Їй аплодував світ і Одеса, а радянська влада забрала все: доля Соломії Крушельницької

Ключові моменти:

• Соломія Крушельницька народилася 1872 року в родині священника на Тернопільщині.
• Після навчання у Львові та Італії вона підкорила провідні оперні сцени світу.
• В Одесі співачка виступила у 35 виставах, а в Брешії врятувала «Мадам Баттерфляй».
• Після повернення до Галичини радянська влада позбавила її майна та свободи виїзду.

Біографія Соломії Крушельницької зберегла чимало документальних свідчень про її навчання, гастролі, виступи та останні роки життя. Про українську співачку писала, зокрема, «Радіо Свобода», на матеріал якого ми спираємося в цій історії. Окрема сторінка її творчої біографії пов’язана з Одесою, де Крушельницька виступала у складі італійської оперної трупи.

Соломія Крушельницька: як українська співачка підкорила світ

23 вересня 1872 року народилася Соломія Крушельницька — українська оперна співачка, яка виступала на найвідоміших сценах Європи, Північної та Південної Америки. Її сильне й красиве сопрано щоразу збирало захоплені відгуки публіки, а власні концерти вона часто завершувала українськими народними піснями.

Крушельницька завжди наголошувала на своєму українському походженні. Її сценічна кар’єра охопила Львів, Мілан, Рим, Париж, Нью-Йорк, Буенос-Айрес та інші великі оперні центри. Важливе місце в цій історії посідає й Одеса, де співачка виступала наприкінці XIX століття.

Походила з українського роду Крушельницьких

Соломія Крушельницька походила з українського роду Крушельницьких. Вона народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинці на Тернопільщині у родині греко-католицького священника.

Співати Соломія почала ще в дитинстві. Її музичні здібності та голос одразу помічали оточення. Основи музичної підготовки вона здобула в Тернопільській класичній гімназії та школі товариства «Приятелі музики».

1891 року Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Її наставником був відомий професор Валерій Висоцький.

Після закінчення консерваторії восени 1893 року Крушельницька поїхала до Італії. Там вона продовжила навчання співу у Фауста Креспі та опановувала драматичне мистецтво у професора Конті.

У 1894 році співачка успішно виступила у Львові, після чого здобула прихильність публіки в Кракові та Варшаві.

35 вистав в Одесі та порятунок «Мадам Баттерфляй»

Талант Крушельницької швидко зробив її відомою далеко за межами України. Вона виступала в Мілані, Римі та Неаполі, Парижі й Ніцці, Санкт-Петербурзі, Кракові та Варшаві, Нью-Йорку, Буенос-Айресі й Сантьяго.

Важливою сторінкою її гастрольної історії стала Одеса. У сезоні 1896–1897 років Крушельницька виступала тут у складі італійської оперної трупи. На сцені Одеської опери відбулося 35 вистав за її участю.

Один із найвідоміших епізодів у біографії співачки стався 1904 року в італійській Брешії. Прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» у театрі «Гранде» провалилася: виставу освистали глядачі.

Крушельницька виконала головну партію Чіо-Чіо-Сан у новій постановці й отримала схвальні відгуки. Її виступ став одним із чинників, завдяки яким опера згодом здобула успіх.

Пуччіні високо оцінив роботу співачки та надіслав їй свій портрет із написом: «Найпрекрасніший і найчарівніший Баттерфляй».

В Італії Крушельницька познайомилася з адвокатом Чезаре Річчоні. Їхні стосунки переросли в шлюб: 19 липня 1910 року під час гастролей у Південній Америці Соломія та Чезаре одружилися.

Подружжя оселилося у Віареджо в італійській Тоскані, де прожило разом 26 років — до смерті Річчоні у 1936 році.

Останні роки під радянською владою

У 1939 році, після смерті чоловіка, Соломія Крушельницька поїхала до Галичини відвідати рідних. Там її застала Друга світова війна та встановлення радянської влади в Західній Україні.

Радянська влада націоналізувала будинок співачки, залишивши їй квартиру на другому поверсі, де вона жила разом із сестрою Ганною.

Під час німецької окупації Львова Крушельницька опинилася у скрутному становищі й була змушена давати приватні уроки вокалу.

Після повернення радянської влади співачка почала викладати у Львівській державній консерваторії. Водночас на неї чинили тиск, погрожуючи «чисткою кадрів від націоналістичних елементів».

Крушельницьку також звинувачували у відсутності консерваторського диплома. Згодом документ знайшли у фондах Національного музею у Львові.

Виїхати з СРСР співачка не могла, а радянське громадянство тривалий час не отримувала. Через це вона не могла розраховувати навіть на радянську пенсію.

Зрештою Крушельницька погодилася передати Радянському Союзу свою частку майна в Італії — вілли у Тоскані, якою вона володіла разом із покійним чоловіком. Посольство СРСР в Італії продало віллу, а співачка отримала лише частину виручених коштів.

Соломія Крушельницька померла 16 листопада 1952 року. Її поховали на Личаківському цвинтарі у Львові, поруч із могилою Івана Франка.

На честь 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької в Одеській національній науковій бібліотеці презентували книжково-ілюстративну виставку «Золотий голос України».

Джерело: radiosvoboda.org