Куяльницька громада на півночі Одещини поєднує давню історію, гарну природу, гастрономічні традиції та сучасні економічні ініціативи. Тут розвивають зелений туризм, запускають індустріальний парк і шукають інвесторів, попри війну та обережність місцевих підприємців.
Ключові моменти:
Цей матеріал народився під час візиту журналістки «Одеського життя» до Куяльницької громади Одещини та її розмови з заступницею голови громади Софією Ходюк, яка займається економічним розвитком території, залученням інвестицій і пошуком нових можливостей для сіл.
Але ми показуємо громаду не лише через цифри, а й через її історію, настрій та ритм життя. Це дозволяє побачити ширшу картину — як невеликі села на півночі Одещини шукають свій шлях у сучасних умовах.
У центрі уваги — діючи ініціативи: «зелені садиби», гастрономічні маршрути, локальні фестивалі, спроби розвивати переробку та створення індустріального парку.
Під час роботи над статею ми також звернулися до Плану відновлення громади, створеного за участі українських експертів і за підтримки Програми розвитку ООН, щоб зрозуміти, як ці локальні історії вписуються у більшу стратегію — від енергоефективності до розвитку малого бізнесу.
Софія Ходюк – заступниця голови Куяльницької громади з економічних питань. Координує реалізацію Плану відновлення та розвитку громади, зокрема, створення індустріального парку «Р-33». Відповідає за залучення інвестицій та впровадження інноваційних економічних ініціатив для розвитку сільських територій. Бере участь у діяльності, спрямованій на підвищення ролі жінок у місцевому самоврядуванні.
Куяльницька громада – чудовий край Подільщини в Одеській області. Тут, у верхів’ях степових річок, сходяться вододільні шляхи, з яких три мають велике значення: вододіл трьох басейнів – Дністра, Південного Бугу, Чорного моря. Ці три напрямки відомі понад чотири тисячі років.
Очолює громаду Сергій Паламарчук і вона має що показати та чим здивувати любителів зеленого туризму. Тут збереглися сліди курганів кіммерійців, скіфів, сарматів. Готи, гуни, слов’яни (анти, уличі, тиверці), угри, а потім печеніги, половці віднаходили тут потрібне для підготовки до далеких походів на Південь та Захід. Десь на цій території, зазначають краєзнавці, існувало літописне місто племені Тиверців – Пересічен.
На території краю залишилися старовинні будівлі – панські садиби та хати з очеретяними стріхами.
На мандрівників чекають парк Юревичів у Нестоїті, палац Леонтовичів у Косах, садиба Маслінського у Вишневому, «Казковий сад» у Борщах, економія Євгена Чикаленка в Перешорах. А село Коси ще розкаже про першу на українському півдні школу лірників – музикантів, які грали на колісній лірі.
У громаді ви отримаєте справжнє задоволення від тиші та традиційних автентичних страв. Вас можуть навчити готувати все: від українського борщу до чеських кнедлів, пекти хліб, книші й вертути, плацинди та паляниці, їздити верхи на конях на місцевому іподромі.
– Ще до великої війни ми розробили програму розвитку зеленого туризму. Одним із напрямів стала розробка бази даних «Зелена садиба», до якої внесено дані людей, які готові приймати у себе мандрівників, тобто створювати «зелені садиби», вкладаючи в них кошти та отримуючи зиск, – розповідає заступниця голови Куяльницької громади Софія Ходюк.
Чимало місцевих жителів вже взяли участь у проєкті під час проведення у громаді фестивалю «Зерно».
Через коронавірус фестиваль відбувся онлайн. Але був запущений пілотний проєкт, в рамках якого команда відвідала громаду, щоб показати людям, як працює зелений туризм. Гості залишалися ночувати у «зелених садибах», і їхні власники отримали зиск від прийому туристів. Цей проєкт мав працювати і під час фестивалів борщу. Проте загроза атак змусила проводити одноденні заходи.
Будучи великою аграрною громадою, тут всерйоз задумались над розвитком сільського господарства, надаючи підтримку дрібним фермерським хазяйствам. Ставка робиться на стимулювання вирощування стійких культур та розвиток переробної промисловості, об’єднання дрібних виробників.
– На жаль, наші фермерські господарства тривалий час не займалися переробкою власної продукції, що значно збільшило б прибуток та позитивно вплинуло на економіку господарств та регіону загалом. Наразі ми завершуємо підготовку механізму закупівлі обладнання для міні-пекарень та олієнь. Працюємо з фермерами щодо відкриття переробних міні-підприємств, – розповідає Софія Ходюк.
Але, як вона зазначає, процес йде важкувато. Жителі Куяльницької громади побоюються вкладати і свої кошти, і грантові. В інших громадах не бояться ризиків, фермери із сусідніх громад звертаються до Софії Ходюк по допомогу з оформленням документів.
– Не треба чекати, що прийде великий інвестор, надасть кошти і тоді ми заживемо. Треба самим прагнути покращити свою економіку, – впевнена пані Софія.
Незважаючи на атаки та блекаути, громада розвивається. Саме з метою розвитку туризму та збереження спадщини тут створили туристичний проєкт «Ягорлицький ключ», що охоплює етно-гастротури, еко- та агротури.
Сам Ягорлицький ключ ташується на вододілі трьох басейнів – Дністра, Південного Бугу, Чорного моря і є частиною передмістя одного з найбільших міст Одещини – Подільська.
Саме в рамках цього проєкту відбулося кілька благодійних фестивалів борщу. Громада дивувала 15 унікальними рецептами борщу від старостинських округів. А унікальний «білий борщ» був занесений до списку нематеріальної культурної спадщини Одещини.
Фестиваль припав до душі всім, сюди приїжджали іноземні гості, і зрештою він став щорічним.
– Думаємо робити фестиваль кількаденним, щоб люди залишались у громаді з ночівлею, аби краще пізнати наш славний край. Звичайно, проводити такі масштабні заходи під час війни тривожно і складно, адже переживаємо за безпеку людей. Дякуючи іноземним інвесторам, ми забезпечені генераторами, тож відсутність світла не є проблемою, – розповідає Софія Ходюк.
Жіноча команда ініціювала План відновлення Куяльницької громади. Головними пріоритетами визначили розвиток малого бізнесу, енергоефективність та безпеку. В роботі групи взяли участь експерти Агенції відновлення та розвитку та Агенції регіонального розвитку Одещини.
– Ми сформулювали перелік найважливіших проєктів і винесли його на голосування. Люди активно долучилися до обговорення. Представники профільних управлінь громади надали свої пропозиції щодо проєктів відновлення та розвитку громади. За сприяння програми ПРООН в нашій громаді розробили План відновлення і згодом ми потрапили в десятку пілотних громад, які отримали допомогу від міжнародних партнерів, – розповідає пані Софія.
Найбільшу підтримку населення знайшли економічні проєкти, зокрема, створення індустріального парку «Р-33».
Індустріальні парки – це спеціально облаштовані території, на яких підприємства отримують доступ до інфраструктури, пільг та підтримки від держави. Вони дозволяють підприємцям концентрувати виробництво в межах однієї ділянки, економити ресурси та створювати робочі місця.
Ця ініціатива діє в Україні з 2012 року. На Одещині таких парків чотири: «Подільськ» на півночі області, «Екопорт» у Нових Білярах, «iPark» у Візирці та «Р-33» у селі Борщі Куяльницької громади. «iPark» виключили з держреєстру через відсутність інвесторів.
За словами Софії Ходюк, індустріальний парк уже має комунікації, електропостачання, воду та готові будівлі. Крім того, на території парку є залізнична гілка, що значно покращить логістику.
Парк розташований на площі у десять гектарів. Проєкт передбачає значні інвестиції – майже 500 мільйонів гривень.
Роботу індустріального парку планували запустити цього року, але воєнні ризики стримують німецьких та інших інвесторів, які зацікавились проєктом.
Пані Софія каже, що керівництво громади прагне залучити якнайбільше людей до участі у реалізації різних проектів. Тож тут активно ведеться навчання тих, хто хоче серйозно зайнятися фермерством та бізнесом.
Куяльницька сільська територіальна громада створена 24 липня 2017 року в рамках адміністративно-територіальної реформи. Розташована в Подільському районі Одеської області, адміністративний центр – село Куяльник.
Громада утворена шляхом об’єднання 18 сільських рад. До її складу входять 58 населених пунктів. Населення: 27 649 осіб.
«Ягорлицький ключ» – історична назва володінь князів Любомирських у 17-18 століттях, центром яких були села на прикордонній для Речі Посполитої річці Ягорлик.
Раніше ми розповідали про те, як виглядає стара Балта сьогодні, історію міста у його старовинних будинках.
Нагадаємо й про село купоранців – Рівне, з якого виходять артисти, спортсмени і підприємці.
Читайте також про азербайджанця та українку, які живуть разом 43 роки та поєнали у родині дві культури.
Газова плита залишається одним із найзатребуваніших кухонних приладів завдяки миттєвому нагріванню та точному контролю полум'я.… Read More
Після нещодавньої публікації «Одеського життя» про жалюгідний стан державного символу на Куликовому полі ситуація змінилася.… Read More
Ринок мобільних товарів продовжує активно розвиватися, формуючи високий попит на супутні пристрої. Read More
Візит до румунських Яссів приніс Одесі критично важливі генератори, гуманітарну підтримку та перші кроки до… Read More
Перейменування провулка Спартаківського в Одесі відбулося ще у 2024 році, однак цей випадок залишається показовим… Read More
Трамп, Птушкін чи Сагайдачний — одесити активно пропонують, ким замінити Пушкіна біля міськради. За два… Read More
