Одеса повертає вулицям справжню історію: приклад перейменування Ватутіна на Костецьку

Ключові моменти:

• Костецька — не нова назва, а повернення: вулиця так називалася ще з 1838 року
• Ватутін ніколи не був пов’язаний з Одесою — ім’я присвоїли в 1964 році, до річниці його загибелі
• Рішення прийняте після публічного електронного голосування, яке підтримала більшість містян
• Тем же рішенням, від 19 липня 2023 року, перейменували ще 14 одеських топонімів

Коли в місті перейменовують вулицю, перше питання завжди одне: а навіщо? Але саме конкретні випадки — не загальні декларації — дають зрозуміти логіку процесу, який триває і сьогодні.

Костецька — показовий приклад. За кожним подібним перейменуванням стоїть конкретна процедура: історико-топонімічна комісія, громадське обговорення, рішення ради. У цьому випадку — рішення № 1349-VIII від 19 липня 2023 року, якому передувало електронне голосування за розпорядженням міського голови № 176 від 24 квітня 2023 року.

Автор матеріалу Валерій Боянжу досліджує одеську топонімію системно — і показує не просто що змінилося, а чому це має значення.

Костецька – вулиця з «Одеських розповідей»

«Слухайте, Король, – сказав молодий чоловік, – я маю вам сказати пару слів. Мене послала тітка Хана з Костецької. Ви знаєте тітку Хану з Костецької?»

«Я знаю тітку Хану з Костецької, – відповів Беня Крик, по кличці Король. – Що це за пара слів?»

Сто разів перечитую «Одеські розповіді» Бабеля, і ось тільки зараз зібрався написати «пару слів» про історію цієї вулиці.

Костецька – це на Молдаванці. Вулиця ця, коротенька, в пару кварталів, встигла побувати і Больничною, і Генерала Ватутіна. Про генерала – трохи нижче, а чому Больнична? А тому що зовсім недалеко – знаменита, існуюча з 1802 року в Одесі, Єврейська лікарня. А ще зовсім поруч – вулиця Госпітальна. А як Костецька вона вперше була згадана в 1838 році. Больничною її називали рівно через століття, в 1938-му. «Генеральське звання» їй присвоїли в 1964-му. А зараз, у ході процесу декомунізації топонімів, вона знову отримала ім’я великих забудовників цієї вулиці – родини Костецьких. Що ж, давайте вважати, що істина перемогла.

«Одеське життя» підготувало для своїх читачів Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (оновлено).

Загадка смерті генерала Ватутина

Далі — про генерала Ватутина (1901 – 1944). В принципі, прямої його зв’язку з Одесою не було, вулиці його ім’я присвоїли в рік 20-ї річниці його загибелі на фронті. Народився Микола Федорович у Воронезькій губернії, у багатодітній селянській родині. У 1920 році був мобілізований до Червоної армії, на території України його частина воювала проти загонів Махно і УНР.

З роками пішов його зріст по службі: він закінчив піхотну школу, потім військову академію ім. Фрунзе, а в 1937-му – Академію Генштабу.С зимы 1941-го – 1-й замначальника Генштабу по оперативним питанням і устрою тилу. З початком війни очолював штаби різних фронтів.

29 лютого 1944 року генерал армії Ватутин разом зі своїм супроводом виїхав на двох машинах в розташування 60-ї армії, в районі Рівного, щоб перевірити хід підготовки до чергової операції. Він був без супроводу свого взводу охорони, відправленого раніше по іншій дорозі.

При в’їзді в одне з сіл машини потрапили під обстріл УПА. Ватутин, вискочивши з машини, разом з офіцерами вступив в перестрілку, під час якої був важко поранений в стегно. Його доставили в госпіталь у Києві, через ускладнення (включаючи зараження крові) він помер 15 квітня 1944 року.

Тут слід привести думку з цього приводу Микити Хрущова: лікарі вважали, що слід застосувати пеницилін, але вони могли тоді зробити це тільки за згодою Сталіна, а Сталін заборонив.

«Мотив Сталіна був такий: пеницилін був не радянський (у нас його не було), а американський, і Сталін вважав, що пеницилін може виявитися зараженим: з США можуть послати заражений пеницилін, щоб ослаблювати наші сили, так що лікувати цим ліками такого великого військового діяча, як Ватутин – недопустимий ризик. Лікарі ж мені говорили, що якби йому був даний пеницилін, то це могло б повернути хід хвороби в інший бік і врятувати Ватутіну життя», – стверджував Хрущов.

До речі, з роками версія поранення Ватутина українськими націоналістами перестала бути монопольною. З’явилася версія, що ніякої засідки, влаштованої УПА, не було, а автомобіль Ватутина був обстріляний німцями, проривавшимися з оточення; саме так показано поранення Ватутина в кіноепопеї Юрія Озерова «Звільнення» (1971 рік). Підкреслюємо, що фільм був епохальний, і в його підготовці та створенні брали участь дуже компетентні військові історики.

Раніше ми розповідали про процес деколонізації Одеси на прикладі перейменування провулка Спартаківського на Пігорова.

Читайте також:

• Чому в Одесі зникла вулиця Олеші і з’явилася вулиця Боровика
• Як в Одесі вулиця Новгородська стала вулицею Михайла Жука

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса