Новий закон про мови меншин: чи залишиться українська основною у всіх школах?

12 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про освіту мовами національних меншин, який став частиною переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Нові правила можуть вплинути й на Одещину, де є традиції вивчення болгарської та румунської мов, а також живе кримськотатарська спільнота.

Журналістка «Одеського життя» Тая Найденко проаналізувала його та розповідає, які школи зможуть отримати особливий статус, що зміниться для учнів і чому нововведення вже викликало суперечки серед політиків та мовних активістів.

Ключові моменти:

• Верховна Рада ухвалила закон, необхідний для просування України до ЄС.
• Спеціальний статус отримають школи, де понад половина учнів навчається мовою меншини.
• Діти зможуть вивчати майже всі предмети рідною мовою та обирати мову НМТ.
• Для Одещини зміни відкривають нові можливості, але залишають питання до їх реалізації.

Новий закон – умова для вступу України в ЄС

Фактично цей закон дозволяє створення шкіл, де дітей вчитимуть мовою національних меншин (якщо це мови ЄС) та корінних народів. Ні, російська мова до тієї категорії не входить, бо вона не є мовою ЄС.

Усе відбулося блискавично: у понеділок, 12 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 в цілому, і вже за кілька годин документ підписав Президент. Звідки такий поспіх? Бо ухвалення закону було ключовою вимогою Угорщини. В обмін на це Будапешт обіцяв розблокувати відкриття двох важливих переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС («Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність») на міжурядовій конференції. Відтак закон набув чинності вже у вівторок, 13 жовтня.

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк оголосила, що того ж дня всі держави – члени Європейського Союзу погодилися відкрити кластери 2 і 3 для євроінтеграції України.

Кого стосуються зміни: скільки шкіл в Україні відповідають новим критеріям

Для отримання спеціального статусу «заклад національної меншини» школа повинна відповідати чіткому критерію: понад 50% її учнів мають здобувати освіту мовою відповідної спільноти. За підрахунками Міносвіти, наразі в Україні цим вимогам відповідають лише 149 шкіл.

Здебільшого це угорськомовні заклади на Закарпатті (близько 100 установ). На другому місці – румуномовні школи, зосереджені переважно у Чернівецькій та Закарпатській областях. Також у Львові та на Хмельниччині фактично діють кілька польськомовних закладів освіти.

Для Одещини, де традиційно існували класи з поглибленим вивченням болгарської та молдовської (офіційно переведеної на румунську) мов, ці зміни теж актуальні та можуть призвести до появи нових класів та шкіл. З обережним ентузіазмом зустріли нововведення кримські татари, які мають в Одесі велику та згуртовану спільноту.

Що дозволять у нових національних школах?

Офіційна мета нововведення – дати змогу дітям однаково глибоко вивчати рідну національну мову та державну українську. Державна мова залишається основою освітнього процесу, проте в закладах зі спеціальним статусом віднині гарантується право використовувати мову меншини чи корінного народу «поряд із державною».

Раніше, в межах захисту української мови як єдиної можливої, для шкіл діяло чимало суворих обмежень, тому й нові послаблення довелося прописувати дуже детально. Відтепер у національних закладах офіційно дозволено використовувати рідну мову безпосередньо під час уроків та вільно комунікувати нею в приміщеннях чи на території школи, зокрема на перервах. Крім того, такі заклади отримали право офіційно використовувати особливий статус у своїй назві, дублювати рідною мовою внутрішню документацію та свідоцтва про освіту, а також мати двомовні вивіски та інформаційні написи.

З’являється також і важлива екзаменаційна пільга. Учні таких закладів зможуть самостійно обирати, якою мовою – рідною чи державною – отримувати завдання та складати випускні іспити (НМТ або ЗНО) з усіх предметів, окрім української мови та літератури.

Які предмети залишаться українською?

Новий закон скасовує фіксований перелік дисциплін, які раніше вимагали викладати виключно українською. Тепер у школах зі спеціальним статусом абсолютно всі предмети – від математики до фізики – дозволено викладати мовою меншини. Недоторканними залишилися лише два обов’язкових курси: «Українська мова» та «Українська література».

Проте перелік предметів українською можна буде розширити за бажанням. Якщо щонайменше дві третини батьків класу захочуть, щоб їхні діти вчили певні предмети державною мовою, вони можуть подати письмову заяву. Тоді школа зобов’язана перевести ці уроки на українську.

Як реагують мовні активісти?

Нардеп Володимир В’ятрович, ексголова Інституту національної пам’яті, сприйняв новий закон на диво спокійно. На своїй сторінці у Фейсбуці він зазначив, що вчасно встиг виправити разом із колегами найнебезпечніші положення законопроєкту. Наприклад, особливий статус отримають лише ті заклади, де понад 50% дітей навчаються мовами меншин, а не школи, у яких є один такий клас (як передбачала початкова версія). Документи в цих закладах можна буде дублювати мовами меншин, тобто робити це на додаток до української, а не замість неї. І освіта мовою меншини не поширюватиметься на класи й групи, де навчання ведеться українською.

«Я не вважаю цей проєкт корисним для нашої освіти. Але його ухвалення — прийнятна ціна за відкриття переговорних кластерів, – зазначив В’ятрович. – Водночас цей законопроєкт має стати частиною системної мовної політики, основою якої є утвердження і захист державної мови».

Як саме? Політик не пояснив.

Народна депутатка Оксана Савчук звинуватила «Слуг» у тому, що вони «торгують мовою на перемовинах».

Нардепка Соломія Бобровська зазначила, що не голосувала за це рішення, оскільки вважає, що «так само оперативно мали би розглянути і ухвалити законопроєкт №15412 про функціонування української мови як державної». Згаданий законопроєкт передбачає ще більшу підтримку української та посилення санкцій за порушення мовного законодавства.

Набагато емоційніше відреагувала пані Лариса Ніцой. Відома мовна активістка вже пообіцяла українцям, що через 10 років «ваші діти підуть на війну з Угорщиною!». Вона також нагадала, що ми маємо 18 мов національних меншин, а загалом в Україні проживають представники 130 національних меншин.

«Це буде мовний армагеддон! Це кінець української суверенності!» – зазначила Ніцой.

Втім, розмаїттям мов Одесу аж ніяк не налякаєш. А суверенітет нашої держави зараз виборюють справжні воїни на реальному фронті.

Чи є в Угорщині українські школи?

Найпалкіші захисники української мови вже виступають з вимогами запровадити дзеркальні заходи – тобто відкрити українські школи в Угорщині. Проте правда в тому, що подібні заклади там вже існують та активно розвиваються.

Станом на 2026 рік у Будапешті офіційно діють чотири українські школи та ще чотири філії в регіонах країни. Це повністю фінансовані угорською державою повноцінні заклади з п’ятиденним робочим тижнем. Навчання в них ведеться українською мовою, а угорську діти вивчають поглиблено.

За даними останнього перепису населення, в Угорщині постійно проживає майже 25 тисяч етнічних українців, більшість із яких визначає українську як рідну. Вони мають офіційний статус національної меншини та власне представництво в угорському парламенті. Крім того, ще понад 40 тисяч українців отримали в Угорщині статус тимчасового захисту через повномасштабну війну, що й підштовхнуло Будапешт до розширення української освітньої мережі. Таким чином, Угорщина вже пішла на ті ж самі кроки, яких вимагала від нас.

Головні виклики та ризики: з якими проблемами можуть зіткнутися українці

Закон прийнято поспіхом, тож чимало практичних питань ще доведеться врегульовувати на ходу. Наприклад, де знайти стільки викладачів з кожного шкільного предмета, які однаково вільно володітимуть як державною, так і мовою відповідної меншини? Як саме організують іспити для керівників таких закладів? Адже за законом директори зобов’язані підтвердити володіння мовою своєї нацменшини. Так само відкритими залишаються питання друку підручників та підготовки інших навчальних матеріалів.

Постає й суто технічна проблема: як перекласти специфічні наукові терміни та завдання (особливо з фізики чи математики) у тестах НМТ так, щоб не виникло двозначності? Перекладати все це доведеться професійно та в стислі терміни, щоб уникнути масових апеляцій та скандалів.

І зрештою, чи не спровокує це ще більший відтік молоді? Якщо випускник угорської чи румунської школи складе іспити рідною мовою, йому буде значно важче потрапити до українських вишів, де навчання ведеться виключно державною. Це може підштовхнути абітурієнтів до вступу в університети сусідніх країн ЄС. Чи, може, за національними школами згодом настане черга й вищої освіти?

Раніше ми розповідали що скандал через румунський клас було врегульовано та що насправді сталося в Орлівці?

Читайте також про болгарські школи на Одещині: хто їх відкрив і кого вони навчають.