Криза ООН: чому сьогодні Організація Об’єднаних Націй неспроможна протистояти війнам?

Про це «Одеське життя» й поговорило з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим.

Для чого створювалась ООН?

ООН створили 24 жовтня 1945 року, після закінчення Другої світової війни, щоб її члени «об’єднали сили для підтримки міжнародного миру та безпеки» та змогли жити «у мирі одне з одним, як добрі сусіди». Це прописано у Статуті організації, а для виконання цих задач створено Раду Безпеки ООН. 

Чи ООН колись втручалася у війни?

За Статутом Радбез ООН повинен розглядати всі спірні питання між країнами, роз’єднувати сторони конфліктів за допомогою миротворчих сил, або накладати санкції на країни, що вчиняють агресію. У крайньому разі Радбезу дозволяється навіть розпочати воєнні дії проти країни-порушника. Відтак, організація втручалася у Корейську війну 50-х, війну у Конго 60-х і вторгнення Іраку у Кувейт на початку 90-х років.

Зараз – тільки «стурбованість»

Сьогодні о бездіяльності ООН не говорить хіба що ледачий. І якщо стосовно України організація хоча б приймає деякі резолюції та звинувачує у них росію в агресії, то у випадку з Ізраїлем Радбез навіть не зміг засудити жорстокий напад ХАМАСу, бо не всі 15 країн-членів на це погодилися.

«Створення Ізраїлю колись було, напевно, одним з найбільших досягнень ООН, а тепер це один з камінів спотикання», – зазначає політолог-міжнародник Максим Несвітайлов.

Ситуації в Україні й Ізраїлю – не однакові

На думку Несвітайлова, Україна отримує все ж таки більше уваги від ООН.

«Україна має вигіднішу позицію, ніж Ізраїль, бо ми знаходимось вище в індексі співчуття. Нам приділяють більше уваги просто через те, що ми «біла», європейська країна. Про геноцид українців говорять більше, ніж, на приклад, казали про геноцид курдів або уйгурів. Це завжди викликає більше стурбованості, як би цинічно це не звучало», – каже політолог.

Але всупереч тому, наскільки сильно ООН «стурбована» ситуацією, вона досі не в змозі зупинити жахливі дії терористів-агресорів.

Чому Організація Об’єднаних Націй безпорадна?

На думку політолога-міжнародника, система роботи Радбезу ООН була створена на реаліях XX століття й відображала інтереси 5-ти країн-лідерів того часу – США, Великобританії, Франції, СРСР та Китаю. Але зараз ця система віджила своє й потребує реформування.

«5-ть постійних членів Радбезу не обираються голосуванням, їх цього статусу не можна позбавити. Це, по суті, певний авторитарний режим ООН», – вважає Несвітайлов.

Через «авторитарне» право вето будь-яка з цих 5-ти країн може загальмувати гострі питання, що потребують розв’язання. Ветування рф заважає ООН втручатися у російсько-українську війну.

Чому росію не позбавлять права вето?

Вимогу позбавити росію права вето ще у 2022 році оформили в електронну петицію – зараз її підписали 372,5 тисячі осіб з необхідного пів мільйона. Але жодна петиція не допоможе у цьому питанні, бо це справа суто політичної волі, вважає Максим Несвітайлов.

На думку політолога, позбавлення росії права вето стане прецедентом, якого уникають інші країни. Якщо таким чином покарають рф, то далі це право, ймовірно, зможуть забрати й у решти постійних представників Радбезу – а це, звісно, не вигідно жодної з країн.

«У США, наприклад, теж є багато геополітичних інтересів, які вони у тому числі реалізують через несанкціоновані інтервенції. Поки в них є право вето, їм ніхто не завадить», – пояснює експерт.

Присутність рф в ООН взагалі законна?

За Статутом у Радбезі ООН знаходився саме СРСР, а не росія. Рф потрапила до ООН як «спадкоємець» СРСР, а не проходила процедуру вступу, як всі незалежні країни. Є й ще одна юридична колізія.

«Росія виступає агресором, і це визнано всіма міжнародними інституціями, її президент знаходиться у розшуку Міжнародним кримінальним судом, і саме ця країна досі перебуває в Раді Безпеки ООН», – пояснює міжнародник Максим Несвітайлов.

Але позбутися росії не так просто, у тому числі через бюрократію. Будь-які зміни у Радбезі вимагають внесення поправок до Статуту ООН, а це є великою проблемою для неповороткої організації. І до того ж: якщо ООН визнає, що агресор знаходиться в організації незаконно, що робити зі всіма його рішеннями та ветуваннями рф?

Чи є від ООН хоч якась користь?

Попри те, що ООН не може оперативно втручатися у воєнні дії, її робота буде дуже корисна після закінчення війни, вважає Максим Несвітайлов. Саме ухвалені ООН резолюції та задокументовані нею злочини росії підуть в основу трибуналу над агресором.

«Робота ООН має значення на перспективу, в юридичній площині, бо ООН все ще відіграє велику роль в системі міжнародного права», – каже Несвітайлов.

На думку експерта, ще одна сильна сторона ООН – це гуманітарна сфера. За перші 6 місяців війни ООН допомогла 7-ми млн українців. У 2022 році організація надала Україні гумдопомоги на 4,5 млрд доларів, а за весь 2023 рік має виплатити ще 3,9 млрд доларів.

До того ж є місця, де ООН все ж таки позбавилася присутності росії. 7 квітня 2022 року Генасамблея ООН призупинила членство росії в Раді ООН з прав людини (за це проголосували 93 зі 175 країн-членів). А згідно з голосуванням у жовтні 2023 року, рф не повернеться туди як мінімум до 2027 року.

Яке в ООН майбутнє?

На думку Максима Несвітайлова, ООН очікує або тотальна реорганізація, або зникнення, або занепад. При повному реформуванні Радбез ООН повинен буде змінити систему ветування на більш справедливу. В іншому випадку на зміну ООН може прийти наступна інституція, так само як колись ООН прийшла на зміну Лізі Націй.

Але існує й такий варіант, при якому миротворчі функції ООН на себе можуть взяти сторонні організації.

«Я бачу тенденцію до створення менш глобальних об’єднань на рівні регіонів (наприклад, G7 чи BRICS). Мені здається, вони відіграватимуть головну роль і саме там вирішуватимуться якісь більш конкретні речі. А ООН залишиться місцем для пишномовних дискусій», – вважає політолог-міжнародник.