Металеві птахи оселилися у трьох знакових місцях Одеси: що таке проєкт «Дотик неба»

Ключові моменти:

• У лютому 2026 року в Одесі представили міжнародний артпроєкт «Дотик неба».
• Автор інсталяцій — німецький художник, пілот і волонтер Гідо Хайсіг.
• Металеві птахи встановлені у трьох культурних локаціях міста.
• Проєкт є частиною ініціативи на підтримку України та реабілітації поранених військових.

Фоторепортаж підготовлений безпосередньо з місця події кореспонденткою «Одеського життя» Марією Котовою. Авторка особисто відвідала всі локації, де встановлено артоб’єкти, побувала на презентації проєкту.

Мистецька акція має міжнародний контекст і благодійну складову — вона спрямована на підтримку України та збір коштів для реабілітації поранених бійців. У створенні одеської частини проєкту взяли участь місцеві митці та військовослужбовці.

«Дотик неба»: птахи Гідо Хайсіга прилетіли в Одесу

У лютому 2026 року Одеса знову стала місцем, де мистецтво, біль і надія злилися в одне дихання. Німецький художник, пілот і волонтер Гідо Хайсіг привіз сюди свій проєкт «Дотик неба» — три металеві птахи, що сіли на старі одеські ковані ґрати. 

Вони не просто прикраса. Вони — символи. Символи душ, які торкаються неба. Символи свободи, яка не гине навіть під обстрілами. Символи пам’яті, яка іржавіє, але не зникає.

Гідо Хайсіг впевнений:

— Птах — це душа, яка вміє торкатися неба. Душі людей зустрічаються, як вітри в небесах, і кожна зустріч залишає світло усередині. Минуле та майбутнє переплітаються в польоті, і справжня мудрість — відчувати цю мить.

Саме це світло він і приніс в Одесу. Металеві птахи зроблені з металу, який з часом покривається іржею. Гідо навмисне не захищає їх від дощу й вітру. Він порівнює це з тим, як розчиняється душа в пам’яті: спочатку яскрава, потім тиха, але завжди присутня. 

В проєкті прийняв участь відомий одеський скульптор

Проєкт став можливим завдяки одеській команді — фотографу Олександру Якимчуку та бійцю ЗСУ, митцю Кирилу Максименку. Вони разом шукали метал: старі ковані ґрати віддали мешканці одного з будинків міста, після реконструкції двору. Інші деталі знайшли на міському звалищі — викинуті металеві стійки з витими художніми елементами. З них народилися птахи.

Де в Одесі встановлені металеві птахи

Три локації прийняли «Дотик неба»:

Музей західного та східного мистецтва

Національна наукова бібліотека

Галерея «Artodesa» у Літньому театрі Міського саду

Усі ці місця одразу відгукнулися на ініціативу — бо в Одесі завжди знаходять відгук щирість і прагнення до свободи творчості. Проєкт став частиною міжнародної культурологічної ініціативи «Дотик неба», спрямованої на підтримку України та збір коштів для реабілітації поранених бійців. 

Кожна пташка — це ще один дотик до неба, ще один доказ, що навіть у найтемніші часи можна створювати світло.

Це не просто артоб’єкти. Це розмова. Про дружбу між народами, які не здаються. Про пам’ять, яка іржавіє, але не ламається. Про надію, яка прилітає навіть у найтемніший час. 

Глибинний сенс проєкту

«Дотик неба» — це про те, що в Одесі завжди є місце для світла. Навіть коли небо сіре, а земля здригається від вибухів. Навіть коли зима здається безкінечною. 

Три птахи Гідо Хайсіга сіли на старі ґрати. І тепер вони дивляться на нас. І ми — на них. І в цьому погляді — вся правда про те, чому ми досі стоїмо. І чому ми ще злетимо.

Весна вже близько. І птахи її відчувають першими. Вони сидять на ґратах, іржавіють під дощем, але не падають. Як і ми. Як і Одеса. Як і Україна. Вони — наші. І вони летять.

Раніше ми показали Лютий по-одеськи: сльози з гілок, відлига та слизькі тротуари (фоторепортаж).

Та як студенти провели благодійний ярмарок у своєму коледжі – Одеський Колодій зігрів вдячністю: на ярмарку підтримали енергетиків та військових (фоторепортаж).

Фото авторки