не було, а автомобіль Ватутина був обстріляний німцями, проривавшимися з оточення; саме так показано поранення Ватутина в кіноепопеї Юрія Озерова «Звільнення» (1971 рік). Підкреслюємо, що фільм був епохальний, і в його підготовці та створенні брали участь дуже компетентні військові історики.
Раніше ми розповідали про процес деколонізації Одеси на прикладі перейменування провулка Спартаківського на Пігорова.
Читайте також:
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
Якість асфальту та Одеса майбутнього: у мерії вирішили дізнатися думку містян. Зробити це можна через… Read More
Люди, які зазнали втрат через війну, можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для України.… Read More
У ніч на 24 березня 2026 року Головне управління розвідки (ГУР) України провело успішну операцію… Read More
Сьогодні вдень, у вівторок, 24 березня, в Одесі гасили велику пожежу в мікрорайоні Таїрова, де… Read More
Саф'янівська громада на Одещині повідомила про загибель 29-річного військовослужбовця Олександра Стояна, який віддав життя, захищаючи… Read More
В Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова готуються до виборів ректора. Голосування пройде 8… Read More