Як майстриня з Кулевчі все життя шиє ковдри з вовни

З часом Фекла стала визнаною майстринею з виготовлення вовняних ковдр. Від замовлень не було відбою. І їй довелося поєднувати професію кухаря з ремеслом швачки.

— Коли я була маленькою, до нас у будинок приходили тітоньки і шили мені придане: теплі, красиві, повітряні ковдри. Я дивилася, як вони це роблять, і так поступово навчалася. А перед своїм весіллям самостійно пошила першу ковдру. Потім ми зі свекрухою шили посаг для її дочок, — зазначила майстриня.

Ковдри для правнуків

Бессарабська болгарка вже пошила ковдри для доньки, онуків, багатьох сусідів та друзів, а тепер дійшла черга до правнука.

Процес створення такої ковдри складається з кількох етапів.

Постирати шерсть. За словами Фекли — це найскладніше.

— У літні місяці я перу одну тонну вовни. Ви не уявляєте, як це складно! Решту пори року — шию, — ділиться майстриня.

Шиття — теж далеко не просте заняття. Однією голкою, стібок за стібком, годинами безперервно.

— Мої ковдри – це повністю ручна робота. На швейній машинці робиться лише основа для ковдри. Потім я кладу шерсть у цю основу, перевертаю, сідаю і починаю шити. Так з-під голки починають з’являтися різні візерунки. В середньому на одну ковдру потрібно 11 годин. Раніше я багато шила, зараз, через вік, вже менше, але й на тому спасибі. Моя робота має подобатися людям і зроблена має бути на совість, щоб і 20, і 30 років служити їм, — розповідає майстриня.

Читайте також: Як уродженка Одещини допомагає ЗСУ перебуваючи у Польщі