Квіти, ікони й навіть раки: що створює майстриня з півдня Одещини зі смоли (фото)

Ключові моменти:

• Анна Коваль почала працювати зі смолою під час війни.
• За чотири роки майстриня створила близько 30 годинників.
• Квіти для композицій вона сушить і зберігає спеціальним способом.
• Один стіл зі смоли проходить загалом 19 етапів виготовлення.

У майстерні Анни Коваль у Арцизі звичайні речі отримують зовсім інше життя. Квіти, дерево, трави й навіть лимони майстриня перетворює на незвичайні композиції, які назавжди залишаються всередині прозорої смоли. А в самому Арцизі вже жартують: побачили гарну квітку — несіть Анні.

Журналістка «Одеського життя» Вікторія Лісецька поспілкувалася з майстринею та дізналася, як випадкове захоплення перетворилося на справу, замовлення з якої розходяться далеко за межі Одещини. Анна розповіла, чому особливого настрою потребує робота над іконами, як створюються столи зі смоли та чому вона досі зберігає свої перші невдалі роботи.

Чому привабила смола?

У маленькому містечку Арциз, що на Одещині, мешкає Анна Коваль. У неї дуже незвичне хобі – вона робить красу з епоксидної смоли. ЇЇ роботи стали популярними не тільки в Арцизькій громаді, а й на Одещині та навіть за межами України.

Спочатку це був просто посуд для друзів, а сьогодні в її колекції – ікони, картини, годинники і навіть меблі.

– Я побачила годинники «Україна» в інтернеті й загорілася. Придбала одразу три годинники, смолу та лише три кольори: чорний, бежевий і бірюзовий. Почала вчитись по відеороликах. Пробувала, помилялась і починала з початку, – згадує майстриня.

Чоловік Павло підтримав дружину та допоміг облаштувати майстерню.

– Павло замовив мені робочий стіл, інструменти, матеріали. Якби він не вірив у мене, можливо, я б зупинилася, – каже Анна.

Годинник зі смоли – для вірменського ресторану

Свої роботи Анна спочатку просто дарувала друзям, знайомим. Першим замовленням став годинник «Україна»: його попросила зробити подруга Анни Олена.

– Я дуже хвилювалася, адже в мене повірили і я мала виправдати сподівання. Коли прийшла на ринок віддати годинник, то неочікувано навколо зібралися люди – вони зацікавилися моєю роботою, – згадує Анна.

Відтоді почалися замовлення – за чотири роки дівчина зробила лише годинників близько 30.

Одним із випробувань став чорний годинник із золотим обідком для вірменського ресторану в Одесі.

– Дуже боялася братися за цю роботу, адже чорний колір – найскладніший у цій справі. Видно кожну порошинку, найдрібніший недолік, – згадує Анна.

Коли замовник сказав, що не очікував такого крутого результату, Анна зрозуміла, що із викликом впоралася.

Варіантів виробів – безліч: і лимони, і ікони

Особливого настрою потребує робота над іконами.

– Це приносить спокій. Я повністю занурююсь у цей стан. Потрапляю у майстерню, і світ зупиняється, – розповідає дівчина.

Зараз Анна взялася за створення столів зі смоли.

– Чесно кажучи, довго вагалася, але пів року тому вирішила: пора. Купила шліфувальну, полірувальну машинки, інструменти, і почала, – каже Анна.

Створення столу – процес непростий. Спочатку потрібно відшліфувати деревину, обробити її, викласти композицію, залити смолою. Потім знову відшліфувати і залити. Загалом процес виготовлення одного столу проходить 19 етапів.

– Мої столи зроблені так, щоб було зручно і під ноутбук, і під каву. Варіантів композицій безліч: із квітами, лимонами, навіть, якщо хтось забажає, – із раками.

Особливо тішить, коли замовник покладається на її смак.

– Коли людина каже: «Я вам довіряю», все – я вся в процесі, у «світі смоли».

Маєте квіти – перетворіть їх на смоляне диво

– В Арцизі вже всі знають, що гарну квітку потрібно нести мені, – усміхається Анна. – Я повсякчас шукаю очима те, що можна залити у смолу.

Квіти майстриня спочатку витримує у воді, щоб вони набралися вологи. Потім засипає силікатним гелем і сушить два-три дні. Якщо результат влаштовує, квіти відправляються у коробочки для зберігання, які Аня дістає, коли розпочинає нову роботу.

– Спочатку роблю макет: викладаю дерево, квіти, трави. Коли композиція подобається, переношу її у форму і починаю процес заливання смолою.

Чи для всіх майстер-класи?

– Мені дуже подобається проводити майстер-класи – очі дівчат горять, вони слухають дуже уважно і радіють результатам. І я разом з ними, – каже Анна.

Для дітей майстер-класи вона не проводить.

– При роботі з епоксидною смолою потрібно користуватися масками та рукавичками – при нагріванні проходить процес випаровування. Тому я категорично проти роботи з цим матеріалом дітей до 18 років. Безпека насамперед, – наголошує Анна.

Замість солодощів – подарунок мамі

Перший свій ярмарок Анна пам’ятає дуже добре: запросив майстриню Павло Гафінець, власник кінного двору біля Арцизу.

– У той день йшов дощ, я так хвилювалася, чи варто їхати, але Павло сказав: «Потрібно заявляти про себе, немає чого боятися». Отже поїхала і успішно продала роботи, – згадує Анна.

Відтоді її стали запрошувати на ярмарки в Болград, Татарбунари інші містечка Одещини. Ярмарки ж на підтримку ЗСУ для неї є найголовнішими.

– Саме на одному з них хлопчик виграв у конкурсі гроші і купив у мене ікону Ісуса Христа для мами. Це було так зворушливо, адже він міг витратити виграш на солодощі, а він купив ікону, – розповідає Анна. – На пам’ять я подарувала йому та його братику і сестричці іграшки зі смоли.

Перші роботи – на згадку

Роботи Анни Коваль купують не лише на Одещині. Вони вже є у Німеччині, Італії, Польщі, Вірменії та навіть у Марокко. У планах дівчини – стати майстром з виготовлення інтер’єрних столів.

Робота зі смолою має низку нюансів – є багато її видів, важливо дотримуватись грамовки барвника, температурного режиму, щоб не перегріти та не перехолодити смолу.

– Перші свої роботи, які виходили не надто вдалими, я досі зберігаю в коробці. Це нагадування про те, що я не здалася, – каже Анна Коваль.

 

Довідка ОЖ
Епоксидна смола – полімерний матеріал, що після змішування із затверджувачем переходить із рідкого стану у твердий. Вона стійка до вологи та здатна зберігати найдрібніші деталі всередині виробу.

Нагадаємо, в Арцизі нарешті ремонтують автостанцію: вона роками стояла занедбаною.

Раніше ми розповідали як дівчина з Одещини перетворила картонну коробку на музей народних скарбів.

Читайте також: Авторські сири, ляльки, та ведення весіль: як жінки на Одещині заробляють на хобі

Фото авторки