Двісті посмішок для кожного: Ренійський парад ляльок викликав фурор

Співробітникам історико-краєзнавчого музею Рені та його численним друзям вдалося зібрати понад двісті експонатів. Багато ляльок, які принесли в музей жителі міста, немов прибули з поля бою. Організатори виставки протезували кінцівки, проводили пластичні операції, шили спеціальні костюми, які могли, з одного боку, приховати окремі недоліки, з іншого — надавали ляльці нового образу.

Ляльки на виставці різні-різні: відновлені фабричні, авторські, інтер’єрні, що радують око яскравими фарбами.

— Я знав, що в нас у місті деякі майстрині створюють ляльок, але не здогадувався, що навіть така серйозна жінка, як Ніна Василівна Корабельникова, головний бухгалтер Ренійської філії «Адміністрації морських портів України», фахівець із сорокарічним стажем, теж займається ними! — не приховував свого здивування заступник голови Ренійської громади Іван Стадніков.

— Виготовленням ляльок я займаюся не так давно, усе почалося з мого онука, який повідомив, що до школи ще вчора потрібно було принести виріб, — розповідає про своє хобі Ніна Корабельникова. — До речі, за роботу нам учитель поставив дуже низьку оцінку — четвірку за 12-бальною системою. Але з тієї роботи почалося моє захоплення. У мене немає спеціальної освіти, я не художник з костюмів і не дизайнер, я все роблю інтуїтивно. Створення ляльок — це релакс у наш важкий час і можливість подарувати оточуючим добрий настрій.

Вчитель Ренійського ліцею №2 Оксана Кулешова декоративно-прикладною творчістю займається на професійній основі та захоплює цим своїх учениць. Її напрямок роботи — українська лялька-мотанка, яка вважається оберегом оселі та родини. Оксана Євгенівна намагається через ляльку-мотанку показати все розмаїття українського національного костюма.

Авторські інтер’єрні ляльки в національних стилях — «коник» директора Ренійського музею Галини Маратаєвої. Вона займається їх виготовленням понад тридцять років, вони мають великий попит, оскільки відображають колорит національних костюмів.

Мешканка Рені Наталя Стойловська, яка працює в магазині біжутерії, захопилася виготовленням в’язаних ляльок, а мешканка села Орлівка Лариса Барчук шиє м’яку іграшку з клаптів. Але якою б не була техніка, кожна лялька викликає лише одну реакцію — усмішку. Двісті ляльок експозиції — двісті посмішок кожного відвідувача. Лікувальна вийшла виставка в наш воєнний час. І в того, хто пропустив відкриття, до 5 квітня ще є можливість її відвідати й отримати свою порцію позитивних емоцій.

Читайте також: Ляльки наших бабусь: як дослідниця з Одещини відтворює традиції минулого