Деменція: кому загрожує та як попередити?

Що таке деменція

Деменція — це синдром, в основі якого лежить набуте, тривале, прогресуюче та незворотне порушення когнітивних функцій головного мозку: мислення, пам’яті, мови, здатності до навчання, орієнтації у часі та просторі. Додатковими симптомами стають зміни в емоційній та психічній сфері людини. Зрештою деменція призводить до повної соціально-побутової безпорадності та деградації особистості. Інша назва захворювання – набуте, або старече недоумство.

Деменція є результатом різних патологій і травм, що торкаються головного мозку. Найбільш поширена причина виникнення синдрому — хвороба Альцгеймера, на частку якої припадає до 70% випадків набутого недоумства.

Ризик розвитку деменції значно збільшується з віком: переважна більшість пацієнтів із цим синдромом – люди старше шістдесяти п’яти років. На даний момент у світі від деменції страждають близько 50 мільйонів людей.

Через що виникає старече недоумство

Причинами деменції є захворювання та стани, що викликають дегенерацію та загибель клітин головного мозку. Крім вже згаданої хвороби Альцгеймера, це може бути:

• судинні патології (гіпертонія, церебральний атеросклероз, інсульт);
• цукровий діабет та метаболічні порушення (ниркова та печінкова недостатність, хвороба Кушинга, розсіяний склероз, системний червоний вовчак, дисфункція щитовидної та паращитоподібних залоз);
• об’ємні утворення головного мозку (пухлини, гематоми, кісти) та травми голови;
• хвороба Піка;
• хвороба Паркінсона;
• хвороба Хантінгтона;
• інфекційні захворювання (хвороба Крейтцфельдта-Якоба, ВІЛ, нейросифіліс, енцефаліти);
• тривалий прийом низки лікарських засобів (антипсихотичні, протисудомні, транквілізатори, снодійні);
• дефіцит в організмі фолієвої кислоти, вітамінів В12, В3, тіаміну.

До факторів ризику належать також зловживання алкоголем, ожиріння, соціальна ізоляція, депресія, спадковість.

Симптоми деменції: як вчасно

Деменція має кілька стадій розвитку. На початкових етапах вона часто залишається нерозпізнаною, тому що порушення пам’яті та мислення виражені незначно і сприймаються родичами та самим пацієнтом як вікові зміни.

Основні симптоми ранньої фази деменції — це труднощі при освоєнні нової інформації та навичок; погіршення пам’яті та розумових процесів; проблеми із самостійним виконанням складних побутових завдань; мінливість настрою; втрата інтересу до звичних занять; короткочасні порушення орієнтації у просторі та часі.

На наступній стадії симптоми посилюються: з’являється забудькуватість щодо недавніх подій та імен людей зі звичного кола спілкування. Приєднується порушення промови (людина не може підібрати потрібні слова і висловити свої думки). Також змінюється поведінка: близькі помічають різкі перепади настрою, зайву підозрілість, прискіпливість. Пацієнт насилу орієнтується вже не тільки на вулиці, а й удома, що ускладнює вирішення будь-яких побутових питань. З прогресуванням захворювання часто приєднуються напади невмотивованої агресії, марення, слухові чи зорові галюцинації.

На останніх стадіях деменції відбувається поступовий розпад особистості. Пацієнт не здатний себе обслуговувати, не орієнтується біля, у просторі та часу, перестає впізнавати близьких. В цілому людина з вираженою деменцією стає безпорадною, не відповідає за свої дії і потребує постійного догляду.

Що робити за підозри на деменцію?

З підозрою на деменцію слід звернутися до сімейного лікаря, який за необхідності направить пацієнта до невролога чи психіатра. Фахівець проведе низку спеціальних тестів, призначить лабораторні аналізи, КТ чи МРТ головного мозку, ангіографію судин та інші обстеження.

Специфічної терапії деменції немає, препарати підбираються залежно від основного органічного захворювання з метою максимально загальмувати розвиток патологічних процесів. Це можуть бути ліки, що покращують когнітивні функції, що нормалізують артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові, антидепресанти, снодійне і так далі. Також для лікування деменції використовується психотерапія.

Профілактика деменції

Для профілактики розвитку захворювання рекомендується бути фізично та соціально активними. Піде на користь та наявність постійного хобі, щоденне розумове навантаження, регулярне спілкування з друзями та родичами, звичка складати список справ – як на день, так і довгострокових.

Ирина КАДЧЕНКО

Читайте також:

• Відкриття в галузі роботи мозку допоможуть вилікувати хворобу Альцгеймера
• Криза похилого віку: що це і як з нею впоратися
• Медичний канабіс: що це таке і які захворювання лікує