Дачні поради на серпень: гладіолуси, іриси та захист від основних шкідників

У квітникарів також приємна і гаряча пора одночасно: зрізання квітів для букетів та пересадка кореневищних рослин.

Гладіолус: правильний зріз на букет

Гладіолус майже не використовується для озеленення, це зрізувальна культура. При дотриманні певних правил зрізання суцвіття стоять у вазі 10 діб та більше, добре переносять транспортування на значні відстані.

Зрізання суцвіть проводять рано вранці, в ідеалі — після вечірнього поливу і після розпускання першої (нижньої) квітки. На рослині після видалення квітконоса потрібно залишати не менше 4 листків, за рахунок фотосинтезу яких зростатиме заміщувальна бульбоцибулина і дітка.

Техніка зрізання має свої особливості. Заточеним з двох сторін вузьким ножем проколюють квітконос разом із листям (у цьому місці квітконіс не видно, але легко промацується). Укол наносять із плоского боку рослини. Потім однією рукою притримують рослину нижче уколу, а іншою похитують квітконос праворуч — ліворуч, виламують і витягують її з листя.

Для одночасного розкриття великої кількості квіток використовується простий прийом: зрізані суцвіття ставлять у воду і на 2-3 дні поміщають у холодний темний льох. Там, у темряві, суцвіття і набувають розкішного, товарного вигляду. Якщо ж у воду додати цукор, аспірин або спеціальні консерванти, а кінчики стебел щодня підрізати (під водою), цвітіння буде ще більшим і тривалішим.

Захист рослин без застосування отрутохімікатів

При постійній профілактиці (не рідше одного разу на 7-10 днів) проти багатьох хвороб і шкідників є управа без застосування «забійних» отрутохімікатів. Безперечною перевагою народних і біопрепаратів є їх відносна безпека, оскільки плоди можна вживати вже на другий день.

Боротися з мухою цибулі складно, але її можна дезорієнтувати, адже цибуля вона знаходить за запахом. Для цього на початку літа грядки цибулі треба посипати чимось «ароматним»: допоможе порошок тютюну, пижма, полину, хороший результат дає обприскування екстрактом хвої.

Також на вже розвиненій зеленій цибулі може з’явитися майже мікроскопічний шкідник — трипс, який висмоктує собі їжу, «розмальовуючи» перо дрібними прозорими штрихами. Впоратися з ним допоможе Актофіт або його аналог Фітоверм. Тільки обприскування потрібно проводити у спеку, коли температура повітря піднімається вище 20 градусів. Обов’язково в розчин додають прилипателі, якими можуть послужити Гумісол, Вермістім та ін.

Іриси: саме час висаджувати

Іриси вирощують на одному місці багато років, ростуть вони швидко і ефектно розростаються. Підходить будь-який ґрунт, він впливає тільки на розмір куща та квітки.

Найголовніше, саджати і пересаджувати іриси можна з весни до жовтня. Але найкращий час для посадки — це період спокою, який слідує за закінченням цвітіння.

Головна помилка при вирощуванні ірисів — глибока посадка. Квітник Анатолій Шаповал з Дніпропетровської області рекомендує садити так, щоб листя розташовувалося з північного боку, верхівки ділянок на 1/3 височіли над поверхнею землі, а корінці були спрямовані вниз і розправлені. Відстань між ділянками при посадці залежить від сорту ірисів та призначення посадки. Наприклад, для високих ірисів – 40-50 сантиметрів, а у міжряддях – 50 сантиметрів. Більш щільна посадка дозволить швидко створити клумбу, але надалі іриси доведеться часто проріджувати.

Бажано щодня видаляти (обрізати) зів’ялі квітки, тоді з першого і до останнього дня цвітіння іриси будуть свіжими. Ірис дуже посухостійкий, може обходитися довгий час без поливу. Для продовження періоду цвітіння бажаний полив до і під час цвітіння рослин. Влітку — прополювання від бур’янів, поливати потрібно лише за спекотної погоди.

На замітку

• М’ята також не буде розростатися по ділянці, якщо посадити її в п’ятилітрові ємності без дна, вкопані в землю на всю висоту контейнера.
• Для продовження плодоношення вчасно зривайте кабачки, щоб вони непереростали. Як тільки з’явиться перестиглий шинок, урожай одразу зменшиться. Порада також застосовується і до огірків.
• Докучають миші на дачі? Не полінуйтеся привезти з міста котячий лоток, бажано добре користований: мишам такі «аромати» не дуже подобаються.

Родючість ґрунту: готуємо гарячий компост

На приготування компосту потрібно кілька років, а для регулярного підвищення родючості ґрунту, особливо під осіннє перекопування, потрібне постійне джерело органіки.

Влітку гарячий компост можна приготувати всього за три тижні, причому в компостну купу можна кидати будь-яке бадилля — навіть з ознаками хвороби, а також бур’яни з насінням. Адже в гарячому компості температура піднімається до 60 і більше градусів, що призводить до загибелі різних патогенів та насіння.

Загалом кількість сухих коричневих рослинних залишків становить дві третини від загального обсягу, третина купи — зелена маса: трава, бур’яни, бадилля. Висота купи має бути не більше 1,2-1,5 метра, у цьому випадку процес горіння значно пришвидшуватиметься.

Компостна купа складається з декількох шарів. Перший шар – 20-30 сантиметрів зрізаних дрібних гілок плодових культур, малинника, смородини, аґрусу, виноградної лози, бур’яни, що здерев’яніли. Це потрібно для доступу повітря до середини купи. Зверху все накривається шаром в 5 сантиметрів коричневих рослинних залишків — соломою, опалим листям і тріскою. Потім такий самий шар зеленої маси, шар коричневих рослинних залишків і так упереміш до верху купи.

Дуже прискорює процес розігріву рослинних залишків кропива і живокіст, які поміщають у середину купи. Замість кропиви і живокоста можна додати старий компост, що перепрів, або м’ясо-кісткове борошно. Але найвірніший спосіб дуже швидкого розігріву та підвищення температури — помістити в середину купи… свіжу рибу.

Коли купа складена, її рясно проливають методом дощування, поки вода не з’явиться біля основи.

Щоб компост вийшов пухким і для прискорення процесу перегнивання, потрібно дати йому кисень. Тому через п’ять днів купу перевертають вилами: середину розігрітого компосту переміщують на периферію, а краї купи до її центру. Таких щотижневих переворотів купи та переміщення середини на периферію і навпаки має бути ще два. Трудомістко? Так, але кінцевий результат того вартий.

Термообробка: не дати шансів зернівці

Фасолева зернівка потрапляє в зерна ще на грядці і залишається в них зимувати. Весною знову разом із насіннєвим матеріалом потрапляє на ділянку і продовжує розмножуватися.

Головним завданням овочівника є не дозволити шкідникові успішно перезимувати. Тому відразу після збирання врожаю квасолю слід проморозити у камері побутового холодильника. При температурі мінус 10 градусів шкідник гине, тоді як зерно зберігає схожість та смакові властивості. Не витримує зернівка та високої температури. Якщо квасолю потримати в духовці при температурі лише плюс 60-80 градусів, жучки загинуть. Однак її схожість знизиться, а смак навпаки лише покращає. Тому після збирання врожаю слід визначитися, яку квасолю потрібно залишити для посівної та закласти насіння у холодильник, а яку — на споживання та ретельно її прогріти.

Добре забуте старе: нафталінові «цукерки» для плодожерки

Спосіб захисту саду від основних видів плодожерки (вишнева муха, яблонна та сливова плодожерка) придуманий дуже давно — за допомогою нафталінових таблеток.

Якщо раніше нафталін поміщали в аптечні пляшечки, то сьогодні є більш зручні матеріали. Таблетки або нафталінові кульки насипають у мішечки із щільного агроволокна. Це не дає воді накопичуватися в мішечках, продовжує дію нафталіну і поступово поширює запах.

Такі «цукерки» розвішують по саду в кронах дерев, періодично перевіряючи їх на інтенсивність запаху. Нафталін має властивість вивітрюватися, тому періодично таблетки чи кульки замінюються на нові.

Як правило, всі комахи відкладають яйця по периметру крони, частіше з сонячної теплої сторони: в теплі личинки швидше ростуть і харчуються. У прохолодну погоду шкідники мало літають та більше повзають. Це означає, що на дерево вони піднімаються стовбуром. Тому розвішувати мішечки потрібно по периметру крони у верхній та нижній частинах, захистивши від льоту із землі та повітря. Не забуваємо і про верхню частину ствола на урскелетних гілок.

Як отримати виставкові квіти

Є простий секрет вирощування особливо красивих, виставкових квітів гладіолуса.

На дно посадкової траншейки вносять кінський гній, і, нічим його не присипаючи, висаджують бульбоцибулини. Зверху їх присипають крупнозернистим піском і після цього — землею. Результати перевершать усі ваші очікування, стверджує квітникар Ігор Гречаний із Кіровоградської області.