День народження Одеси: що не так із нашою історією?

Одеса відзначає… день коронації?

Щоразу, коли ми святкуємо День міста, у багатьох постає питання: чому ми відзначаємо його саме 2 вересня? Пояснення, які нам пропонували «за старих часів», здаються не надто переконливими, а іноді й суперечливими. Наприклад, як знаємо, Катерина II підписала рескрипт про «підставу» Одеси 27 травня 1794 року . За логікою саме цю дату треба було «призначити» Днем народження Одеси. Однак тут не все так просто.

Після заснування Одеси постало питання, яку дату використовувати як день народження міста? Першим за пошуки взявся Аполлон Скальковський. За фахом він був чиновником, статистиком та економістом при генерал-губернаторi Михайлi Воронцовi, а ще – істориком, якого в той час навіть називали місцевим Геродотом. Щоправда, одеський Геродот не відрізнявся незалежністю поглядів, на відміну вiд свого давньогрецького побратима.

Вибір у Скальковського був невеликий: дата штурму Хаджибея, початок роботи порту чи день підписання рескрипту Катериною. Однак жодна з цих дат його не влаштовувала. Дату штурму Хаджибея він відкинув тому, що фортеця стояла на цьому місці багато років, і говорити про заснування було просто безглуздо. З роботами в порту теж вийшла невдача, тому що одеська верф існувала ще з 1793 року, а Хаджибейська гавань і того раніше.

Загалом Скальковський знайшов єдиний вихід, який влаштував усіх, а йому ще й додав політичних дивідендів. Датою заснування Одеси він обрав 22 серпня (за новим стилем 2 вересня ). Цього дня в Одесі було закладено дві перші церкви та прокладено борозна на честь заснування міста. Начебто цілком логічно, якщо не знати, що закладення церков, згідно з історичними джерелами, відбулося лише 1795 року. Невже Скальковський не знав цього і міг припуститися такої грубої помилки?

Якщо покопатися в історії, на світ божий випливає один цікавий факт: саме 22 серпня відбулася коронація Миколи I. А день народження імператора та дата його коронації у Російській імперії вважалися головними святами. І коли 1837 року Одесу відвідав Микола I, Скальковський у зверненні до нього озвучив знаменну дату саме в цьому ключі. Як писав «Одеський вісник» у той час: «Одеса святкує день коронації і день заснування міста, що дивом збігся з ним». Тільки в диво чомусь важко віриться.

Змінили назву…

Щодо року заснування Одеси та імені її засновника, тут ми також стали жертвами стереотипів, нав’язаних нам ангажованими радянськими істориками. Вони активно насаджували думку, що заснувала наше місто саме Катерина II, а на підтвердження наводили текст рескрипту, зокрема такі рядки: «Вважаючи вигідне становище Хаджибея при Чорному морі та пов’язану з ним користь, визнали ми за потрібне влаштувати там військову гавань купно з купецькою. пристанню». Якщо уважно прочитати ці слова, стає ясно, що місто «заснували» на місці вже існуючого Хаджибея. Іншими словами, турецьку фортецю просто перейменували в Одесу, ось і всі справи.

Тож історію рідного міста ми знали у якомусь усіченому вигляді – починаючи лише з 1794 року. Тому, нагадаємо, що, згідно з історичною наукою, вік міста визначається з моменту першої письмової згадки про нього. Хаджибей був уперше згаданий 1415 року польським істориком Яном Длугошем. А що було до цього?

Перше поселення, з якого пізніше виросла Одеса, називалося Качибей і з’явилося воно наприкінці XIV століття, за правління князя Великого князівства Литовського Вітовта. Трохи пізніше, у XV столітті, межі Великого Литовського князівства простяглися аж до Чорного моря, включаючи і Хаджибей-Одесу.

…а заразом і історію

За однією версією місто тут заснував литовсько-український шляхтич Коцюба Якушинський. За іншою, яку історики вважають правдоподібнішою, Качибей був заснований селянами з подільського села Кочубієв. Вони переселилися на берег Чорного моря і збудували портове містечко, яке назвали на честь рідного села.

В 1421 приблизно на місці Одеського оперного театру і Пале-рояля побудували укріплений замок і порт. Через 10 років Качибей опинився під владою поляків, а 1442 року перейшов у підпорядкування польсько-українському магнату Теодору Бучацькому-Язловецькому. Над містом та замком можна було побачити герб Язловецьких, так званий Абданк – польський дворянський герб, що включає 434 роди. Він також був родовим гербом українських гетьманів Богдана та Юрія Хмельницького та Івана Виговського.

Замок Качибей був зруйнований у XV столітті внаслідок татарських та козацьких набігів, і торгове місто занепало. Пізніше його відбудували кримські татари та назвали Хаджибей. В 1715 роцi Хаджибей отримав особливий статус і монополію на вивіз зерна. Почалося будівництво турецької фортеці Єні-Дунья.

Після приходу Росії Хаджибей перейменували та почали активно розвивати. А назва Одеса вперше з’явилася лише у 1795 році, в указі про заснування Вознесенської губернії. Там значилося, що у складі губернії входить «Одеса, татарами Гаджибей іменований». За іронією долі, саме в цих словах і містилося визнання, що імператриця не заснувала Одесу, а лише перейменувала збудоване задовго до неї місто-фортецю.

Фото Anga Travel, гравюри з відкритих джерел