Депутати хочуть унеможливити журналістські розслідування: що кажуть медійники та влада

Ключові моменти:

• Якщо Верховна Рада прийме закон 14057, журналісти можуть потрапити під суди за публікації, які порушують принцип презумпції невинуватості, оскільки вироки часто затягуються на роки.
• Новий закон дозволить вимагати надвелику компенсацію за будь-яке суб’єктивне оцінювання, яке може бути сприйняте як “приниження гідності” чи інший вид моральної шкоди.
• Інформацію можна буде видаляти за запитом, якщо вона, на думку запитувача стане “неактуальною”. Це може призвести до зникнення важливих матеріалів, які свідчать про корупцію чи інші злочини.
• Закон у разі прийняття дозволить блокувати доступ до інформації, що може призвести до самоцензури та тиску на медіа.

Побоювання журналістів: що кажуть у Bihus. Info та Інституті масової інформації

Заборона на розслідування до вироку суду: загроза знищення журналістських розслідувань

Журналісти висловлюють побоювання, що новий закон заборонить проводити розслідування до вироку суду. Презумпція невинуватості може стати підставою для судових позовів проти медіа, якщо розслідування стосуються осіб, що ще не отримали судового вироку.

Як зазначають журналісти у матеріалі Bihus.info, це фактично заблокує публікацію важливих журналістських матеріалів:

“Якби ми чекали вироку суду, перш ніж розповісти про корупційні схеми, виби ніколи не дізналися ні про оборонку Гладковського, ні про електростанції Шурми, ні про мʼясо Колюбаєва, ні про дрони Розенблата, ні про ‘яйця по 17’ — та взагалі ні про що.”

Моральна шкода: потенціал для зловживань і судових позовів

Другим важливим моментом є можливість вимагати компенсацію за моральну шкоду через публікації, які не відповідають чиїмось суб’єктивним стандартам.

Законопроєкт пропонує, щоб навіть оціночні судження, які можуть бути вражаючими або критичними, можна було трактувати як “приниження гідності”, якщо таке враження залишиться у фігурантів публікацій.

Це, за словами журналістів, може призвести до численних судових позовів за будь-які публікації, що є важливими для суспільства, але мають негативний відгук у фігурантів публікацій.

“У разі прийняття цих змін журналісти будуть змушені працювати у постійному страху перед судовими позовами, адже суб’єктивне оцінювання будь-якої ситуації може бути трактоване як приниження гідності”, – наголошують розслідувачі.

“Право на забуття”: видалення матеріалів за суб’єктивним рішенням

Третім важливим моментом є пропозиція введення “права на забуття”. Якщо закон буде ухвалено в чинній редакції, будь-яка особа зможе вимагати видалення інформації, яка, на її думку, стала неактуальною або втратила суспільний інтерес.

У цьому випадку журналісти і медіа можуть бути змушені видаляти матеріали, які мають важливе суспільне значення, якщо фігурант вважає їх застарілими чи некорисними для нього. Захисники свободи слова побоюються, що це право може стати інструментом цензури та для великих корпорацій чи чиновників, які можуть вимагати видалення критичних матеріалів, навіть якщо вони правдиві.

Як зазначають у Bihus.info:

“Заблокувавши або видаливши важливу інформацію про корупційні схеми, можна приховати правду від суспільства, і це стане серйозним ударом по журналістській етиці.”

Блокування доступу до публікацій: загроза цензури та самоцензури

Ще одне побоювання журналістів стосується механізму блокування доступу до публікацій. Спільноти медіа бояться, що цей інструмент може бути використаний для тиску на незалежні ЗМІ та цензури. Законопроєкт дозволяє заблокувати доступ до матеріалів, які порушують права особи. У результаті цього журналісти можуть бути змушені відмовлятися від публікацій або навіть закривати доступ до своїх ресурсів.

“Механізм блокування доступу може стати надзвичайно потужним інструментом для впливу на незалежні медіа, особливо коли це стосується критичних матеріалів, що викривають корупцію,” — наголошують журналісти.

Коментарі голови Верховної Ради Стефанчука

Спікер парламенту Руслан Стефанчук відповів на ці побоювання, наголошуючи, що зміни в законодавстві спрямовані на захист прав громадян і не порушують свободу слова.

Презумпція невинуватості:

Стефанчук запевнив, що нові правила не забороняють журналістам проводити розслідування, але додають важливу норму щодо дотримання презумпції невинуватості.

“Цей законопроєкт не забороняє журналістам проводити розслідування, — запевнив Стефанчук. — Презумпція невинуватості є основою правової системи. Ми лише гарантуємо, що особа не буде визнана винною до того, як це підтвердить суд.”

Спікер пояснив, що журналісти можуть публікувати матеріали про корупцію чи інші правопорушення, однак не повинні робити висновки про вину без винесення судового вироку. Це допоможе уникнути ситуацій, коли публікація матеріалів про можливі правопорушення може спровокувати судовий процес через порушення презумпції невинуватості.

Моральна шкода:

Коментуючи побоювання щодо потенційних зловживань через нову норму щодо моральної шкоди, Стефанчук наголосив, що її застосування буде регулюватися чітко визначеними правилами.

“Моральна шкода — це захист особистих прав від неправдивих або принизливих публікацій. Журналісти не будуть нести відповідальність за суб’єктивні оцінки, які виражаються в публікаціях”, – каже він.

Спікер також зазначив, що ці зміни не передбачають додаткових обов’язків для медіа щодо публікації спростувань або відповідей. Це лише забезпечує додаткову можливість для осіб захистити свої права, коли їх честь і гідність дійсно були порушені.

“Право на забуття”:

Стефанчук роз’яснив, що це право є частиною євроінтеграційних зобов’язань України і не призведе до видалення важливої суспільної інформації:

“Право на забуття не передбачає вилучення важливої інформації, що має суспільний інтерес. Це право стосується лише випадків, коли інформація втратила актуальність для суспільства.”

Спікер також наголосив, що “право на забуття” не є інструментом для цензури або приховування важливих фактів, які мають значення для суспільства.

Цензура та блокування:

Пояснюючи механізм блокування доступу до публікацій, Стефанчук заспокоїв, що зміни не є інструментом цензури:

“Зміни не є механізмом цензури. Вони лише уточнюють норми для захисту прав громадян в інтернеті. Блокування інформації буде застосовуватись тільки в разі порушення особистих прав, але не для боротьби з журналістськими розслідуваннями.”

Спікер підкреслив, що блокування доступу до матеріалів буде застосовуватися лише в тих випадках, коли йдеться про порушення прав осіб, що згадуються в матеріалах, і не буде стосуватися журналістських розслідувань чи інших публікацій, важливих для суспільства.

Цей законопроєкт не перша спроба парламенту цього скликання обмежити боротьбу з корупцією в Україні. Перед цим обурення у суспільстві та масові протести викликало рішення підпорядкувати Національне антикорупційне бюро Генеральному прокурору, Це ліквідувало незалежні антикорупційні органи у країні.

Але через тиск громадськості, парламентаріями згодом був прийнятий інший закон, який повернув НАБУ незалежність.

В тому, що українцям потрібні незалежні журналісти, здатні проводити розслідування, які викривають зловживання у владі, читачі “Одеського Життя” можуть переконатися, прочитавши наше розслідування про занадто дорогий ремонт спуску Блажка в Одесі.

Читайте також: 

Мэры, миллионы и завод-призрак: самые громкие расследования САП и НАБУ в Одессе